Рішення № 17857849, 15.07.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2011 рокуСправа № 09/5026/1276/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю прокурорів -Павленко О.А. (посвідчення № 1690), Синецька О.Ю. (посвідчення №1703), представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, представника другого відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради (перший відповідач), приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (другий відповідач) та дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (третій відповідач) про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності за державою, -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій прокурор просить:

- визнати незаконним та скасувати Свідоцтво від 17.09.2001 року про право власності на нежитлові приміщення туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський", видане Українському ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", м. Київ;

- визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- службові особи Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" та туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський", зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, в інтересах Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", м. Київ, достовірно знаючи, що 10.09.2001 року на засіданні виконкому Чапаєвської сільської ради Золотоніського району Черкаської області питання щодо визнання права власності на нежитлові приміщення туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський" не розглядалось, жодні рішення з вказаного питання не приймались, виготовили завідомо неправдивий документ - рішення виконкому Чапаєвської сільської ради № 99 від 10.09.2001 року, відповідно до якого право власності на нежитлові приміщення туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський" визнано за Українським ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", м. Київ;

- на підставі вказаного фіктивного рішення було оформлено право власності на вказаний обєкт за Українським ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур";

- 17 вересня 2001 року Чапаєвською сільською радою ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" видано Свідоцтво про право власності на туристично-оздоровчий комплекс "Придніпровський";

- з питання права власності на спірний об'єкт виконавчим комітетом рішення прийнято лише 14.09.2001 року, а право власності на об'єкт відповідно до нього визнано за обласним дочірнім підприємством "Черкаситурист";

- 07 червня 2011 року прокуратурою області за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" та туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський" порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, проводиться досудове слідство;

- згідно ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади та місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника за позовом власника майна визнається незаконним і скасовується, а власник майна, права якого порушені внаслідок видання цього акта, має право вимагати відновлення становища, що існувало до видання цього акта;

- Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 року №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" (далі вживається скорочено - Постанова ВРУ від 10.04.1992 №2268-ХІІ) встановлено, що до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати майно та фінансові ресурси, розташованих на території підприємств, установ та обєктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій;

- Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" (далі вживається скорочено - Постанова ВРУ від 04.02.1994 №3943-ХІІ) встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення субєктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю;

- серед майна, яким заволоділа Федерація профспілок України, є майно загальносоюзних профспілкових організацій колишнього Союзу РСР, розташоване на території України, серед якого майно турбази "Придніпровська", перетворена у дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський", який відповідно до вказаних постанов Верховної Ради України є загальнодержавною власністю;

- оскільки право держави на вказане майно не визнається відповідачами, відповідно до ст.392 ЦК України прокурор, в інтересах держави в особі ФДМУ - органу, якому відповідно до зазначених постанов Верховної Ради України було передано це майно, звертається з даним позовом. (том 1 а.с.2-6).

Виконавчий комітет Чапаєвської сільської ради (перший відповідач) письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" (другий відповідач) у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги вважає необґрунтованими, такими, що грубо порушують норми чинного законодавства, тому вважає позов не підлягаючим задоволенню, мотивуючи наступним:

- доводи позивача про те, що відповідно до постанови ВРУ від 10.04.1992 року №2268-ХІІ майно та фінансові ресурси, розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних організацій колишнього Союзу PCP, були передані тимчасово Фонду державного майна та те, що згідно з постановою ВРУ від 04.02.1994 року №3943-ХІІ до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташованого на території України, є загальнодержавною власністю, не відповідають законодавству, діючому на момент створення майна та прийняття вказаних постанов Верховної ради України;

- профспілки СРСР була найбільш масова самодіяльна недержавна громадська організація, що об'єднувала працівників, споріднених спільними інтересами, найвищим профспілкових органом був з'їзд, що скликався один раз на 5 років. Всесоюзна центральна рада профспілкових союзів (ВЦРПС), якій підпорядковувалася турбаза "Придніпровська", керувала діяльністю профспілкових органів між з'їздами;

- до функцій ВЦРПС в сфері туризму відносилось керівництво підпорядкованими профспілкам організаціями, що займаються відпочинком трудящих, туристсько-екскурсійною роботою; у кожній з республік існувала власна профспілкова громадська організація; загальносоюзний статус мали лише професійні спілки СРСР та їх органи управління. Профспілки УРСР мали статус республіканський та не відносилися до загальносоюзних громадських організацій;

- щодо правового статусу майна професійних спілок, то згідно статті 87 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, чинного на дату створення майна профспілок, яке є предметом спору, власність профспілкових та інших громадських організацій була соціалістичною власністю. Відповідно до ст.97 ЦК УРСР профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям. Статтею 98 ЦК УРСР встановлено, що власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань. Ті самі положення підтверджуються статтею 10 Конституції УРСР 1978 року. Отже профспілкова власність була визнана на рівні з державною (загальнонародною) та захищалася законом;

- 10 грудня 1990 року був прийнятий Закон Союзу Радянських Соціалістичних Республік № 1818-1 "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності", статтею 20 якого, було встановлено, що профспілки та їхні органи відповідно до законодавства є юридичними особами, профспілки володіють, користуються і розпоряджаються майном та коштами, що належать їм на правах власності; профспілки не відповідають за зобов'язаннями державних, господарських, кооперативних та інших громадських організацій, які у свою чергу не відповідають за зобов'язаннями профспілок;

- після утворення Федерації незалежних профспілок України 18 листопада 1990 року була прийнята постанова Президії Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР № 2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майно", згідно з якою, з метою забезпечення статутних завдань Загальної Конфедерації Профспілок СРСР, було затверджено Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майно від 18 листопада 1991 року, укладений між Загальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України;

- згідно виписки з переліку обєктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності, за вказаним Договором, у власність Федерації незалежних профспілок було передано майно, розташоване в Черкаській області, серед якого Турбаза "Придніпровська" (Золотоніський р-н, с. Чапаєка, введена в експлуатацію 1973 року), яка в подальшому, разом з іншим майном була внесена до статутного фонду ЗАТ "УКРПРОФТУР";

- державна реєстрація права власності на майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровский" (надалі - спірне майно) проведена з дотриманням вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5. Зареєструвавши у встановленому законом порядку право власності на майно, ДП "Черкаситурист" ПрАТ "Укпрофтур" встановив своє право на вказане майно шляхом підтвердження цього права державою через органи державної реєстрації цього права;

- відповідно до ч. 4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Зареєстровані речові права мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна. Отже зареєстроване право власності за ДП "Черкаситурист" ПрАТ "УКРПРОФТУР", має пріоритет перед будь-якими незареєстрованими правами; отже право власності за ДП "Черкаситурист" ПАТ "УКРПРОФТУР" було правомірно закріплено рішенням виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради від 14.09.2001 року №99; при зверненні до суду не врахований передбачений ст. 49 Закону України "Про власність" та ч. 2 ст. 328 ЦК України принцип презумпції добросовісного (правомірного) володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом;

- Президія Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 року, зі змінами від 09.10.1991 року прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в акціонерне товариство "УКРПРОФТУР"; діючим на той момент законодавством, підписання будь-яких актів під час створення юридичних осіб шляхом перетворення не вимагалося; Рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України 04.10.1991 року уклали установчий договір про створення на базі туристично-ексурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях акціонерного товариства "УКРПРОФТУР" і затвердили його статут, який зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991 року. На час створення Рада Федерації незалежних профспілок передала до статутного фонду акціонерного товариства основні фонди і оборотні засоби туристично-екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок України на суму 381 206 тис. руб., а Фонд соціального страхування - 10 млн. руб. За редакцією установчого договору від 23.02.1995 року внески оцінені, відповідно, 98 109 900 тис. крб. та 10 млн. крб. Належність вказаного майна туристично-екскурсійних закладів профспілкам ніким не оспорювалася. Спірне нерухоме майно було передано до статутного капіталу АТ "УКРПРОФТУР". Тому, в розумінні ст. 12 ЗУ "Про господарські товариства", який діяв на той час, АТ "УКРПРОФТУР" стало власником спірного майна;

- правомірність створення ЗАТ "УКРПРОФТУР" ставилась під сумнів Фондом державного майна України, яким було подано позов про визнання недійсними установчих документів цього товариства. Рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та AT "УКРПРОФТУР" про визнання недійсними установчих документів у задоволенні позову було відмовлено. Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони;

- у позові має бути відмовлено у тому числі у зв'язку зі спливом строку позовної давності, яка згідно з нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин ЦК УРСР підлягає обовязковому застосуванню;

- з жовтня 1990 року Федерація професійних спілок України не має жодного відношення до загальносоюзного профспілкового руху, а отже зазначені вище постанови Верховної Ради України, на які посилається прокурор та позивач, не можуть розповсюджуватися на майно Федерації профспілок України;

- прокурором та позивачем не доведена належним чином жодна обставина, на яку вони посилаються, як на підставу своїх вимог, а всі письмові докази, надані в копіях, зроблені з копій документів, що відповідно до норм ГПК України є неналежними доказами; з матеріалів справи і наданих позивачем доказів не вбачається жодних підстав вважати, що до моменту звернення до суду спірний об'єкт нерухомого майна вилучався у встановленому порядку чи визнавалось неправомірне володіння вказаним майном Українською республіканською радою профспілок, Українською республіканською радою по туризму та екскурсіям, Федерацією профспілок України, ПАТ "УКРПРОФТУР" або ДП "Черкаситурист" ПАТ "УКРПРОФТУР";

- під час оформлення права власності на майно видавалися правовстановлюючі документи, як на майно, створене до 24 серпня 1991 року, так і новозбудоване під час незалежності України. Встановити ці дані можливо лише за допомогою спеціальних знань в будівельно-технічній галузі (том 2 а.с.87-98).

Дочірнє підприємство "Черкаситурист" ПрАТ "Укрпрофтур" (третій відповідач) у письмовому відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього вважає позов безпідставним, просить відмовити у позові повністю з тих же мотивів, на які посилається другий відповідач, та додатково посилається на наступне:

- право власності на спірне майно ДП "Черкаситурист" ПрАТ "Укрпрофтур" було набуто правомірно, державна реєстрація у встановленому законом порядку права власності на спірне майно за ДП "Черкаситурист" ПрАТ "Укпрофтур" свідчить про підтвердження цього права державою через органи державної реєстрації;

- посилання прокурора на факт порушення кримінальної справи не дає права вважати когось винним у скоєнні злочину до того часу, доки вину особи не буде доведено в судовому порядку шляхом постановлення судом обвинувального вироку, що відповідає вимогам Конституції України. При зверненні до суду, окрім постанови про порушення кримінальної справи, прокурор не надав інших належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити наявність в діях посадових осіб складу злочину;

- майно, що було передане у власність ЗАТ "Укрпрофтур" для формування статутного капіталу, державою не вилучалось. Право профспілок на володіння, користування і розпорядження цим майном не оскаржене, а тому, відповідно до ст. ст. 28, 48, 49 Закону України "Про власність", який діяв на момент створення ЗАТ "Укрпрофтур" та розгляду Вищим арбітражним судом справи № 138/7, є правомірним;

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України. В зв'язку з цим постанови ВРУ від 10.04.1992 року та від 04.02.1994 року не породжують будь-яких юридичних наслідків щодо майна профспілок України як такі, що суперечать Конституції України, положення якої є нормами прямої дії та підлягають обов'язковому застосуванню всіма державними органами, зокрема, органами правосуддя при вирішенні спорів, які виникають з правовідносин, врегульованих ними. Вищезгадані постанови Верховної Ради України стосуються лише майна загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР;

- згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України; отже, постанови ВРУ від 10.04.1992 року та від 04.02.1994 року взагалі не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору як такі, що суперечать Конституції України. Крім того, вказані підзаконні нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, відповідно, не можуть поширюватись на правовідносини, що виникли ще за довго до їх прийняття;

- при зверненні до суду позивачем не врахований передбачений ст. 49 Закону України "Про власність" та ч. 2 ст. 328 ЦК України принцип презумпції добросовісного (правомірного) володіння майном, якщо інше не буде встановлено судом;

- президія Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 року зі змінами від 09.10.1991 року прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в Акціонерне товариство "Укрпрофтур";

- Рада Федерації незалежних профспілок України та Фонд соціального страхування України 04.10.1991 року уклали установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях акціонерного товариства "Укрпрофтур" і затвердили його статут, який зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991 року;

- на час створення Рада Федерації незалежних профспілок передала до статутного фонду акціонерного товариства основні фонди і оборотні засоби туристично-екскурсійних підприємств, об'єднань та організацій профспілок України на суму 381 206 тис. руб., а Фонд соціального страхування - 10 млн. руб., і згідно ст.12 ЗУ "Про господарські товариства", який діяв на той час, AT "Укрпрофтур" стало власником спірного майна;

- згідно ст. ст. 17-18 Закону СРСР від 09.09.1990 року "Про громадські об'єднання", ст. 20 Закону СРСР від 10.12.1990 року "Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності", ст. 20, 26 Закону України "Про власність" майно туристично-екскурсійних організацій правомірно належало профспілкам, використовувалося для забезпечення їх статутної діяльності;

- зазначені у позовній заяві прокурора в обґрунтування заявлених позовних вимог постанови ВРУ від 10.04.1992 року та від 04.02.1994 року, не передбачали вилучення майна українських профспілок на користь держави, а стосувалися майна, що перебувало у віданні центральних органів цих організацій, якими були ВЦРПС і Центральна рада по туризму та екскурсіях, а тому дія цих постанов не може поширюватися на майно, передане до статутного фонду AT "Укрпрофтур", оскільки це майно знаходилося у складі Української республіканської ради по туризму і екскурсіях;

- Федерація професійних спілок України, як профспілкова організація, не була організацією союзного підпорядкування і її майно ніколи не було державною власністю, профспілки не підпорядковувалися державі, а тільки взаємодіяли з нею у певних питаннях;

- спірне майно було передано у власність AT "Укрпрофтур" до моменту прийняття постанов ВРУ від 10.04.1992 року №2268-ХІІ та від 04.02.1994 року №3943-ХІІ. В подальшому, спірне майно було передано засновником ДП "Черкаситурист" ПрАТ "Украпрофтур" у власність на законних підставах, відповідно, оскаржуване Свідоцтво про право власності жодним чином не порушує права держави в особі Фонду державного майна України, тому позов не може бути задоволений (том 2 а.с.15-20, том 3 а.с.2-4).

В процесі вирішення спору до суду надійшли наступні клопотання та заяви:

- від прокурора: документи на виконання вимог ухвали суду про призначення справи до розгляду (том 1 а.с.53-67); клопотання про залучення до матеріалів справи копій з інвентаризаційної справи на туристично-оздоровчий комплекс "Придніпровський", що в с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області (том 1 а.с.68-150), клопотання про залучення до матеріалів справи копій фотографій дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" (том 2 а.с.1-14); клопотання про поновлення строку звернення до господарського суду Черкаської області (том 2 а.с.78-79), заява від 11 липня 2011 року про уточнення позовних вимог, у якій прокурор пункт 3 прохальної частини позову просить вважати наступного змісту: "Визнати за державою в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 200550032) право власності на майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" (с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області), а саме: 1.будинок 2-х поверховий, спальний корпус 41; 2. будинок 2-х поверховий, спальний корпус 42; 3. будинок 2-х поверховий, спальний корпус 40; 4. будинок 2-х поверховий, спальний корпус 43; 5. будинок 2-х поверховий, спальний корпус 44; 6. будинок 2-х поверховий, спальний корпус 45; 7. 2-х поверховий спальний корпус на 110 місць (літ. А3); 8.Будинок контори (літ. Л); 9.Будівля овочесховища (літ. О); 10.Будинок господарського корпусу (літ. У); 11 .Будинок цегляний (літ. Ф); 12.Їдальня (літ. Б1); 13.Будинок буфету (літ Н); 14.Санітарний блок (літ. 25В); 15.Будівля душевої (літ. Т); 16.Насосна (літ. 2Ж); 17.Кінотеатр (К-1); 18.Будинок цегляний (б/н); 19.Павільйон (літ. З); 20.Скважина (І, II); 21.Резервуар (III, IV); 22.Вагончик; 23.Каналізація; 24.Очисні споруди (том 2 а.с.99-100); письмові заперечення на відзив другого відповідача (том 3 а.с.8-13);

- від другого відповідача: клопотання в порядку ст. 36 ГПК України, у якому другий відповідач просив зобов'язати прокурора надати оригінали всіх документів, на які він посилається в обґрунтування позову (том 2 а.с.82-83); клопотання в порядку ст. 22 ГПК України про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів господарського суду Черкаської області (том 2 а.с.80-81); клопотання в порядку ст. 41 ГПК України про призначення судової будівельно-технічної експертизи майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" (том 2 а.с.84-86).

- від третього відповідача: заява про застосування строків позовної давності (том 2 а.с.40); клопотання про витребування доказів, а саме інвентаризаційної справи по майновому комплексу туристично-оздоровчий комплекс "Придніпровський", с. Чапаєвка (том 2 а.с.45); клопотання про припинення провадження у справі (том 2 а.с.46); клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами (том 2 а.с.55).

Господарський суд прийняв до розгляду заяву прокурора про уточнення позовних вимог.

Заслухавши доводи учасників процесу, розглянувши клопотання суд ухвалив: задовольнити клопотання про залучення поданих документів до матеріалів справи; заяву прокурора про відновлення строків звернення та позовної давності, заяву третього відповідача про застосування строків позовної давності прийняти і врахувати їх при прийнятті судового рішення; задовольнити клопотання про витребування інвентаризаційної справи, дослідити її у судовому засіданні; клопотання про колегіальний розгляд відхилити; клопотання про витребування оригіналів документів, якими прокурор обґрунтовує позов, відхилити; доводи стосовно належності та допустимості доказів врахувати при прийнятті судового рішення; клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи майнового комплексу дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" відхилити.

У судовому засіданні 07 липня 2011 року представник першого відповідача підтвердив доводи прокурора, представник третього відповідача відкликав клопотання про припинення провадження у справі; досліджені в оригіналі матеріали інвентаризаційної справи на спірний об'єкт - комплекс будівель і споруд дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" в с.Чапаєвка, копії цих матеріалів додані до матеріалів справи.

Дослідженням інвентаризаційної справи встановлено, що при видачі спірного Свідоцтва на право власності на нежитлові приміщення, технічна інвентаризація майна не проводилась, технічна інвентаризація, що проводилась на замовлення турбази ВЦРПС "Придніпровська", датована березень - червень 1989 року. На вимогу прокурора проведений технічний огляд будівель та споруд бази 04.07.2011 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 липня 2011 року розгляд справи відкладався на 15 липня 2011 року, у зв'язку із прийняттям до розгляду заяви прокурора про уточнення позовних вимог.

Прокурор подав письмові заперечення на відзиви відповідачів на позовну заяву, у яких, спростовуючи доводи відповідачів, прокурор посилається на наступне:

- ПАТ "Укрпрофтур" не довів законність набуття права на спірне майно, не надав перелік майна, на базі якого створене товариство, та докази його передачі до статутного фонду;

- на дату видачі спірного Свідоцтва про право власності Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5, на яке посилаються другий та третій відповідачі, не існувало, а діяла Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998 за № 121, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839. Названа Інструкція втратила чинність на підставі наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15.02.2002 № 36. Відповідно до п. 1.7 вказаної Інструкції, чинної на дату видачі спірного Свідоцтва про право власності, реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна. Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, визначений у додатку 1 до вищевказаної інструкції. Свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування, згідно з вищевказаним Переліком є правовстановлювальним документом. Пунктом 4.1 Інструкції визначено, що органи місцевого самоврядування оформляють право власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам, на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомості. Проте документи, які підтверджують право власності на спірний об'єкт нерухомого майна - дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський", та які нібито були надані до Чапаєвської сільської ради під час оформлення Свідоцтва про право власності, відповідачі не надали;

- виявлені суперечності у датах рішень, на підставі якого видане Свідоцтво про право власності, у самому Свідоцтві, які мають істотне значення, але відповідачі пояснити їх не змогли;

- доводи відповідачів щодо неналежності поданих прокурором доказів, безпідставні, оскільки письмові докази подані у належно засвідчених копіях, що відповідає ст.36 ГПК України, окрім цього, документи досліджені в оригіналі по матеріалах інвентаризаційної справи;

- постанови Верховної Ради України, на які посилання у позові, як на підставу права держави на спірне майно, є законодавчими актами, не скасовані, отже підлягають застосуванню, як обовязковий нормативно-правовий акт;

- клопотання другого відповідача про необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи свідчить про те, що він не володіє даними про своє майно.

Представники першого і третього відповідачів у судове засідання не з'явились, що не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У судовому засіданні:

- прокурори підтримали позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просили задовольнити позовні вимоги, підтримали подані письмові заперечення на доводи відповідачів, додатково зазначили, що враховуючи дії ЗАТ "Укрпрофтур та його дочірнього підприємства, направлені на відчуження спірного майна, порушуються інтереси держави, які підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання права держави на спірне майно;

- представник позивача підтримала позов з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог;

- представник другого відповідача заперечив проти позову, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, а також зазначив, що з питання права профспілок та ЗАТ "Укрпрофтур" на спірне майно досліджувалось спеціалістами та науковцями, про що є висновки науково-правової експертизи при Інституті держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, які підлягають врахуванню судом.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

24 травня 2011 року прокурору Черкаської області надійшло завдання Генеральної прокуратури щодо організації перевірки додержання законодавства під час прийняття рішень щодо подальшого використання об'єктів нерухомого майна дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", в ході якої з'ясувати відповідні питання, у тому числі, законність переходу права власності на цей об'єкт (том 1 а.с.59).

За результатами прокурорської перевірки постановою першого заступника прокурора Черкаської області від 07.06.2011 року порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення службовими особами Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" та туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський" (том 1 а.с.44), а також з метою захисту інтересів держави прокурор звернувся з даним позовом в особі позивача Фонду державного майна України органу, якому було доручено прийняти майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та обєктів, що перебували у віданні органів загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР.

Відповідачами у справі є правоздатні і дієздатності юридичні особи, а саме:

1. Виконавчий комітет Чапаєвської сільської ради (перший відповідач) являється виконавчим органом сільської ради. Чапаєвська сільська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду села Чапаєвка та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, зокрема, ст.ст.140-146, іншими законами, зокрема, спеціальним Законом України "Про місцеве самоврядуванням в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі вживається скорочено - ЗУ "Про місцеве самоврядування"), із змінами і доповненнями.

2. Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" (другий відповідач), змінена назва Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур".

Історія створення другого відповідача підтверджується наступним.

Постановою Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 17 квітня 1936 року ліквідовано Всесоюзне товариство пролетарського туризму і екскурсій з передачею всього його майна Всесоюзній Центральній Раді Професійних Спілок (ВЦРПС). Цією постановою на ВЦРПС і його організації покладено безпосереднє керівництво роботою в області місцевих, дальніх екскурсій, масового туризму і альпінізму. Також постановлено ВЦРПС організувати управління місцевими і дальніми екскурсіями і масовим туризмом, передати в його безпосереднє відання маршрути союзного та місцевого значення, що знаходяться в системі Всесоюзного товариства пролетарського туризму і екскурсій, всіма туристично-екскурсійними базами і будівництвом (том 3 а.с.27).

Постановою Секретаріату ВЦРПС від 24 квітня 1945 року , протокол №53 п.24 відновлена діяльність туристично-екскурсійного управління ВЦРПС на правах відділу (том. 3 а.с.27).

Постановою Президії ВЦРПС від 27 листопада 1959 року ( протокол №25 п.4) створені з 1 січня 1960 року в союзних республіках республіканські, а по РСФРР, в окремих краях і областях, краєві, обласні туристично-екскурсійні управління, у віданні яких повинні знаходитися туристичні господарства відповідних республік, країв і областей. (том.3 а.с.28).

Постановою Президії ВЦРПС від 20 липня 1962 року (протокол №17 п.4) центральні, республіканські, краєві і обласні туристично-екскурсійні управління реорганізовані в Центральний, республіканські, краєві і обласні ради по туризму (том 3 а.с.28).

Постановою Президії ВЦРПС від 11 вересня 1981 року №8-15 згідно з постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 31 жовтня 1980 року "Про подальший розвиток і вдосконалення туристично-екскурсійної справи в країні" затверджено Положення про міжвідомчу раду по туризму і екскурсіях при ВЦРПС (том 3 а.с.28).

Постановою Президії Центральної Ради по туризму та екскурсіях від 27.07.1982 року №8-3 затверджено Положення про Українську республіканську раду по туризму і екскурсіях. Відповідно до цього Положення Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях являється органом, який здійснює керівництво радами по туризму і екскурсіям, іншими підвідомчими установами, організаціями, підприємствами туристично-екскурсійної системи профспілок на території УРСР. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях працює під керівництвом Центральної ради по туризму і екскурсіях Української республіканської ради профспілок (Укрпрофрада) в тісному контакті з обласними радами і республіканськими комітетами профспілок, іншими громадськими організаціями, державними комітетами, міністерствами і відомствами Української РСР. Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях здійснює свою діяльність на началах госпрозрахунку, являється юридичною особою, має розрахунковий рахунок, самостійний баланс. Положенням також визначені завдання, зміст роботи, склад коштів (том 3 а.с.15-26).

Правовий статус ВЦРПС, його завдання, функції визначалися Статутом професійних спілок СРСР, в редакції затвердженій ХУІІІ з'їздом профспілок СРСР від 01.01.1987 року, пункти 33 - 35. Зокрема, Статутом передбачено, що ВЦРПС в період між з'їздами профспілок СРСР керує всією діяльністю профспілок, має право законодавчої ініціативи у вищих органах державної влади СРСР, направляє діяльність профспілкових організацій в проведенні виховної роботи, керує туристично-екскурсійною роботою, визначає структуру профспілок, тощо; представляє в міжнародному профспілковому русі радянські профспілки і від їх імені входить до всесвітньої федерації профспілок. Для керівництва роботою профспілок між Пленумами ВЦРПС обирав Президію у складі Голови ВЦРПС, замісника голови ВЦРПС, секретарів ВЦРПС і членів Президії ВЦРПС; для керівництва поточною роботою організаційно-виконавчого характеру обирав Секретаріат, утворював комісії ВЦРПС.

Постановою Президії ВЦРПС від 26 квітня 1988 року №5-1 затверджені основні напрямки розвитку і покращення санаторно-курортного обслуговування, туризму і відпочинку трудящих (том 3 а.с.30).

Установчим зїздом незалежних професійних спілок України 06 жовтня 1990 року прийнята Декларація про утворення Федерації незалежних професійних спілок України (том 3 а.с.31).

Договором про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном від 18 листопада 1990 року, укладеним у м. Москва, згідно зі статутом Загальної Конфедерації Профспілок СРСР постановою ХІХ зїзду профспілок СРСР "Про власність профспілок СРСР" від 27 жовтня 1990 року, виражаючи інтереси членських організацій і являючись правонаступником власності профспілок ЗКП СРСР в особі голови ЗКП ОСОБА_4., діючого на підставі Статуту ЗКП СРСР і Федерація незалежних профспілок України в особі ОСОБА_3., діючого на підставі Статуту ФНПУ домовились про наступне: закріпити на праві власності за Федерацією незалежних профспілок України майно згідно додатку. З усіх інших питань профспілкового майна укладається окремий договір. У Переліку обєктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на праві власності, затвердженого вказаним Договором під №282 значиться Турбаза "Придніпровська", с.Чапаєвка. Золотоніського району, 1973 року введення в експлуатацію, балансовою вартістю 2435 тис. руб. (том 3 а.с.53-54).

Постановою Президії Ради ЗКП СРСР від 18 листопада 1990 року №2-1а затверджений Договір від 18 листопада 1990 року про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном (том 3 а.с.55).

Президія Федерації незалежних профспілок України постановою №П-7-7 від 23.08.1991 року прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради з туризму та екскурсій в закрите акціонерне товариство "Укрпрофтур". Рада Федерації незалежних профспілок та Фонд соціального страхування України 04 жовтня 1991 року уклали установчий договір і затвердили його Статут. Установчі документи АТ "Укрпрофтур" були предметом спору у справі Вищого арбітражного суду України №138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та Акціонерного товариства "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчого договору та статуту АТ "Укрпрофтур". Постановою Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі №138/7 в позові відмовлено повністю, з посиланням на те, що АТ "Укрпрофтур" створено законно, підстав для визнання установчого договору про його створення та статуту АТ недійсним немає (том 2 а.с.29-32).

Загальними зборами акціонерів Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" від 14 квітня 1998 року протокол №6 затверджений Статут Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Скорочена назва - ЗАТ "Укрпрофтур". Засновниками ЗАТ "Укрпрофтур" є Федерація профспілок України та Фонд соціального страхування України (п.1.2 Статуту). ЗАТ "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій профспілок України (п.1.5 Статуту). Статутний фонд становить 211 503000 грн. і сформований за рахунок переданих Федерацією профспілок України у власність товариства основних та обігових засобів туристсько-екскурсійних підприємств, установ, організацій профспілок України. Проіндексована вартість яких станом на 01 січня 1998 року становить 180915000 грн.; цінних паперів (акцій) Запорізького ЗАТ по туризму та екскурсіях загальною номінальною вартістю 18562000 грн.; цінних паперів (акцій) Львівського ЗАТ по туризму та екскурсіях "Львівтурист" загальною номінальною вартістю 12026000 грн.; внеску Фонду соціального страхування України при створенні товариства грошових коштів 10 млн. карбованців (п.4.1 Статуту). На переданий засновниками капітал ЗАТ "Укрпрофтур" випускає 2115030 простих іменних акції номінальною вартістю 100 грн. кожна, які розподілені між засновниками: Федерації профспілок України - 2030429 акцій загальною номінальною вартістю 203042900 грн., що становить 96% статутного фонду; Фонд соціального страхування України - 84601 акція загальною номінальною вартістю 8460100 грн., що становить 4% статутного фонду (п.6.3 Статуту) (том.1 а.с.139 -150).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 30.06.2011 року Приватне акціонерне товариство "Укрпрофту" (ПрАТ "Укрпрофтур") зареєстровано як юридична особа, його засновниками є фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розмір внеску до статутного фонду 8460100,00 грн.; Федерація професійних спілок України, розмір внеску до статутного фонду 203042900,00 грн. (том 1 а.с.65-66).

3. Дочірнє підприємство "Черкаситурист" ПрАТ "Урпрофтур" (третій відповідач) правонаступник Черкаського обласного туристсько-екскурсійного виробничого обєднання Української республіканської ради по туризму та екскурсіях.

Історія створення третього відповідача підтверджується наступним:

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях від 05 квітня 1993 року, протокол №35 "Про реорганізацію Черкаського обласного відділення "Черкаситурист", вирішено реорганізувати 01 квітня 1993 року філію Черкаського обласного відділення "Черкаситурист" туркомплекс "Росава" в обласне дочірнє підприємство "Черкаситурист" шляхом обєднання обласного відділення "Черкаситурист" і туркомплексу "Росава", затвердити Статут Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського АТ "Укрпрофтур" (том 3 а.с.5).

Виконавчим комітетом Черкаської міської ради народних депутатів 28.04.1993 року видано свідоцтво №2223 про перереєстрацію Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського АТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (том 3 а.с.7).

Загальними зборами акціонерів Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", протокол №27, оформлений рішеннями №Р-27-15 від 31 березня 2011 року затверджений Статут Дочірнього підприємства "Черкаситурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" у новій редакції, зареєстрований 24.05.2011 року. Черкаське обласне дочірнє підприємство "Черкаситурист" (підприємство) створене Українським ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", яке змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур", у звязку з приведенням діяльності у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Підприємство є правонаступником обласного туристсько-екскурсійного виробничого обєднання Української республіканської ради по туризму та екскурсіях. Єдиним засновником і власником майна підприємства є юридична особа за законодавством України - Українське ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Підприємство є юридичною особою, має передане в господарське відання майно, самостійний баланс, активи та пасиви якого включаються до загального балансу товариства по основному виду діяльності. Скорочена назва підприємства - ДП "Черкаситурист". Для забезпечення діяльності підприємства товариство передає йому у господарське відання майно, проіндексована вартість якого станом на 01 січня 1998 року становить 11549000,00 грн. (п.4.3 Статуту) (том 1 а.с.29-43).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 30.06.2011 року засновником ДП "Черкаситурист" є ПрАТ "Укрпрофтур", статутний капітал становить 11549000,00 грн.; ДП "Черкаситурист" має відокремлені підрозділи, серед яких спірний об'єкт - дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський", с.Чапаєвка, Золотоніського району (том 1 а.с.60-61).

У 1999 році (дата невідома) Генеральним директором обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" затверджено Положення про туристично-оздоровчий комплекс "Придніпровський" - філію Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Відповідно до цього Положення туристично-оздоровчий комплекс (скорочено ТОК) "Придніпровський" - філія Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" (підприємство) створений з метою організації і надання громадянам та юридичним особам комплексних туристично-екскурсійних та інших послуг, є структурним підрозділом обласного дочірнього підприємства без права юридичної особи, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, печатку, фірмові бланки, діє на основі самоокупності, за дорученням обласного дочірнього підприємства позивачем, відповідачем в суді. До положення були внесені доповнення стосовно завдання по організації дитячо-оздоровчого табору та здійснення відпочинку і оздоровлення дітей згідно вимогам правил примірного положення про дитячі оздоровчі табори (том 1 а.с.22-28).

Наказом генерального директора Черкаського обласного підприємства "Черкаситурист" №14 від 08 червня 1999 року у звязку з відкриттям оздоровчого центру турбазу "Придніпровська" перейменовано на туристично-оздоровчий комплекс (ТОК) "Придніпровський" (том 2 а.с.104).

Згідно Довідки №23-3043 Черкаського обласного управління статистики до ЄДРПОУ 31.08.2000 року включений туристично-оздоровчий комплекс "Придніпровський" філія Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", зареєстрований 08.06.1999 року, № рішення 14, керівник - Лубнін Олександр Олексійович (том 1 а.с.17-18).

Наказом генерального директора Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" ЗАТ "Укрпрофтур" від 22.01.2001 року №11 у звязку із створенням дитячого оздоровчого табору на ТОК "Придніпровський", він перейменований на дитячий оздоровчий комплекс (скорочено - ДОК) "Придніпровський" (том 2 а.с.105).

Згідно Довідки АА №107295 Головного управління статистики У Черкаській області до ЄДРПОУ 11.02.2008 внесений Дитячий оздоровчий комплекс "Придніпровський", без права юридичної особи, головне підприємство - Черкаське обласне дочірнє підприємство "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (том 2 а.с.106).

Стосовно майна дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський", с.Чапаєвка Золотоніського району (далі вживається - спірний об'єкт) встановлені наступні обставини.

Комісія у складі інженера землевпорядника, головного архітектора Золотоніського району, заступника голови Черкаської обласної Ради по туризму і екскурсіях, директора Придніпровської туристичної бази 03 липня 1981 року провела обстеження існуючої території, відведеної рішенням Черкаського облвиконкому №665 від 20.11.1973 р. та розпорядженням Ради Міністрів УРСР №280 від 24.04.1974 р. площею 7,52 га із земель Деньгівського лісництва Золотоніського лісгосзагу, в довгострокове користування строком на 10 років, за результатами якого складений Акт обстеження існуючої території під будівництво туристичної бази Черкаської обласної Ради по туризму і екскурсіях від 03 липня 1981 року. У Акті обстеження зазначено, що відвід земельної ділянки в натурі проведений комісією Золотоніського району, про що є відповідні документи. На відведеній ділянці площею 7,52 га здійснено будівництво спальних корпусів на 600 місць, столова на 500 місць, кінотеатр, трансформаторна підстанція, госпкорпус та інші господарські та підсобні приміщення відповідно до генерального плану, погодженого з обласним відділом архітектури. Техніко-економічні показники характеризуються наступним: фактична площа ділянки - 75200 кв.м, площа забудови 16272 кв.м, площа покриття - 17243 кв.м, площа озеленення - 41117 кв. м, процент забудови - 21,6%. Земельна ділянка знаходиться в лісному масиві села Чапаєвка, Золотоніського району, придатна для будівництва турбази "Придніпровська" (том 1 а.с.11-12).

31 січня 1983 року Черкаською обласною Радою по туризму і екскурсіях (замовник) і Черкаський філіал Інституту "Укрземпроект" (підрядник) уклали Договір №1003 на виконання проектних і розвідувальних робіт, відповідно якого замовник здав, а підрядник прийняв на себе виконання проектних і розвідувальних робіт по відводу земельної ділянки пл. 7,72 га під продовження строку користування землі під турбазу, які відведено тимчасово розпорядженням Ради Міністрів УРСР №280а від 24.04.1974 року із землекористування Деньгівського лісництва Золотоніського лісгосзагу (том 1 а.с.8-10).

21 липня 1998 року Золотоніська районна державна адміністрація прийняла розпорядження №215 "Про підтвердження права постійного користування земельними ділянками Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур" (туристичний комплекс "Придніпровський"), згідно з яким підтверджено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 8,817 га Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур" в адмінмежах Чапаєвської сільської ради (том 1 а.с.54).

На підставі вказаного розпорядження Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму "Укрпрофтур" 04 лютого 1999 року виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЧР №000048, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №60. Земля площею 8,817 га надана у постійне користування під розміщення та обслуговування будівель і споруд. Відповідно до плану зовнішніх меж ділянка складається з ділянки №1 площею 7,879 га і ділянки №2 площею 0,938 га (т.1 а.с.55-58).

Дослідженням матеріалів інвентаризаційної справи Золотоніського відділення КП "Черкаське обєднане обласне бюро технічної інвентаризації" на турбазу "Придніпровська" встановлено, що технічна інвентаризація турбази "Придніпровська" проведена на замовлення адміністрації від 01 лютого 1989 року №50 у березні - червні 1989 році. Замовлення директора ТОК "Придніпровський" від 27.12.2000 року №18 на проведення поточних змін у технічній документації на ТОК "Придніпровський" не виконано (том 1 а.с. 69-128).

11.09.2001 року директор ТОК "Придніпровський" звернувся до Золотоніського відділення Черкаського бюро технічної інвентаризації із заявою за №24 про видачу свідоцтва на право власності на ТОК "Придніпровський", що знаходиться в с.Чапаєвка (том 1 а.с.127).

Чапаєвською сільською радою видане Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення туристично - оздоровчого комплексу "Придніпровський", с.Чапаєвка від 17 вересня 2001 року (далі вживається -спірне Свідоцтво про право власності), у якому вказано, що нежитлові приміщення дійсно належать Українському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіям "Укрпрофтур", м.Київ на праві колективної власності. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Чапаєвської сільської ради від 13 вересня 2001 року №99 (том 1 а.с.19).

У матеріалах інвентаризаційної справи турбази "Придніпровська" знаходиться довідка від 17.09.01 р. про належність будинку (зареєстрований в книзі №1 під реєстраційним номером 48) філії Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", право встановлювальний документ - свідоцтво про право власності, видане на підставі рішення виконкому Чапаєвської сільської ради №99 від 13.09.2001 року, розмір частки ціла. Підпис виконавця нерозбірливий (том 1 а.с.70).

Рішення виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради за №99 "Про визнання права власності на нежиле приміщення" є у двох варіантах, а саме:

- від 10 вересня 2001 у вигляді трафарету з вписаною від руки інформацією, підписане сільським головою, секретарем, підписи засвідчені печаткою; рішення також з підписом інженера Золотоніської дільниці Носенко Н.К. Згідно цього рішення, розглянувши звернення обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" УАТ по туризму і екскурсіях "Укрпрофтур", виконком сільської ради вирішив: 1. Визнати право власності на нежилі приміщення туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський". 2. Видати Черкаському дочірньому підприємству, Українському ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", м.Київ свідоцтво про право власності на нежиле приміщення. 3. Бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію прав власності на нежиле приміщення (том 1 а.с.20);

- від 14 вересня 2001 року, виконане на друкарській машинці, підписане сільським головою, засвідчене печаткою. Згідно цього рішення, розглянувши звернення обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" УАТ по туризму і екскурсіях "Укрпрофтур", виконком сільської ради вирішив: 1. Визнати право власності на нежилі приміщення туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський". 2. Видати Черкаському дочірньому підприємству свідоцтво про право власності на нежиле приміщення. 3. Золотоніському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію прав власності на нежиле приміщення (том 1 а.с.21);

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів станом на 01.11 2010 року на балансі ДОК "Придніпровський" обліковуються будівлі і споруди балансовою вартістю 2633098,00 грн. (том.2 а.с.3-5).

Відповідно до зведеного акту будівель і споруд інвентаризаційної справи з внесеними даними за станом на 04.07.2011 року у складі комплексу ДОК "Придніпровський":

1. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 41; 2. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 42; 3. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 40; 4. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 43; 5. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 44; 6. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 45; 7. 2-х поверховий спальний корпус на 110 місць (літ. А3); 8. Будинок контори (літ. Л); 9. Будівля овочесховища (літ. О); 10. Будинок господарського корпусу (літ. У); 11. Будинок цегляний (літ. Ф); 12. Їдальня (літ. Б1); 13. Будинок буфету (літ Н); 14. Санітарний блок (літ. 25В); 15. Будівля душевої (літ. Т); 16. Насосна (літ. 2Ж); 17. Кінотеатр (К-1); 18. Будинок цегляний (б/н); 19. Павільйон (літ. З); 20. Скважина (І, II); 21. Резервуар (III, IV); 22. Вагончик; 23. Каналізація; 24. Очисні споруди (том 2 а.с.99-100).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Клопотання другого та третього відповідачів про застосування позовної давності та відмову у позові у звязку із спливом позовної давності не підлягає задоволенню, а порушене право підлягає захисту з огляду на наступне.

Згідно ст.76 ЦК УРСР, 1963 року, чинного на момент видачі спірного Свідоцтва про право власності, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.261 нині чинного ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор стверджує, що про порушення інтересів держави він дізнався в ході прокурорської перевірки на виконання доручення Генеральної прокуратури України. Доводи прокурора в цій частині відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено три роки.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що перебіг строку позовної давності для звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом починається з 07 червня 2011 року (дата порушення кримінальної справи), тобто з дня коли він виявив зловживання службових осіб третього відповідача та про наявність фіктивного рішення виконавчого комітету, на підставі якого було оформлено право власності на спірний обєкт. Факт обізнаності позивача - ФДМУ про знаходження спірного обєкту у інших осіб, на що посилаються другий та третій відповідачі, не має істотного значення для звернення прокурора до суду з даним позовом. При цьому суд враховує те, що позивач не мав спірного Свідоцтва про право власності, відповідно, про нього не знав і не міг знати.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, тому згідно з ч. 5 ст.267 ЦК України порушене право підлягає захисту.

Стосовно позовних вимог до першого відповідача про визнання незаконним та скасування спірного Свідоцтва про право власності, суд виходить з наступного.

Згідно ст.30 б) п.10 ЗУ "Про місцеве самоврядування" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад, яким є перший відповідач, відноситься облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомості майна незалежно від форм власності.

Рішення першого відповідача за №99, на підставі якого видане спірне Свідоцтво про право власності, має декілька варіантів з різними датами прийняття і різним змістом.

Так, у спірному Свідоцтві про право власності посилання на рішення виконавчого комітету, на підставі якого воно видане, від 13 вересня 2001 року. Тексту рішення про оформлення права власності на спірний об'єкт від 13 вересня 2001 року не має (том а.с.19); рішення від 10.09.2001 року (том 1 а.с. 20) не могло прийматись, оскільки звернення про оформлення права власності датоване - 11.09.2001 року; у рішенні від 14.09.2001 року розглядається звернення обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" УАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" і вирішено видати Свідоцтво про право власності цьому підприємству; в той час, як звернення про оформлення права власності було директора ТОК "Придніпровський", а у спірному Свідоцтві про право власності вказується, що воно видане Українському закритому акціонерному товариству по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (том 1 а.с.21).

З огляду на встановлені обставини, суд вважає протиправними дії службових осіб виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради (перший відповідач).

Доводи прокурора про наявність ознак фальсифікації першим відповідачем рішення, на підставі якого видане спірне Свідоцтво про право власності, відповідає фактичним обставинам справи.

На дату видачі спірного Свідоцтва про право власності (17.09.2001 року) Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5, на яке посилаються другий та третій відповідачі, не існувало.

Державна реєстрація на обєкти нерухомого майна проводилась на підставі Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998 за № 121, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839 (далі вживається скорочено -Інструкція ДКБАЖП України №121).

Відповідно до п. 1.7 Інструкції ДКБАЖП України №121, чинної на дату видачі спірного Свідоцтва про право власності, реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться на підставі право встановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна. Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, визначений у додатку 1 до вищевказаної Інструкції.

Свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами державної виконавчої влади чи місцевого самоврядування, згідно з вищевказаним Переліком є правовстановлювальним документом.

Пунктом 4.1 Інструкції ДКБАЖП України №121 визначено, що органи місцевого самоврядування оформляють право власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам, на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомості.

Відповідачі не надали жодного із документів, зазначених у Переліку до Інструкції. Також не надали акт приймання - передачі, або інші документи, які підтверджують передачу спірного об'єкту до статутного капіталу.

За таких обставин, суд вважає незаконним спірне Свідоцтво про право власності, яке згідно чинної на дату його видачі Інструкції ДКБАЖП України №121, має силу право встановлювального документу, отже підлягає скасуванню, а позовні вимоги до першого відповідача задоволенню повністю.

Стосовно права власності за державою Україна на спірний обєкт, суд виходить з наступного.

Постановою Верховної Ради УРСР від 24 серпня 1991 року №1427-ХІІ "Про проголошення незалежності України" Україна проголошена незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки. Цей акт набрав чинності з моменту його схвалення. У звязку з цим весь економічний, науковий, технічний потенціал, розміщений на території України, став власністю народу України.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 року №1452 ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.1991 року №1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших обєктів союзного підпорядкування, розташовані на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29 листопада 1990 року майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю Постановою від 10 квітня 1992 року №2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та обєктів, що перебували у віданні центральних органів цих загальносоюзних громадських організацій. Фонд державного майна України мав прийняти майно цих підприємств, установ та обєктів до 01 травня 1992 року, що не виконано. Також не сформований загальний перелік такого майна (том 2 а.с.58).

Згідно даних технічної та бухгалтерської інвентаризації спірний обєкт - турбаза "Придніпровська" була введена в експлуатацію у 1973 році, окремі 2 - поверхові будинки для відпочинку будувались у 1978 році, 2-х поверховий спальний корпус побудований у 1987 році. Як свідчать дані бухгалтерського обліку, після 1987 року на території бази нових будов не було. Деякі деревяні будиночки внаслідок зносу визнані непридатними, списані, але не знесені. До 1990 року турбаза "Придніпровська" знаходилась у віданні ВЦРПС, статус, повноваження якого наведені вище.

Профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР, відповідно, до 1990 року були загальносоюзною громадською організацією. В єдиній системі профспілок колишнього Союзу РСР Укрпрофрада представляла республіканську організацію і мала статус юридичної особи.

Отже спірний обєкт - турбаза "Придніпровська" є майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, розташований на території України. Про належність спірного обєкту до майна загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР також свідчить Договір про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном від 18 листопада 1990 року, укладений керівниками Загальної Конфедерації Профспілок СРСР і Федерації незалежних профспілок України у м. Москва, на який посилаються другий та третій відповідачі. Однак цей Договір затверджений лише постановою Президії Ради Загальної Конфедерації Професійних Спілок СРСР 18 листопада 1990 року №2-1а, тобто з одного боку, однак він не затверджений керівним органом Федерації незалежних профспілок України.

У пункті 26 Декларації від 06 жовтня 1990 року про утворення Федерації незалежних профспілок України вказано, що Рада Федерації є правонаступником Укрпрофради і все майно Федерації є власністю останньої. 21 листопада 1992 року Федерація незалежних профспілок України була перейменована в нинішню Федерацію профспілок України.

Другий відповідач заснований Федерацією незалежних профспілок України, правомірність його створення згідно зі ст.35 ГПК України, не підлягає доказуванню у даній справі, оскільки цей факт встановлений рішенням Вищого арбітражного суду України у справі №138/7.

До статутного капіталу другого відповідача, за його доводами, профспілка передала майно, у тому числі спірний об'єкт. Докази щодо реальної передачі до статутного фонду спірного об'єкту другий та третій відповідачі не надали.

04 лютого 1994 року Верховна Рада України постановою №3943-ХІІ доручила Кабінету Міністрів України до 01 березня 1994 року визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконують ці функції до законодавчого визначення правонаступників цього майна. До законодавчого визначення субєктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю (п.1 Постанови). До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів) (п.3 Постанови) (том 2 а.с.59).

Суд вважає безпідставними доводи другого та третього відповідачів про те, що вказані Постанови Верховної Ради України, суперечать Конституції УРСР, законодавству, прийняті після набуття третім відповідачем право власності на спірний обєкт, тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин

Вищезазначені Постанови Верховної Ради України є загальнообовязковими та законними, про що також свідчить розпорядження Президента України від 24 травня 1996 року №123/96-рп "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", яким доручалось уряду у двомісячний термін проінформувати главу держави про стан виконання парламентських постанов та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо вирішення питань права власності на майно зазначених організацій (том 2 а.с.60).

16 червня 1992 року прийнятий Закон України "Про об'єднання громадян" №2460-ХІІ, введений в дію 18.07.1992 року (скорочено - ЗУ "Про об'єднання громадян").

Згідно ст.1 ЗУ "Про об'єднання громадян" об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Закон України про профспілки прийнятий значно пізніше, а саме: особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок в Україні були визначені Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV, із змінами і доповненнями (далі скорочено - ЗУ "Про профспілки"). Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже до набуття чинності ЗУ "Про профспілки", профспілки в Україні повинні були діяти відповідно до ЗУ "Про об'єднання громадян".

Відповідно до ст. 21 ЗУ "Про об'єднання громадян" об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Законом України "Про власність" від 07.02.1991 року №697-ХІІ, із змінами і доповненнями (втратив чинність 20.06.2007, ЗУ №997) зокрема, його ст.20 було визначено, що професійні спілки та їхні громадські обєднання є субєктами права колективної власності.

Відповідно до ст.21 ЗУ "Про власність" право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Отже, чинне законодавство України не передбачало підстав виникнення права власності громадського об'єднання шляхом передачі майна від загальносоюзних громадських організацій новоствореним в Україні громадським організаціям або в порядку правонаступництва загальносоюзної громадської організації новоствореною республіканською громадською організацією.

Таким чином, доводи прокурора і позивача про те, що суб'єкти права власності майна загальносоюзних профспілок колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, законодавчо не визначені, тому це майно є загальнодержавною власністю і право розпорядження ним, у тому числі спірним об'єктом, повинно здійснюватись ФДМУ, тобто позивачем, є обґрунтованими.

Статтею 34 ЗУ "Про профспілки" встановлено: "Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.

Право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі:

придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством;

передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Профспілки, їх об'єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

Втручання у статутну діяльність профспілок, їх об'єднань органів державної влади, громадських організацій не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Позбавлення профспілок права власності, а також права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Від імені членів профспілки розпорядження коштами, іншим майном профспілок, їх об'єднань, що належить їм на праві власності, здійснюють керівні органи профспілки або об'єднання, створені відповідно до їх статуту чи положення (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).

Спірний об'єкт - Турбаза "Придніпровська", третім відповідачем перетворена спочатку у ТОК "Придніпровський", потім у ДОК "Придніпровський", і як вбачається з положення про неї, є самостійним балансовим структурним підрозділом третього відповідача, що працює на самоокупності.

Спірний об'єкт не був об'єктом права власності профспілок УРСР. Згідно ЗУ "Про профспілки" профспілки України не є правонаступником профспілок СРСР.

З наведених нормативних актів, встановлених обставин утримання спірного майна, його обліку, численних перетворень другого та третього відповідачів, їх відносин з Федерацією профспілок України вбачається, що право власності на спірний об'єкт трансформувалось із колективної власності у приватну. Другим та третім відповідачами неналежним чином ведеться облік майна, замовчується його фактичний стан, дійсний склад, шляхи розподілу прибутків від його використання.

Другий та третій відповідачі не надали перелік майна та його ринкову оцінку, факт реальної передачі до статутного фонду, не довели відсутність частки держави і пайової участі державних підприємств, установ, організацій міністерств та відомств у створенні спірного майна. Засновники другого та третього відповідачів не здійснюють контроль за належним використанням майна.

Враховуючи наведені нормативні акти стосовно права власності держави Україна після розпаду СРСР, історії створення спірного майна та створення і перетворення другого та третього відповідачів, суд вважає, що з проголошенням незалежності 24 серпня 1991 року право власності на спірний об'єкт набула держава Україна в особі органу, якому відповідно до Постанов Верховної Ради України від 10.04.1992 року №2268-ХІІ та від 01.03.1994 року №3943-ХІІ надані повноваження прийняти це майно та розпоряджатись ним до визначення суб'єктів його права, тобто Фонду державного майна України - позивача.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності держави Україна на спірний об'єкт не визнається другим та третім відповідачами. Доводи другого та третього відповідачів про правомірність набуття права власності на спірний об'єкт Федерацією незалежних профспілок України та законне розпорядження ним шляхом вкладення до статутного капіталу створеного ЗАТ, суд вважає недоведеними та такими, що не відповідають вищенаведеним нормам чинного законодавства України і наявним доказам у справі. Не визнання відповідачами права держави Україна на спірний об'єкт суд вважає безпідставним. Посилання другого та третього відповідачів на неналежність поданих прокурором доказів, суд вважає такими, що не відповідають приписам ст.36 ГПК України, згідно з якою сторона може подати належно засвідчені копії документів. Окрім цього суд враховує, що наявна в оригіналі інвентаризаційна справа на спірний об'єкт була досліджена у судовому засіданні.

З огляду на викладене, підлягають також задоволенню позовні вимоги прокурора та позивача до ПрАТ "Укрпрофтур" та ДП "Черкаситурист" ПрАТ "Укрпрофтур" про визнання права власності на спірний об'єкт у складі будівель та споруд, встановлених технічною інвентаризацією.

Відповідно до ст. 49 ГПК України в доход Державного бюджету України з першого відповідача підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита з вимог немайнового характеру, з третього відповідача підлягає стягненню 25500,00 грн. державного мита з вимог майнового характеру та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити повністю позов до виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради.

Визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення туристично-оздоровчого комплексу "Придніпровський", с.Чапаєвка від 17 вересня 2001 року, видане Чапаєвською сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради від 13 вересня 2001 року №99, Українському ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", м. Київ.

Задовольнити повністю позов до приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" та дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур".

Визнати за державою Україна в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 200550032) право власності на майновий комплекс дитячого оздоровчого комплексу "Придніпровський" (с. Чапаєвка Золотоніського району Черкаської області), у складі якого:

1.Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 41;

2. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 42;

3. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 40;

4. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 43;

5. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 44;

6. Будинок 2-х поверховий, спальний корпус 45;

7. 2-х поверховий спальний корпус на 110 місць (літ. А3);

8. Будинок контори (літ. Л);

9. Будівля овочесховища (літ. О);

10. Будинок господарського корпусу (літ. У);

11. Будинок цегляний (літ. Ф);

12. Їдальня (літ. Б1);

13. Будинок буфету (літ Н);

14. Санітарний блок (літ. 25В);

15. Будівля душевої (літ. Т);

16. Насосна (літ. 2Ж);

17. Кінотеатр (К-1);

18. Будинок цегляний (б/н);

19. Павільйон (літ. З);

20. Скважина (І, II);

21. Резервуар (III, IV);

22. Вагончик;

23. Каналізація;

24. Очисні споруди.

Стягнути з виконавчого комітету Чапаєвської сільської ради (Черкаська область, Золотоніський район, с.Чапаєвка, ідентифікаційний код 26357640) - в доход Державного бюджету України через Золотоніську об'єднану державну податкову інспекцію, м. Золотоноша, вул.Шевченка, 153, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - 85,00 грн. державного мита.

Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (м.Черкаси, вул.Фрунзе, 29, ідентифікаційний код 02661036):

- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - 25500,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, м. Черкаси, просп.Хіміків, 50, для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 095 - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М.Курченко

Повне рішення складено 21 липня 2011 року.