Постанова № 17858183, 10.08.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р.Справа № 9/180/10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Марінова І.І.

за участю представників учасників процесу:

від ОСОБА_1 не з'явилися

від УПФУ в Арбузинському районі не з'явилися

від ТОВ „Сатурн-Південь” не з'явилися

від Арбузинської РДА Миколаївської області не з'явилися

від Миколаївського обласного відділу з питань банкрутства не з'явилися

від арбітражного керуючого Пейчева Віталія Семеновича не з'явилися

розглянула апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову господарського суду Миколаївської області

від 23.11.2010р.

у справі № 9/180/10

Кредитор Управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю „Сатурн-Південь”

Державний реєстратор: Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області

Миколаївський обласний відділ з питань банкрутства

за участю арбітражного керуючого Пейчева Віталія Семеновича

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 10.08.2011р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2010р. у справі № 9/180/10 про визнання боржника банкрутом.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного Господарського суду за 18.07.2011р.

Справу про банкрутство порушено ухвалою господарського суду від 01.10.2010 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в Арбузинському районі з підстав, передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство), оскільки боржник не сплатив заборгованість перед фондом в сумі 174, 89грн., відсутній за місцезнаходженням та не надає до органів державної податкової служби податкову звітність з березня 2008р.

Постановою господарського суду від 23.11.2010р. зі справи № 9/180/10 (суддя Філінюк І.Г.) боржника визнано банкрутом; визнано безспірні грошові вимоги УПФУ в Арбузинському районі в сумі 174,89грн.; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пейчева Віталія Семеновича; призначеному ліквідатору доручено здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 засновник ТОВ „Сатурн-Південь”, як заінтересована стосовно боржника особа звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого господарського суду від 23.11.2010р. з даної справи скасувати, провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що згідно із законодавством, України, що діяло станом на момент порушення справи про банкрутство, а саме Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, фінансові санкції не є тотожними збору на обовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим у суду не було правових підстав стверджувати, що боржник мав і має перед управлінням Пенсійного фонду України в Арбузинському районі Миколаївської області податковий борг. Крім того, товариство знаходиться за своєю юридичною адресою, якою є відповідно до установчих документів 55340, Миколаївська обл., Арбузинський р-н, смт. Костянтинівка, вул. Промислова, 1. Також, у ТОВ „Сатурн-Південь” наявне майно необхідне для погашення заборгованості у розмірі 174, 89грн., що підтверджується договором купівлі продажу комплексу нежитлових будівель цегельного заводу від 22.08.2007р. та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.09.2007р. № 15843625. Додатково, особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що станом на момент подання апеляційної скарги заборгованість перед пенсійним фондом погашена у повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 24.05.2011р. № 181.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, повноту та обєктивність дослідження доказів, колегія суддів встановила:

Рішеннями УПФУ в Арбузинському районі від 04.04.2008р. №№ 259, 260 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до боржника застосовано санкцію у загальній сумі 174, 89грн.

Згідно із листом Южноукраїнської обєднаної Державної податкової інспекції Державної податкової адміністрації України від 12.08.2010р. № 374/9/29-100 ТОВ „Сатурн-Південь” код ЄДРПОУ 35177550 знаходиться в стані до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, остання звітність подавалась боржником за березень 2008р. Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.06.2010р., підтверджується, що 24.03.2009р. та 09.04.2010р. вносилась інформація щодо відсутності юридичної особи, за адресою 55340, Миколаївська обл., Арбузинський район, селище міського типу Костянтинівка, вулиця Промислова, будинок 1.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку передбаченому ст. 52 Закону про банкрутство, за наслідками розгляду якої порушено провадження у справі про банкрутство та прийнято постанову, яка оскаржена в апеляційному порядку.

Колегія суддів погоджується із постановою господарського суду від 25.01.2011р. та зазначає:

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Із вказаної статті вбачається, що законодавчо встановлено декілька підстав, за наявності яких суд зобовязаний порушити провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 вказаного Закону, у т.ч. відсутність боржника юридичної особи або його керівних органів за її місцезнаходженням та ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Згідно із п. 4.7. Рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі ст. 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутсво, обгрунтовуючи правомірність порушення справи про банкрутство відсутністю боржника за юридичною адресою та ненаданням боржником з 2008 року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності., що відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство є самостійними та достатніми підставами для звернення до суду.

Положеннями п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18 грудня 2009 року N 15, передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог ст. 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, норм чинного законодавства та Постанови Пленуму Верховного Суду України щодо його застосування, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано та правомірно визнано боржника банкрутом, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 12-13), в якому зазначена інформація щодо відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням (55340, Миколаївська обл., Арбузинський район, селище міського типу Костянтинівка, вулиця Промислова, будинок 1.) та лист ДПІ з якого вбачається, що боржник не звітує перед податковим органом з 2008р., а відтак особою, яка подала апеляційну скаргу в порядку ст. 34 ГПК України не надано достатніх та допустимих доказів в підтвердження передчасності висновку суду щодо застосовання спрощеної процедури банкрутства передбаченою ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” по відношенню до Товариство з обмеженою відповідальністю „Сатурн-Південь”.

Доводи, особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що суд не мав правових підстав стверджувати, що товариство має перед УПФУ в Арбузинському районі Миколаївської області податковий борг колегією, суддів до уваги не приймаються, так як зі змісту оскарженого процесуального документу не вбачається таких висновків суду, втім, суд в постанові від 23.11.2010р. зазначає, що заборгованість складається із суми сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

З огляду на вказану вище довідку з ЄДР та п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18 грудня 2009 року N 15, посилання ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 93 ЦК України та абз. 4 ч. 3 ст. 9 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” щодо того, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені та те що про місцезнаходження вказується в свідоцтві про державну реєстрацію, грунтуються на невірному застосування норм права та суперечать фактичним обставинам справи.

За відсутності в матеріалах справи доказів в підтвердження наявності у боржника майна необхідного для погашення заборгованості у розмірі 174, 89грн., доводи стосовно права власності на комплекс нежитлових будівель цегельного заводу до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки не підтверджені в порядку передбаченому ст. 33 ГПК України.

Посилання, особи, яка подала апеляційну скаргу на погашення існуючої заборгованості перед УПФУ в Арбузинському районі, що підтверджується квитанцією від 24.05.2011р. № 181, не може бути підставою для скасування або зміни оскарженого судового рішення, оскільки заборгованість боржника складає 174, 89грн., проте за вказаною квитанцією сплачено 172, 29грн., в той час, як приписи ст. 52 Закону, що є спеціальними до даної процедури не ставлять право звернення кредитора до суду із заявою про порушення справи про банкрутство в залежність від розміру його вимог до боржника. При цьому, надана в суді апеляційної інстанції квитанція, не може сприйматись, як доказ наданий в підтвердження певних обставин у даній справі, оскільки ОСОБА_1 не обгрунтовано причини не надання ним або боржником вказаних доказів до суду першої інстанції відповідно до ст. 101 ГПК України.

З урахуванням зазначеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова місцевого господарського суду від 23.11.2010р. зі справи № 9/180/10, прийнята з урахування всіх обставин справи та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим оскаржену постанову слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України колегія суддів

Постановила:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 23.11.2010р. зі справи № 9/180/10 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяВ.Т. Пироговський

Судді В.І. Жеков В.І. Картере Повний текст постанови підписано 15.08.2011р.