Рішення № 17856451, 02.08.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.11

Справа № 5021/1254/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Дябелко Т.М. розглянувши матеріали справи №5021/1254/2011

за позовом: публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», м. Донецьк

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 30833088,67 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пилипенко С.В.

від відповідача: Фанта Т.О.

У судовому засіданні від 11.07.2011р. судом оголошено перерву до 01.08.2011р., 11 год. 00 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 30833088,67 грн. ( в т.ч. 20440000 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 6871880 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 30.11.2009 року по 24.05.2011 року, 3521208,67 грн. заборгованості по штрафним санкціям за період з 26.06.2010 року по 24.05.2011 року включно), за кредитним договором № 7.6-86 від 30.11.2009 року, укладеного між сторонами даного спору та вжити заходів до забезпечення позову у виді накладення арешту в межах стягуваної за позовом суми на грошові кошти відповідача на його рахунках, відкритих у банківських установах, а також на все рухоме та нерухоме майно відповідача, і стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

16.06.2011р. відповідачем був поданий лист щодо зміни його організаційно правової форми, яка на даний час є наступною – публічне акціонерне товариство «Сумихімпром».

08.07.2011 року позивач подав уточнення до позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 29350864,66 грн. заборгованості (в т.ч. 20440000 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 6871880 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 30.11.2009 року по 24.05.2011 року, 1661240 грн. пені за непогашення в строк основної суми кредиту, 377744,66 грн. заборгованості пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом), за кредитним договором № 7.6-86 від 30.11.2009 року, укладеним між сторонами даного спору, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

У судовому засіданні відповідач подав доповнення до відзиву на позов, в якому підтримав позицію викладену ним у відзиві на позов, поданому у судовому засіданні від 11.07.2011р., та у зв’язку із тяжким матеріальним станом підприємства, просить зменшити розмір пені на 50 % та розстрочити сплату боргу рівними частинами строком на 36 місяців.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо зменшення відповідачу розміру пені на 50 % та розстрочення сплати боргу рівними частинами строком на 36 місяців.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

30.11.2009р. між публічним акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» та відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» був укладений кредитний договір № 7.6-86 з додатковою угодою до нього № 1 від 27.01.2010р.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору № 7.6-86 від 30.11.2009р. позивач зобов’язується надати відповідачу кредит в розмірі 20440000 грн., а відповідач зобов’язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені кредитним договором.

Згідно п. 6.1. кредитного договору № 7.6-86 від 30.11.2009р. та п. 1.2 додаткової угоди № 1 від 27.01.2010р., укладених між сторонами даного спору відповідач зобов’язується повернути кредит в обсязі 20440000 грн. в строк не пізніше 12.06.2010р. включно.

Пунктом 6.2 кредитного договору № 7.6-86 від 30.11.2009р. передбачено, що у випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування буде мати місце будь-яка несплачена відповідачем заборгованість за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, штрафні санкції за порушення строків повернення кредиту та сплати плати за кредит тощо, незважаючи на інші положення цього договору, така заборгованість повинна бути сплачена відповідачем позивачу одночасно з поверненням основної суми кредиту в строк, передбачений п. 6.1. цього договору.

Порушення зі сторони відповідача умов кредитного договору № 7.6-86 від 30.11.2009р. призвели до виникнення несприятливих подій, передбачених п. 5.1. такого кредитного договору, укладеного між сторонами даного спору, а саме: несплата відповідачем будь-якої суми, що належить до сплати на користь позивача, згідно цього договору, у передбачений ним строк, та/або невиконання або неналежне виконання відповідачем будь-яких інших обов'язків за цим договором та/або обов'язків за Угодами про забезпечення та/або за іншими угодами, укладеними між сторонами.

Так, позивачем на адресу відповідача були направлені листи з вимогами належного виконання зобов'язань за кредитним договором № 7.6-86 від 30.11.2009р. та додаткової угоди № 1 від 27.01.2010р., а саме: повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання вих. № 3244/119 від 28.02.2011 року, повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання вих. № 3243/119 від 28.02.2011 року, вимога про усунення порушення основного зобов'язання вих. № 3245/119 від 28.02.2011 року, копії яких, разом із доказом такого направлення та отримання їх відповідачем додані позивачем до позову.

Невиконання відповідачем договору підтверджується поданою позивачем випискою № 54 від 13.05.2011р. щодо операцій і обігу по рахунку 20620800854206 до кредитного договору № 7.6-86 від 30.11.2009р. відповідно до якої відповідачем дійсно був отриманий кредит в розмірі 20440000 грн., але за період з 30.11.2009р. по 03.05.2011р. так і не сплачений.

Згідно з пунктом 7.2.1. кредитного договору відсотки за користування кредитом нараховуються позивачем за ставкою у розмірі 24 % річних (із розрахунку 365 днів на рік), а п. 7.2.7. передбачено, що відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом.

Відповідно до пункту 7.2.8. нараховані відсотки повинні сплачуватися відповідачем щомісячно не пізніше одного банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця.

Згідно з пунктом 1.3. додаткової угоди № 1 від 27.01.2010 р. п. 7.2.1. кредитного договору викладено в наступній редакції: Проценти за користування кредитом нараховуються Банком наступним чином: до 29.01.2010 р. включно - за ставкою у розмірі 24 % річних (із розрахунку 365 днів на рік); з 30.01.2010 р. - за ставкою у розмірі 22 % річних (із розрахунку 365 днів на рік).

Згідно п. 10.3.6.1 кредитного договору протягом строку дії договору відповідач зобов’язаний забезпечувати перебування рухомого та нерухомого майна, яке буде передане Банку в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором відповідно до п. 3.1.5., 3.1.6. кредитного договору, застрахованим відповідно до договорів страхування, укладення яких передбачено Кредитним договором, на тих самих умовах, на яких ці договори страхування були укладені

Згідно п. 10.3.6.3 кредитного договору протягом строку дії договору відповідач зобов’язаний щомісячно (з першого по останній день місяця) забезпечувати надходження грошових коштів на всі поточні рахунки, відкритті відповідачем в банку, в будь-якій валюті в обсязі не меншому, ніж доля кредитної заборгованості перед позивачем порівняно з загальною заборгованістю відповідача перед іншими банками за відповідний період).

Відповідно до п. 7.2.2., п. 7.2.3. та п. 7.2.4. кредитного договору у випадку невиконання чи неналежного виконання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов'язань, встановлених п. 10.3.6.1., п. 10.3.6.3 та п. 10.3.6.4 цього договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання зобов'язань, проценти за користування кредитом збільшуються на 1% (один процент) річних за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання зобов'язань і будуть нараховуватись Банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли Банк визначить, що зазначені зобов'язання будуть виконані належним чином.

У зв'язку з невиконанням п. 10.3.6.3 та згідно п. 7.2.3 кредитного договору з 15.12.2009 року відсоткова ставка за користування кредитом була підвищена на 1 % річних і нарахована позивачем за ставкою у розмірі 25 % річних (із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік.

У зв'язку з невиконанням відповідачем п. 10.3.6.1 та згідно п. 7.2.2 кредитного договору з 12.01.2010 року позивачем була підвищена відсоткова ставка за користування кредитом на 1 % річних і нарахована за ставкою у розмірі 26 % річних (із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік).

Таким чином, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом по кредитному договору № 7.6-86 від 30.11.2009р. та додатковій угоді № 1 від 27.01.2010р. до такого кредитного договору, укладених між сторонами даного спору за період з 30.11.2009 р. по 24.05.2011 р. (включно) склала 6871880 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України передбачено , що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 20440000 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 6871880 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 30.11.2009р. по 24.05.2011р. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визначається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно п. 12.1 кредитного договору № 7.6-86 від 30.11.2009р. у разі порушення відповідачем строків виконання будь-якого з боргових зобов’язань позивач має право нарахувати, а відповідач зобов’язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму на простроченого виконання боргового зобов’язання за весь час прострочення.

Так, враховуючи вище зазначену норму такого кредитного договору позивачем відповідно до поданого розрахунку до уточнених позовних вимог станом на 24.05.2011р. нараховано відповідачу 2038984,66 грн. пені (в т.ч. 1661240 грн. пені за непогашення в строк основної суми кредиту та 377744,66 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом).

Оскільки права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, суд вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2038984,66 грн. пені (в т.ч. 1661240 грн. пені за непогашення в строк основної суми кредиту та 377744,66 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом) визнає правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, доказів сплати боргу по кредиту, відсоткам, пені відповідачем суду не подано, також не подано і аргументованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 1048, 1049, 1050, 1054, 10561 Цивільного Кодексу України.

Щодо клопотання відповідача викладеного ним у відзиві на позов та уточненнях до такого відзиву про зменшення пені на 50 % і розстрочення виконання рішення рівними частинами строком на 36 місяців, воно підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1. ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пункт 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи, що сума пені не перевищує суму основного боргу, зобов’язання відповідачем не виконувались взагалі та позивач заперечує проти зменшення пені, суд відмовляє відповідачеві в частині його клопотання щодо зменшення розміру пені на 50 %.

Що ж до клопотання відповідача щодо розстрочення виконання рішення на 36 місяців, то пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду відстрочити або розстрочити виконання рішення при його прийнятті.

Право суду на надання розстрочки або відстрочки також передбачено і ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених статей дає підстави вважати, що для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду на будь-якій стадії (на час прийняття рішення чи під час його виконання) є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, при цьому відстрочка або розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відповідно до п. 2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з поданого клопотання, на підприємстві відповідача склалося складне економічне становище, викликане значною кредиторською заборгованістю відповідача. Утворення заборгованості відповідача перед позивачем було спричинено рядом об‘єктивних причин, зокрема, подальшим поглибленням кризових явищ в економіці, суттєвим зниженням платоспроможності попиту на продукцію підприємства, практично повною відсутністю внутрішнього ринку та інертністю зовнішнього ринку мінеральних добрив, зменшенням цін реалізації через погіршення ситуації на ринку продукції хімічної промисловості, гострим дефіцитом обігових коштів, значною заборгованістю держави перед підприємством з відшкодування ПДВ тощо.

Враховуючи позицію позивача та скрутне фінансове становище відповідача, ступінь вини відповідача у невиконанні зобов‘язань перед позивачем, обставини, які зумовили виникнення заборгованості, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та розстрочення виконання рішення щодо стягнення 29350864,66 грн. по даній справі на шість місяців рівними частинами до останнього числа кожного місяця по 4891810,78 грн. .

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Клопотання відповідача викладене ним у відзиві та доповненнях до відзиву про зменшення розміру пені на 50 % та розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців задовольнити частково, а саме: в частині зменшення пені на 50 % - відмовити, а в частині розстрочення виконання рішення на 36 місяців – розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к 05766356) на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, і.к. 14282829) 29350864,66 грн. заборгованості (в т.ч. 20440000 грн. заборгованості за основною сумою кредиту, 6871880 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом за період з 30.11.2009 року по 24.05.2011 року, 1661240 грн. пені за непогашення в строк основної суми кредиту станом на 24.05.2011р., 377744,66 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом станом на 24.05.2011р.), за кредитним договором № 7.6-86 від 30.11.2009р. та додатковою угодою № 1 від 27.01.2010р. до даного кредитного договору, розстрочивши виконання рішення суду строком на 6 місяців, за умови сплати заборгованості до 31.08.2011р. – у сумі 4891810,77 грн., до 30.09.2011р. – у сумі 4891810,77 грн., до 31.10.2011р. у сумі 4891810,77 грн., до 30.11.2011р. – у сумі 4891810,77 грн., до 31.12.2011р. – у сумі 4891810,77 грн., до 31.01.2012р. – у сумі 4891810,81 грн.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к 05766356) на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, і.к. 14282829) 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.08.2011 р.