Рішення № 17856732, 12.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" серпня 2011 р.Справа № 10/5025/830/11 За позовом „ Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека " - Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", Республіка Польща, м. Люблін

до товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" с. Розсоша Хмельницького району

про стягнення 698585,29 грн., з яких 549771,26 грн. основного боргу, 33438, 14 грн. - 3% річних, 115375, 89 грн. інфляційних нарахувань

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Виноградова В.В.

суддя Танасюк О.Є.

суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1- за договором від 30.03.2011р.

відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю №16 від 30.05.2011р.

ОСОБА_3 - за довіреністю №17 від 30.05.2011р.

Рішення приймається 12.08.2011р., так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 549771,26 грн. основного боргу за поставлений згідно контракту від 04.11.2008р. товар ( яблука), 33438,14 грн.3% річних (за період з 27.04.2009р. по 06.05.2011р.) та 115375,89 грн. інфляційні витрат (за період з травня 2009р. по травень 2011р.), посилаючись на умови контракту від 04.11.2008р., ст.ст. 207,525,526,625,909 Цивільного кодексу України, докази подані в обґрунтування позову.

У письмових поясненнях від 06.06.2011р., 08.07.2011р. акцентує увагу, що згідно наявних документів поставку товару ( яблук) було проведено у період з 03.12.2008 р. по 27.08.2008 р. тобто у продовж року, інших поставок не було, претензій зі сторони відповідача з приводу кількості та якості товару позивачу не надходили, а тому контракт необхідно вважати виконаним. Звертає увагу, що Міністерством аграрної політики України надано карантинний дозвіл на імпорт 600 т. яблук в Україну строком до 27.06.2009 року, після цього відповідач до відповідних органів та міністерств за дозволами, у тому числі карантинним, не звертався, що говорить про те, що він вважав контракт від 04.11.2008 року виконаним.

Звертає увагу, що умовами контракту не визначено строк та дату поставки товару, тобто сторони визначили факт настання обставини, яка повинна була відбутись, але не визначили коли, тому посилаючись на ст.ст. 212, 530 ЦК України , вважає, що у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Стверджує, що листом від 27.03.2009р. про неможливість виконати контракт щодо поставки на повну суму та з вимогою оплатити вартість поставленого товару на загальну суму 61620 євро позивач інформативно повідомив позивача, а не в односторонньому порядку розірвав контракт.

В письмових поясненнях від 20.06.2011р. , посилаючись на ст.ст. 192, 524, 533 ЦК України, ст.ст. 32, 35 Закону України "Про Національний банк України", ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст.ст. 3,7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вказує на те, що розрахунки за поставлений товар у валюті України між резидентами та нерезидентами допускаються.

Позивачем подано письмові пояснення щодо назви позивача, а саме зазначає, що стороною по контракту та позивачем є „Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek" в перекладі „ Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека " та саме так просить читати назву позивача ( без слова фермерство). Дані уточнення приймаються судом.

Відповідач у відзиві на позов та повноважні представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують , вважаючи їх необґрунтованими. Посилаючись на умови контракту, вказує, що позивачем порушено умови п.1.1. договору щодо поставки товару в повному обсязі, тому безпідставними є вимоги позивача щодо оплати товару у відповідності до п. 3.3 контракту , оскільки 20-денний перебіг строку розрахунку на який посилається позивач і який передбачений у контракті не розпочався.

Вважає, що позивач не виконав умови контракту та припинивши поставку товару відмовився від взятого на себе зобов'язання в односторонньому порядку.

Крім того звертає увагу на те, що відповідачем було частково оплачено поставлений товар.

Також, посилаючись на ст.ст. 525, 625 ЦК України, ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вважає безпідставним заявлення позовних вимог в євро. Акцентує увагу , що ст. 625 ЦК України регулює відносини боржника , що виражені виключно в грошовій одиниці гривні , а не в євро.

Відповідачем звернуто увагу на відсутність у представника ОСОБА_1 належних повноважень на представництво інтересів позивача, оскільки надані в матеріали справи довіреності, доручення не відповідають приписам ст.28 ГПК України. Робить висновок, що позовну заяву підписано особою , яка не наділена відповідними повноваженнями.

Оцінивши надані в матеріали справи документи - довідку статистичного управління в м. Люблін про включення до загальнопольського офіційного реєстру субєктів (підприємців) народного господарства та про присвоєння ідентифікаційного номера „ Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека " - Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", довіреністьОСОБА_4 на ОСОБА_5 від 16.03.2011р.№А912/2011, договір доручення від 30.03.2011р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 21.03.2006 на ОСОБА_1 , враховуючи положення ст. 28 ГПК України , суд вважає належність повноважень ОСОБА_1 на представництво інтересів позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

„ Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека " - Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", Республіка Польща, м. Люблін включений до загальнопольського офіційного реєстру субєктів (підприємців) народного господарства , присвоєно ідентифікаційний номер REGON-431832445, що підтверджується довідкою від 06.07.2011р. статистичного управління в м. Люблін про включення та про присвоєння ідентифікаційного номера.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" с.Розсоша Хмельницького району (покупець) та фермерством "Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека" - Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", Республіка Польща, м.Люблін (продавець) 04.11.2008р. укладено контракт за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар на загальну суму 150000 євро, а саме : яблука сорту "Голден Делішес" в кількості 150000 кг., за ціною за кілограм - 0,25 євро, на загальну суму - 37500 євро; яблука сорту "Рубін" в кількості 150000 кг., за ціною за кілограм - 0,25 євро, на загальну суму - 37500 євро; яблука сорту "Джонагоред" в кількості 150000 кг., за ціною за кілограм - 0,25 євро, на загальну суму - 37500 євро; яблука сорту "Айдаред" в кількості 150000 кг., за ціною за кілограм - 0,25 євро, на загальну суму - 37500 євро (п.1.1.). Загальна вартість контракту становить 150000 тис. євро.

Згідно п. 3.1 контракту оплата товару здійснюється шляхом перерахування повної суми зазначеної в п.2.1 даного контракту протягом 20 банківських днів після останньої поставки товару на експорт в Україну.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 5.1 контракту товар повністю буде поставлений автомобільним вантажним транспортом продавця на умовах DDU ( правила ІНКОТРЕМС 2000р.) Україна м. Хмельницький. Покупець зобов'язується надати всі необхідні документи, які дозволяють ввезення товару в Україну. Продавець зобов'язується надати всі необхідні документи і дозволи державних інспекції. Поставка товару здійснюється в місце додатково обумовлене сторонами даного договору та приймається комісією за участю представників обох сторін при наявності документів передбачених п. 4.3 даного контракту.

Згідно п.6.1 контракту сторони передбачили, що претензії можуть бути заявлені покупцем у відношенні кількості товару - у випадку невідповідності його кількості на протязі 60 днів з дати поставки товару. Продавець зобов'язаний на протязі 15 днів з дати отримання претензії розглянути її і дати відповідь по суті претензії.

Продавець відповідно до товарно-транспортних накладних (invoice) та вантажно-митних декларацій (CMR) провів поставку яблук , а саме згідно invoice №AS/001/S/2008 від 03.12.2008р., CMR від 05.12.2008р. - на суму 4740 євро (еквівалентно на момент поставки 44035,01 грн.); invoice №AS/002/S/2008 від 10.12.2008р., CMR від 11.12.2008р.- на суму 4740 євро (еквівалентно на момент поставки 45790, 93 грн.); згідно invoice №AS/003/S/2008 від 17.12.2008р., CMR від 18.12.2008р.- на суму 4740 євро (еквівалентно на момент поставки 52410,76 грн.); згідно invoice №AS/004/S/2008 від 29.12.2008р., CMR від 30.12.2008р.- на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки 52082,65 грн.); згідно invoice №AS/001/S/2009 від 14.01.2009р., CMR від 16.01.2009р.- на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки 47757,63 грн.); згідно invoice №AS/002/S/2009 від 22.01.2009р., CMR від 26.01.2009р. на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки 46699,19 грн.); згідно invoice №AS/003/S/2009 від 28.01.2009р., CMR від 30.01.2009р.-на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки 47852,53 грн.); згідно invoice №AS/004/S/2009 від 04.02.2009р., CMR від 05.02.2009р.-на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки 46783,14 грн.); згідно invoice №AS/005/S/2009 від 09.02.2009р., CMR від 11.02.2009р. на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки47326,96 грн.); згідно invoice №AS/006/S/2009 від 26.02.2009р., CMR від 27.02.2009р.- на суму 4740 євро (еквівалентно на момент поставки 46651,74 грн.) ; згідно invoice №AS/007/S/2009 від 02.03.2009р., CMR від 03.03.2009р.- на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки 45972,88 грн.); згідно invoice №AS/008/S/2009 від 27.03.2009р, CMR від 30.03.2009р.-на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки46524,09 грн.); згідно invoice №AS/009/S/2009 від 27.03.2009р., CMR від 30.03.2009р.на суму 4740 євро ( еквівалентно на момент поставки 48524,09 грн.) всього на суму 61620 євро, що еквівалентно на моменти поставок 620411,60 грн., що не заперечується сторонами.

Відповідач згідно контракту від 04.11.2008р. частково сплатив за отриманий товар згідно платіжних доручень в іноземній валюті від 09.02.2009р. на 3630 євро, 24.02.2009р. на 3500 євро , всього 7130 євро.

Листом від 27.03.2009р. позивач повідомив відповідача , що згідно домовленості по контракту від 04.11.2008р. останнє завантаження яблук проведено 27.03.2009р. по invoice №AS/009/S/2009. Оскільки додаткових поставок яблук по даному контракту не буде здійснюватись, просить рахувати даний контракт виконаний та просить оплатити товар в сумі 61620 євро згідно п. 3.1 контракту. Згідно повідомлення районного відділення в Любліні Польської Пошти АТ від 01.07.2011р. лист вимогу від 27.03.2009р. було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом без повідомлення про вручення, інформація про повернення листа у поштового відділення відсутня.

Оскільки відповідач не оплатив повністю отриманий товар, позивач звернувся до суду із позовом , враховуючи заяву про зменшення позовних вимог , про стягнення з відповідача 549771,26 грн. основного боргу, 33438,14 грн. 3% річних (за період з 27.04.2009р. по 06.05.2011р.) та 115375,89 грн. інфляційні витрат (за період з травня 2009р. по травень 2011р.).

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Із наявного в матеріалах справи контракту від 04.11.2008р. слідує, що останній має ознаки зовнішньоекономічного контракту на проведення імпорту продукції на територію України.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно частини другої статті 567 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність іноземних підприємств і організацій під час укладання угод у сфері зовнішньої торгівлі та пов'язаних із нею розрахункових, страхових та інших операцій визначається за законом країни, де створено підприємство чи організацію

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону

Відповідно до приписів ст.7 вказаного Закону регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою: - законів України; - передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції; - економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; - рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України; - угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі укладеного між ними контракту , за яким позивач ( продавець за контрактом ) поставляє відповідачу ( покупець за контрактом) товар- яблука, а відповідач зобовязався розрахуватися за отриманий ним товар від позивача , виникли зобовязальні правовідносини.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правовою природою укладений між сторонами контракт є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 53, 54 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (ратифікована Україною шляхом приєднання до неї 1 лютого 1991 року) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції; зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Стаття 212 ЦК України передбачає, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони у контракті визначили строк виконання відповідачем зобовязання оплатити повністю товар на протязі 20 банківських днів з вказівкою на обставину останньої погрузки товару на експорт в Україну. Тобто сторони не визначили строк останньої поставки товару. Тому позивачем було направлено відповідачу вимогу оплати поставленого товару.

Судом звертається увага, що відповідачем, як передбачено умовами договору , не виставлялось відповідачу будь-яких претензій щодо кількості поставленого товару.

Натомість як вбачається з матеріалів справи на виконання умов контракту від 04.11.2008р. позивач поставив відповідачу яблука на загальну суму 61620 євро (в еквіваленті на моменти поставок 620411,60 грн.) Відповідач лише частково, на суму 7130 євро , оплатив отриманий товар. Заборгованість за поставлений товар склала 549771,26 грн. Позивачем виставлена відповідачу вимога про сплату отриманого товару.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення 549771,26 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню .

Доводи відповідача про те, що оскільки позовні вимоги заявлені у національній валюті, то останнє є односторонньою зміною умов договору судом до уваги не приймаються з огляду на те, що звернення до суду з вимогою про стягнення коштів в національній валюті не є за своєю правовою природою односторонньою зміною умов договору, а є лише обраний позивачем спосіб захисту, що не забороняється чинним законодавством України. При цьому судом враховуються положення ст. 533 ЦК України , ст. 198 ГК України та взято до уваги, що позовні вимоги заявлені в національній валюті України - гривні відповідають офіційному курсу національної валюти до іноземної валюти (євро). Судом враховано, що навіть у разі коригування суми позову відповідно до курсу євро станом на час звернення до суду чи на час винесення рішення не призведе до зменшення розміру позовних вимог.

Посилання відповідача на п.7 Декрету КМ України №15-93 „Про систему валютного регулювання та валютного контролю” суд вважає безпідставним, оскільки даний Декрет встановлює режим здійснення валютних операцій на території України, а не регулює питання, пов'язані з обраними сторонами способами захисту цивільних прав та інтересів.

Позивачем нараховано відповідачу 33438,14 грн. 3% річних за період з 27.04.2009р. по 06.05.2011р. та 115375,89 грн. інфляційні витрат за період з травня 2009р. по травень 2011р.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 78 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, зокрема, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Враховуючи вищенаведені норми, аналізуючи поданий позивачем розрахунок при перерахунку 3% річних , суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 33392, 96 грн. 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В решті суми нарахованих 3 % річних необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення 115375,89 грн. інфляційні втрат, судом враховується, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Враховуючи вищенаведене, умови контракту та приписи ст. 625 ЦК України , суд вважає, що нарахування позивачем інфляційних втрат по даній заборгованості ( по контракту від 04.11.2008р) безпідставно, оскільки вищенаведена стаття передбачає компенсацію інфляційних втрат на грошове зобовязання в гривні. Тому в позові про стягнення 115375,89 грн. необхідно відмовити.

З огляду на викладене , приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.1,12,33,34,44,49,82,85,115,116,123,124 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов „Розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека " - Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", Республіка Польща, м. Люблін до товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" с. Розсоша Хмельницького району про стягнення 698585, 29 грн., з яких 549771, 26 грн. основного боргу, 33438, 14 грн. - 3% річних, 115375,89 грн. інфляційних нарахувань задоволити частково .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" с. Розсоша Хмельницького району ( код 36016591) на користь розплідник фруктових дерев інженера Анджея Сулека " - Szkolka Drzew Owocowych inz. Andrzej Sulek", Республіка Польща, м. Люблін , вул. Свентоховського, 18 ( код податкової ідентифікації 716 2512509) 549771 грн.29 коп. ( пятсот сорок девять тисяч сімсот сімдесят одна грн. 29 коп.) основного боргу, 33392, 96 грн. ( тридцять три тисячі триста девяносто дві гривні 96 коп.) 3% річних , 5831,64 грн. ( пять тисяч вісімсот тридцять одна грн. 64 коп.) державного мита, 197,01 грн. ( сто девяносто сім гривень 01 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Головуючий суддя Виноградова В.В.

Суддя Танасюк О.Є.

Суддя Вибодовський О.Д.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011р.

віддрук 3 прим;1-до справи:2-позивачу;3-відповідачу