Рішення № 17856884, 17.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2011 р.Справа № 3/5025/1303/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська нафтобаза", м. Старокостянтинів

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Старокостянтинів

про стягнення 5598,80 грн. заборгованості, у тому числі: 2397,00 грн. основного боргу, 201,80 грн. 3% річних, 3000,00 грн. штрафу

Суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

від позивача: Горєлов В.М. - керівник

від відповідача: не з'явилися

У судовому засіданні згідно ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2397,00 грн. основного боргу, 201,80 грн. 3% річних, 3000,00 грн. штрафу. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №35 від 07.08.2008р., укладеним між сторонами, щодо оплати за поставлений товар.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали про порушення провадження у справі від 02.08.2011р., в судове засідання не з'явився, про наявність поважних причин незявлення в судове засідання не повідомив.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

07.08.2008р. між сторонами укладено договір поставки нафтопродуктів №35, згідно умов якого позивач (постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність покупця (відповідача) нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору, в подальшому товар, а покупець зобов'язався прийняти товар від постачальника та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що загальна орієнтовна сума договору на день його складання становить 150000 грн.

У відповідності до п.п. 4.1,4.2 договору розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті гривнях. Вид розрахунків: готівкою, (безготівковий: форма розрахунку платіжним дорученням). Розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не передбачено в додатках до даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 14817,00 грн. згідно видаткової накладної № РН-01964 від 29.08.2008р.

Взяті на себе зобовязання за договором, щодо оплати за отриманий товар, відповідач належним чином не виконав сплативши 12420,00 грн.

Згідно п. 6.4 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобовязань протягом дії даного договору покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 2% від загальної вартості договору (п. 1.3 договору).

Несплата відповідачем заборгованості за поставлений товар в сумі 2397 грн., стала підставою для позивача нарахувати до сплати відповідачу штраф в сумі 3000,00 грн., 3% річних в сумі 201,80 грн. та звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази повного чи часткового погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар розрахунок в повному обсязі не провів, правомірними є вимоги позивача про стягнення 2397,00 грн. основного боргу.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Нарахування штрафу передбачено умовами договору, а саме п. 6.4.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про правомірність заявлених позивачем вимог щодо стягнення 3000,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 30.08.2008 р. по 04.07.2011 р. у розмірі 201,80 грн. Заявлений розмір нарахувань підтверджується розрахунком.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги заявлені правомірно, є обгрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська нафтобаза" (м. Старокостянтинів, вул. Залізнична,6, код 23837143) 2397,00 грн. (дві тисячі триста дев`яносто сім гривень 00 коп.) основного боргу, 201,80 грн. (двісті одна гривня 80 коп.) - 3% річних, 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) штрафу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяО.Д. Вибодовський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.08.2011р.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.