Постанова № 17858379, 14.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 5023/1442/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Камишева Л.М. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 01-37/991 від 01 червня 2011 року,

третьої особи - не з'явився,

1-го відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 02-09/362 від 12 липня 2011 року,

2-го відповідача -ОСОБА_3. - директор, ОСОБА_4, за довіреністю б/н від 19 травня 2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1925 Х/1-6) та апеляційну скаргу прокурора Богодухівського району Харківської області (вх. № 1993 Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі № 5023/1442/11

за позовом прокурора Богодухівського району Харківської області, м. Богодухів Харківської області

в інтересах держави в особі Харківської обласної ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Харків

до 1. Державного підприємства "Гутянське лісове господарство", смт. Гути

Богодухівського району Харківської області

2. Громадської організації "Ареал-8", с. Губарівка Богодухівського району Харківської області

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі № 5023/1442/11 (суддя Мамалуй О.О.) в задоволенні позову прокурора Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної ради про визнання недійсним договору про ведення мисливського господарства, укладеного 25 травня 2010 року між Державним підприємством "Гутянське лісове господарство" та Громадською організацією "Ареал-8", відмовлено.

Позивач - Харківська обласна рада, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі № 5023/1442/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Прокурор Богодухівського району Харківської області також з зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків, обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі № 5023/1442/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13 травня 2011 року апеляційні скарги позивача та прокурора обєднані в одне апеляційне провадження.

Відповідачі та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Прокурор та третя особа у судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Третя особа надала клопотання про розгляд справи за відсутністю її представника у звязку з поважністю причин.

Враховуючи, що прокурор та третя особа про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судова колегія вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та відповідачів, колегія суддів встановила наступне.

Прокурор Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору про ведення мисливського господарства від 25 травня 2010 р., укладеного між Державним підприємством „Гутянське лісове господарство" та Громадською організацією „Ареал-8".

В обґрунтування своїх доводів прокурор посилається, зокрема, на те, що вказаний договір про ведення мисливського господарства суперечить положенням статті 21, 22 Закону України „Про мисливське господарство та полювання", згідно якого ведення мисливського господарства здійснюється користувачем мисливських угідь; не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим законом порядку; цей договір не погоджувався з Харківською обласною радою та територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та полювання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Харківської обласної ради ХVІ сесії ХХІV скликання від 27 липня 2004 року «Про надання в користування мисливських угідь», Гутянському держлісгоспу надано в користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства, загальною площею 36789 га, строком на 40 років в тому числі в межах Богодухівського району -15187 га, з них на землях держлісфонду - 7542 га і на землях сільгоспризначення 7645 га.

01 серпня 2007 року між Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Державним підприємством «Гутянське лісове господарство», на підставі зазначеного рішення Харківської обласної ради, був укладений договір про умови ведення мисливського господарства.

Цим договором передбачений обовязок Державного підприємства «Гутянське лісове господарство»використовувати мисливські угіддя відповідно до умов їх надання у користування та за призначенням; вести господарство на закріплених за ним мисливських угіддях з дотриманням вимог Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про мисливське господарство та полювання», інших нормативно-правових актів у галузі охорони та використання тваринного світу, ведення мисливського господарства.

25 травня 2010 року Державне підприємство „Гутянське лісове господарство" (Підприємство) та Громадська організація „Ареал-8" (Організація) уклали договір про ведення мисливського господарства в мисливських угіддях загальною площею 1845 га, розташованих на території Богодухівського району на землях Харківської області, які знаходяться в постійному користуванні Державного підприємства „Гутянське лісове господарство".

Відповідно до умов цього договору Підприємство, зокрема, прийняло зобовязання:

-разом з Організацією забезпечувати охорону та захист мисливських тварин, відтворення мисливської фауни шляхом дичерозведення, акліматизації і реакліматизації диких тварин, здійснення комплексу заходів спрямованих на покращення стану їх перебування, проведення обліку диких тварин та інших питань з мисливського господарства (пункт 2.1.1. договору);

-продавати на мисливський сезон для організації 70% ліцензій на відстріл диких копитних звірів в межах ліміту добування даних Угідь (пункт 2.1.2 договору);

-надавати у користування Організації мисливські будинки (пункт 2.1.3. договору);

-спільно з Організацією розробляти плани господарської діяльності на території діяльності, з визначенням обсягу робіт, місця і часу їх проведення відповідно до мисливського впорядкування (пункт 2.1.6 договору).

Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2., 2.3.3. договору, другий відповідач зобовязаний рівномірно по кварталах перераховувати Підприємству грошові кошти у розмірі 18450 грн. щорічно з індексацією цієї суми в залежності від інфляції; проводити полювання на Угіддях; не допускати випадків порушення Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Крім того, згідно пункту 2.4.1. спірного договору другий відповідач набув право здійснювати розселення диких тварин та проводити інші роботи, повязані із веденням мисливського господарства згідно затверджених планів.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 71 Лісового кодексу України, земельні ділянки лісового фонду для потреб мисливського господарства (мисливські угіддя) надаються в користування відповідно до Закону України "Про тваринний світ".

Статтею 24 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про мисливське господарство та полювання" , іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про мисливське господарство та полювання»від 22 лютого 2000 року № 1478-ІІІ(з наступними змінами та доповненнями) визначені правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання.

Так, статтею 9 цього Закону визначено, що до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських рад у галузі мисливського господарства та полювання належить затвердження відповідних програм розвитку мисливського господарства; вирішення в установленому порядку питань надання в користування мисливських угідь; вирішення інших питань у межах своїх повноважень.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», користувач мисливських угідь набуває права ведення мисливського господарства.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

В частині 1 статті 22 вищенаведеного Закону зазначено, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Користувачі мисливських угідь повинні здійснювати комплекс біотехнічних і інших заходів, спрямованих на охорону та відтворення мисливських тварин, збереження і поліпшення середовища їх перебування (стаття 27 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

Статтею 30 цього Закону передбачено, що саме користувачі мисливських угідь мають право використовувати мисливські тварини та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; регулювати численність диких тварин; утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах, а також зобовязані виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони та відтворення мисливських угідь; проводити комплекс заходів, спрямованих на відтворення, збереження і поліпшення середовища їх перебування, щорічно вкладати кошти на їх охорону і відтворення.

Користувачем мисливських угідь є юридична особа, яка отримала це право на підставі рішення обласної ради та уклала договір про умови ведення мисливського господарства з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Другий відповідач за умовами спірного договору набував право ведення мисливського господарства, що є виключним правом користувача мисливських угідь.

Разом з тим, Харківською обласною радою не приймалось рішення та не надавались в користування мисливські угіддя Громадській організації "Ареал-8".

Слід зазначити, що згідно пункту 2.4.2 спірного договору, другий відповідач набував право використання водоболотних угідь для розведення пернатої дичини та риби.

Однак, відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про тваринний світ» спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства можливе тільки після надання відповідно до закону права користування мисливськими угіддями.

В статті 15 Закону України «Про тваринний світ» зазначено, що до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах (де вони утворені) рад у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить, зокрема, вирішення в установленому законодавством порядку питань щодо надання в користування мисливських угідь та рибогосподарських водних об'єктів.

Як уже зазначалось в цій постанові, за умовами спірного договору, Державне підприємство «Гутянське лісове господарство»зобовязано продавати другому відповідачу на мисливський сезон 70% спортивних ліцензій на відстріл диких копитних звірів в межах ліміту добування.

Проте, відповідно до статті 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або у визначеному ним територіальному органі.

Продаж ліцензій юридичній особі суперечить статті 17 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»та Положенню про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення полювань, затверджений наказом Державного комітету лісового господарства України від 02.04.2007 року № 129.

Вказаним Положенням визначений порядок отримання ліцензій користувачами мисливських угідь та видачу її мисливцям. Ліцензія на добування мисливських тварин - це документ суворої звітності, який засвідчує право мисливців на добування однієї особини тварини певного виду, статі і віку, що зазначено в ньому.

Зазначені обставини свідчать про те, що спірний договір про ведення мисливського господарства від 25 травня 2010 року за правовим змістом є договором про надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного договору, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний договір укладений з порушенням вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання»та Закону України «Про тваринний світ», а тому має бути визнаний недійсним. В порушення вимог статті 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» спірний договір від 25 травня 2010 року не погоджувався Харківською обласною радою та територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та полювання.

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання другого відповідача на те, що спірний договір є різновидом договору про спільну діяльність, виходячи з наступного.

В силу частини 1 статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Відповідно до пункту 4.12. Інструкції про порядок обліку платників податку, затвердженої наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. № 80, договори про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи повинні перебувати на обліку в органах податкової служби.

Як вбачається із листа Державної податкової адміністрації у Харківській області від 24.03.2011 р. за № 641/09/29-026, вказаний договір не було взято на облік в органах податкової служби.

Як вбачається із матеріалів справи, 07 квітня 2011 року між Державним підприємством «Гутянське лісове господарство»та Громадською організацією «Ареал-8»була укладена угода про дострокове припинення дії спірного договору від 25.05.2010 року.

Зазначена обставина не є підставою для припинення провадження у справі за відсутності предмету спору, оскільки позовні вимоги заявлені про визнання спірного договору недійсним та стосуються відповідності чи невідповідності правочину вимогам законодавства, яке оцінюється судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», виконання чи невиконання сторонами зобовязань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі № 5023/1442/11 винесене при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; неправильному застосуванні норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню, а апеляційні скарги позивача та прокурора Богодухівського району Харківської області підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги позивача та прокурора Богодухівського району Харківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2011 року у справі № 5023/1442/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов прокурора Богодухівського району Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної ради задовольнити.

Визнати недійсним договір про ведення мисливського господарства, укладений 25 травня 2010 року між Державним підприємством "Гутянське лісове господарство»(смт. Гути, Богодухівський район Харківська область, 62131. р/р 26009006148 ХОД Райффазен банк «Аваль»м. Харків МФО 350589. Код ЗУКПО: 00993082.) та Громадською організацією «Ареал-8» (вул. Новоселівська, 1, с. Губарівка, Богодухівський район Харківська область 62132. Код 36468191)

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Терещенко О.І.

Повний текст постанови підписаний 18 квітня 2011 року