Постанова № 17858408, 18.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2011 р. Справа № 5023/1327/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Бабакова Л.М. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Готов В.В., Трембач А.П.

1-відповідача - не з'явився

2-відповідача - Собченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2272Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 10.05.11 р. у справі № 5023/1327/11

за позовом ТОВ "Оргпрім Твердосплав" м. Харків

до 1) ТОВ "ЦІЛЬ-8", м. Харків

2) ВАТ " Енергомашспецсталь" м. Краматорськ

про стягнення 132 733,34 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - 111720,60 грн. основного боргу, 9204,03 грн. інфляційних витрат, 8043,88 грн. пені, також солідарно стягнути з відповідача 1., ТОВ "Ціль-8", та відповідача 2. - 3764,83 грн. - 3% річних, з покладення судових витрат на другого відповідача, посилаючись на наявність боргу за видатковою накладною №5 від 14.01.2010р. та договором №15/1506.

14 квітня 2011 року представник позивача надав уточнення до позовної заяви та просив стягнути з другого відповідача 141399,09 грн. основного боргу, 11690,39 грн. інфляційних витрат, 10180,70 грн. пені., стягнути солідарно з першого та другого відповідача 3909,44 грн. річних, судові витрати покласти на другого відповідача, посилаючись на наявність боргу за видатковими накладними: № 18 від 26.01.2010р. на суму 1668,43 грн., № 23 від 28.01.2010р. на суму 7987,68 грн., № 52 від 19.02.2010р. на суму 28539,46 грн., № 95 від 26.03.2010р. на суму 309,60 грн., № 100 від 02.04.2010р. на суму 31500,00 грн., № 133 від 20.04.2010р. на суму 2085,54 грн., № 169 від 14.05.2010р. на суму 2813,52 грн., № 183 від 27.05.2010р. на суму 65846,86 грн. та № 184 від 27.05.2010р. на суму 648,00 грн. та договором №15/1506.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.05.2011 р. у справі № 55/203-10(суддя Смірнова О.В. ) впозові відмовлено, з посиланням на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про порушення другим відповідачем умов договору, оскільки з наданих накладних не вбачається, що позивачем конкретно переданий товар другому відповідачеві та у останнього виник обов’язок по оплаті продукції.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким розірвати договір поставки.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що вимоги позивача ґрунтуються на підставі договору № 15/1506 від 10.12.2009р. та наступних видаткових накладних: № 18 від 26.01.2010р. на суму 1668,43 грн., № 23 від 28.01.2010р. на суму 7987,68 грн., № 52 від 19.02.2010р. на суму 28539,46 грн., № 95 від 26.03.2010р. на суму 309,60 грн., № 100 від 02.04.2010р. на суму 31500,00 грн., № 133 від 20.04.2010р. на суму 2085,54 грн., № 169 від 14.05.2010р. на суму 2813,52 грн., № 183 від 27.05.2010р. на суму 65846,86 грн. та № 184 від 27.05.2010р. на суму 648,00 грн., про що свідчать довіреності № 119 від 25.01.2010р., № 617 від 26.03.2010р., № 686 від 02.04.2010р., № 838 від 20.04.2010р., № 1018 від 14.05.2010р., № 1130 від 27.05.2010р., 1130 від 27.05.2010р., № 351 від 19.02.2010р. в яких є посилання на договір № 15/1506 від 10.12.2009р.

Перший відповідач у призначене судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини не прибуття суд не повідомив, не з’явлення представника першого відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Другий відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу другий відповідач зазначив, що позивач не надав належних доказів, які б свідчили про порушення другим відповідачем умов договору, оскільки з наданих накладних не вбачається, що позивачем конкретно переданий товар другому відповідачеві та у останнього виник обов’язок по оплаті продукції.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що між позивачем (постачальник) та другим відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 15/1506 від 10.12.2009р., за яким позивач зобов’язався поставити продукцію у власність другого відповідача., а останній, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна продукції вказується в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до специфікацій № 4,12.20,17,27.19 до договору № 15/1506 від 10.12.2009р. вартість товару склала 160939,9 грн. грн.

Згідно умов оплати продукції, вказаних в специфікаціях, оплата продукції повинна бути здійснена відповідачем протягом 30 календарних днів після отримання продукції та документів, зазначених в п. 6.1 договору, за яким в обов’язки постачальника окрім поставки продукції входить також передача оригіналів наступних документів: рахунку, сертифікату якості, - для імпортної продукції або паспорту - для продукції вітчизняного виробництва, накладної, податкової накладної.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що в при неподанні документів протягом строку зазначеного в п.6.2 договору поставщик сплачує покупцю пеню в розмірі 0.1% вартості товару поставленого без зазначених документів.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору поставки № 15/1506 від 10.12.2009р позивач поставив другому відповідачу товар на суму 141399,09 грн., що підтверджується видатковими накладними № 18 від 26.01.2010р. на суму 1668,43 грн., № 23 від 28.01.2010р. на суму 7987,68 грн., № 52 від 19.02.2010р. на суму 28539.46 грн., № 95 від Іб.03.2010р. на суму 309,60 грн., № 100 від 02.04.2010р. на суму 31500,00 грн., № 133 від 20.04.2010р. на суму 2085,54 грн., № 169 від 14.05.2010р. на суму 2813,52 грн., № 183 від 27.05.2010р. на суму 65846,86 грн. та № 184 від 27.05.2010р. на суму 648,00 грн., другий відповідач товар отримав, але свої зобов’язання щодо оплати товару не виконав, заборгованість другого відповідача складає 141399,09 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд першої інстанції зробив необґрунтований висновок, що обов’язки по оплаті продукції, поставленої по специфікаціям №№ 4,12, 17, 19, 20, 27 до договору, виникають у покупця за умов поставки продукції і передання пакету товаросупровідних документів, зазначених у п. 6.1 договору.

Як свідчать матеріали справи позивачем неодноразово передавались та направлялись відповідні сертифікати та паспорти-інструкції, що підтверджується копіями супроводних листів, а також супровідним листом від 14.04.2011р. та описом вкладення у цінний лист від 15.04.2011р. на підтвердження повторного надсилання оригіналів сертифікатів та паспортів-інструкцій по договору № 15/1506 від 10.12.2009р.

Суд першої інстанції необґрунтовано зазначив, що встановлений обов'язок позивача передати відповідачу відповідні сертифікати на іноземну продукцію з використанням перекладу, оскільки жодним пунктом договору не передбачено надання таких документів з використанням перекладу.

Тим більш, що договором та діючим законодавством не передбачена відмова від оплати по мотиву надання документів не в повному обсязі, при зазначеному порушенні відповідач мав право пред’явити штрафні санкції передбачені договором або застосувати вимоги ст. 666 ЦК України.

Відповідно до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання; якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не встановлював строку передання документів, не відмовлявся від договору та не повернув товар.

Суд першої інстанції вважав, що видаткова накладна № 52 від 19.02.2010р. на суму 28539,46 грн. разом з довіреністю № 351 від 19.02.2010р. на отримання цінностей за двома договорами не є доказом поставки товару саме за договором поставки № 15/1506 від 10.12.2009р.,так як має недоліки при оформленні.

При цьому суд не врахував, що довіреність № 351 від 19.02.2010р. виписана другим відповідачем, на підставі чого він зазначив іншій договір не відомо, рахунок не є документом по якому відпускається товар, а в видаткової накладній № 52 від 19.02.2010р. на суму 28539,46 грн. відсутні катрідж внутр. 1190,84 грн. та 5шт. вінт 1808-25 на суму 129 грн., які не передавались другому відповідачу.

Суд першої інстанції не звернув уваги, на те, що відповідач - не надав документів, що підтверджують отримання продукції на підставі довіреності №351 від 19.02.2010р. в рамках іншого договору. Крім того, на виконання умов договору поставки № 15/1506 від 10.12.2009р. позивач передав ВАТ «ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ»податкову накладну, в якій зазначено, що поставка товару відбувається в рамках договору № 15/1506 від 10.12.2009р.

Суд першої інстанції в порушення вимог ГПК не досліджував наданих позивачем доказів: видаткових накладних, довіреностей підтверджуючих отримання другим відповідачем продукції в рамках спірного договору № 15/1506 від 10.12.2009р.

Судова колегія встановила, що продукція по спірним видатковим накладним № 18 від 26.01.2010р. на суму 1668,43 грн., № 23 від 28.01.2010р. на суму 7987,68 грн., № 52 від 19.02.2010р. на суму 8539,46 грн., № 95 від 26.03.2010р. на суму 309,60 грн., № 100 від 02.04.2010р. на суму 1500,00 грн., № 133 від 20.04.2010р. на суму 2085,54 грн., № 169 від 14.05.2010р. на суму 813,52 грн., № 183 від 27.05.2010р. на суму 65846,86 грн. та № 184 від 27.05.2010р. на суму 48,00 грн. передавалась в рамках договору № 15/1506 від 10.12.2009р. про що свідчать довіреності № 119 від 25.01.2010р., № 617 від 26.03.2010р., № 686 від 02.04.2010р. № 38 від 20.04.2010р., № 1018 від 14.05.2010р., № 1130 від 27.05.2010р. 1130 від 27.05.2010р. № 51 від 19.02.2010р. з посиланням саме на спірний договір № 15/1506 від 10.12.2009р.

10 грудня 2009 р. між позивачем та першим відповідачем укладено договір поруки, за яким перший відповідач зобов’язався у разі порушення другим відповідачем умов договору № 15/1506 самостійно виконати зазначений обов’язок другого відповідача перед позивачем, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, на підставі письмової вимоги позивача в десятиденний строк.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором у вигляді трьох відсотків річних від простроченої суми.

В зв’язку з чим річні у розмірі 3909,44 грн. підлягають стягненню солідарно з першого та другого відповідача.

Отже, позивач свої зобов’язання щодо умов договору виконав належним чином, а другий відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів сплати не надав.

Судова колегія погоджується з доводами позивача, що продукція по спірним накладним здійснювалась на підставі договору № 15/1506 від 10.12.2009 р., яку відповідач отримав, та у останнього виник обов’язок по оплаті продукції у розмірі 141399,09 грн.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що позивач не надав докази про постачання позивачем та отримання відповідачем продукції згідно договору 15/1506 від 10.12.2009 р. є необґрунтованим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Таким чином, рішення в частині відмови у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 141399,09 підлягає скасуванню, а позов в цієї частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Пунктом 10.5 договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасну сплату за отриманий товар –нарахування пені в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Судова колегія встановила, що інфляційні у розмірі 11690,39 грн., пеня у розмірі 10180,7 грн., нараховані відповідно до норм чинного законодавства та підлягають стягненню з другого відповідача.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст.610, 525, 625, 712 ЦК України, ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.05.2011 у справі № 5023/1327/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ " Енергомашспецсталь " м. Краматорськ ( 84306, м. Краматорськ, Донецька область, код ЄДРПОУ 00210602) на користь ТОВ "Оргпрім Твердосплав" м. Харків (61054, м. Харків, вул. Магаданська, 7 код ЄДРПОУ 32761512) 141399 грн. основного боргу, 11690,39 грн інфляційних витрат, 10180,7 грн. пені, 1764,32 грн. держмита, 236 грн. судових витрат, 840 грн. держмита по скарзі.

Стягнути з ТОВ "ЦІЛЬ-8" м. Харків ( 61120, м. Харків, вул. Тимурівців,34 кв. 150 код ЄДРПОУ 34632240 ), ВАТ "Енергомашспецсталь" м. Краматорськ ( 84306, м. Краматорськ, Донецька область код ЄДРПОУ 00210602) - 3909,41 грн. річних солідарно на користь ТОВ "Оргпрім Твердосплав" м. Харків (61054, м. Харків, вул. Магаданська,7 код ЄДРПОУ 32761512).

Накази доручити надати господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 18.07.2011 р.