Постанова № 17858385, 16.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"7" липня 2011 р. Справа № 61/129-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.,

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників сторін:

позивача –Сосіна І.О.

відповідача –Гайдар І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2399 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року у справі № 61/129-10

за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків

до Домаської сільської ради Лозівського району Харківської області, с. Домаха Лозівського району Харківської області

про стягнення 61 003,80 грн.,

встановила:

У травні 2010 року Державна екологічна інспекція в Харківській області (далі - позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з Домаської сільської ради Лозівського району Харківської області (далі - відповідач) на користь місцевого бюджету 61 003,80 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про відходи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року у справі № 61/129-10 (суддя Рильова В.В.) у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено в зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю підстав для їх задоволення.

Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2011 р. у справі № 61/129-10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Крім того, зазначає, що з урахуванням статей 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та статті 43 Закону України «Про відходи»відповідач повинен відшкодувати заподіяну шкоду.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

За приписами статті 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

24 грудня 2009 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем за колективним зверненням мешканців с. Домаха.

В ході перевірки встановлено, що на території населеного пункту - с. Домаха Лозівського району Харківської області по вул. Леніна, 4, вул. Кірова, 29 та вул. Шевченка виявлено розміщення відходів на ґрунті, а також порушення природоохоронного законодавства щодо вирубки дерев.

За наслідками вказаної перевірки 24.12.2009 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища складено акт обстеження (дотримання вимог природоохоронного законодавства) № 06-29/279 та акт обстеження засміченої земельної ділянки № 06-29/279-1.

Зокрема, актом № 06-29/279 зафіксовано засмічення земельних ресурсів відходами (побутове сміття, гілля) по вул. Леніна, 4, с Домаха, на земельній ділянці площею 58,50 кв. м. і об'ємом близько 87,75 куб. м., що на думку позивача є порушенням з боку відповідача ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та ст. 21 Закону України «Про відходи».

В матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення № 06-27/634 від 24.12.2009 р., яка підтверджує порушення відповідачем правил розміщення відходів на ґрунті у вигляді смітників по вул. Леніна, 4 в с.Домаха, та протокол про адміністративне правопорушення № 003069 від 24.12.2009 р., в якому відповідач підтвердив згоду щодо притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 21 Закону України „Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами повинні забезпечувати виконання вимог законодавства про відходи, здійснювати контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, а також ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

За наслідками перевірки Державною екологічною інспекцією в Харківській області відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 149 від 04.04.2007 р., яким затверджено „Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" (далі - Методика), розраховано шкоду в розмірі 61 003,80 грн., яка завдана відповідачем державі внаслідок засмічення земельних ресурсів відходами (а. с. 17, 18).

З метою відшкодування відповідачем шкоди в розмірі 61 003,80 грн., завданої внаслідок порушення вимог ст. 21 Закону України „Про відходи", позивачем було направлено претензію № 11 від 29.01.2010 р., яка була отримана відповідачем, однак залишена без відповіді та без задоволення (а. с. 14-16).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність нарахування відповідачу шкоди в розмірі 61 003,80 грн. на підставі Методики визначення розміру шкоди, оскільки відповідно до статей 15, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради не несуть відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища на їх території невстановленими особами, а селищна рада не входить до переліку осіб, які зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, оскільки не є установою, діяльність якої пов'язана з відходами.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Відповідно до Роз'яснення Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»у випадках накладення адміністративних стягнень за невиконання вимог природоохоронного законодавства на відповідальних посадових осіб підприємств, накладений штраф хоча й має матеріальний характер, але є заходом відповідальності, а не відшкодування шкоди. В зв'язку з виявленими порушеннями позивачем, з урахуванням норм передбачених Методикою визначення розмірів шкоди було розраховано суму збитків та складено претензію № 11, щодо добровільного відшкодування шкоди заподіяної державі загальним розміром 61 003,80 грн., яку було направлено на адресу відповідача.

Згідно з абз.1 ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до п. З Методики визначення розмірів шкоди землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм

способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, зокрема, на території міст та інших населених пунктів.

За приписами ст. 12 Закону України "Про відходи" місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеве самоврядування" первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

За приписами п. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається зі змісту п. 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчим органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Дані виконавчі органи рад створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах радами для здійснення виконавчих функції і повноважень місцевого самоврядування у межах визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 187 Земельного Кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Статтею 189 Земельного Кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Виходячи зі змісту ст. ст. ЗО, 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів, в тому числі формування систем та вимог поводження з відходами, а також здійснення контролю у сфері поводження з відходами, здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виконавчі та розпорядчі органи місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції ... організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території.

За приписами ст. 21 Закону України "Про відходи" органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують ... здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

Статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлені повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до яких місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема, щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем не виконано обов'язків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, а також щодо вжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованих звалищ відходів.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі ст. 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно зі ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як за завдану майнову шкоду за ст. 1166 Цивільного кодексу України, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

З урахуванням наведених норм права та встановлених судами обставин справи суд апеляційної інстанції зазначає, що вина відповідача полягає в тому, що він не виконав обов'язків щодо належного контролю за безпечним поводженням з відходами на своїй території та запобігання негативному впливу їх на навколишнє природне середовище і здоров'я людей, а також щодо невжиття відповідних заходів для ліквідації несанкціонованого звалища відходів.

Таким чином, в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 1166 Цивільного кодексу України. В зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 61 003,80 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про відходи в розмірі 61 003,80 грн., є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та наданими суду доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарзі ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та приписах чинного законодавства, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та не правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення не може вважатися обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення судових витрат на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. З, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року у справі № 61/129-10 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з Домаської сільської ради Лозівського району Харківської області (64603, Харківська область, Лозівський район, с. Домаха, вул. Петровського, 19, р/р 31424000700017 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 22682299) на користь місцевого бюджету (р/р 31514921700017, УДК у Лозівському районі, код ЄДРПОУ УДК 24134414, банк одержувача ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, символ звітності 921 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення законодавства про відходи в розмірі 61003,80 грн.

Стягнути з Домаської сільської ради Лозівського району Харківської області (64603, Харківська область, Лозівський район, с. Домаха, вул. Петровського, 19, р/р 31424000700017 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 22682299) до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 915,05 грн.

Стягнути з Домаської сільської ради Лозівського району Харківської області (64603, Харківська область, Лозівський район, с. Домаха, вул. Петровського, 19, р/р 31424000700017 ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, код 22682299) до державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.

Повний текст постанови по справі підписаний 8 липня 2011 року