Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" серпня 2011 р.Справа № 27/17-2020-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (представники діючі за довіреністю);
від відповідача: Агєєв А.М. директор, паспорт НОМЕР_1.
За позовом: Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси;
до відповідача: Приватного підприємства "НІКА"
про стягнення 541 320,5грн.
ВСТАНОВИВ:
24.05.2011р. Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Ніка", в якій просить суд стягнути з ПП „Ніка” на користь держави збитки у сумі 541320,50грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між сторонами 01.03.201р. було укладено договір №3 про зберігання безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, за яким відповідачу було передано на відповідальне зберігання майно, яке згідно складеного сторонами акту опису та попередньої оцінки майна №186, має вартість 541320,50грн. Між тим, в результаті пожежі, яка сталася 15.04.2011р., зазначене майно було знищено, в звязку з чим ПП „Ніка” за умовами укладеного договору та чинного законодавства несе відповідальність перед державою у сумі вартості пошкодженого майна, зазначеного у акті опису та попередньої оцінки майна, складеного до договору.
Разом з позовною заявою позивач звернувся з клопотанням про забезпечення позову, згідно якого просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно відповідача.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд відмовив у його задоволенні, виходячи з того, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування поданого клопотання та жодним чином не доведено підстав не можливості виконання чи утруднення виконання рішення суду у разі невжиття зазначених заходів, крім того, заявлений спосіб захисту є неспіврозмірним позовним вимогам.
Відмовляючи у задоволені клопотання суд керувався тим, що у відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 30.12.2008 року за № 5-05/759, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом спору, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.
Відповідач ПП „Ніка” надав відзив на позов, в якому зазначає, що оскільки до виникнення пожежі було проведено незалежну експертну оцінку даного майна, ПП „Ніка” погоджується сплатити, згідно до умов п.п. 4.1, 6.2 договору №3 від 01.03.2011р., вартість майна згідно експертної оцінки, яка складає 309742,46грн.
В судовому засіданні 08.08.2011р., представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Як вбачається із матеріалів справи, 24.01.2011р співробітниками ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було виявлено майно, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, та розпорядження ним»взято на облік ДПІ у Малиновському районі м. Одеси як безхазяйне майно.
25.01.2011р. за актами приймання-передачі б/н ДПІ у Малиновському районі м. Одеси передало на відповідальне зберігання ПП „Ніка” сантехнічні комплектуючі у кількості 210 ящ., пластикові труби у кількості 1425 труб, запальнички 954 ящ. (а.с. 73-74). А за актами перерахунку №1 від 24.02.2011р., №2 від 25.02.2011р., №3 від 28.02.2011р., №4 від 01.03.2011р., №5 від 02.03.2011р., №6 від 23.03.2011р., №7 від 24.03.2011р., №8 від 09.03.2011р., №9 від 10.03.2011р., №10 від 11.03.2011р., №11 від 14.03.2011р. зазначене майно було перераховано (а.с. 63-72).
01.03.2011 року між Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси (замовник) та Приватним підприємством «Ніка»(виконавець) було укладено угоду № 3 про зберігання безхазяйного та іншого майна, що належить або переходить у власність держави, за яким замовник доручив, а виконавець взяв на себе обовязок власними силами зберігати передане йому на відповідальне зберігання майно, що належить або перейшло у власність держави, згідно до діючого законодавства, у складських приміщеннях за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська,9.
Згідно з п. 4.1 вказаного договору, з моменту прийому майна представником виконавця, відповідальність за його цілісність і збереження несе Виконавець. У випадку нестачі або псування отриманого майна виконавець сплачує до бюджету в десятиденний термін від дні подання вимоги замовником суму вартості пошкодженого майна або майна, якого не вистачає, за сумами, зазначеними в акті опису та попередньої оцінки майна.
Відповідно до п.6.2 даного договору також визначено, що повернення майна, що належить або перейшло у власність держави, у разі розірвання угоди оформляється актом приймання-передачі по предметно. Майно повинно бути ціле та непошкоджене. У разі псування майна з вини виконавця, він перераховує до бюджету кошти за зіпсоване чи пошкоджене майно.
22.03.2011 р. сторонами було складено та підписано Акт опису та попередньої оцінки майна за № 186, згідно якого перелічене у акті майно а саме: запальнички, запальнички - відкривачки, запальнички-ліхтарики, портсигари, попільнички, пластикові з'єднання для пластикових каналізаційних труб, пластикові каналізаційні труби, у кількості 163 706 одиниць, вартістю 541 320, 50 грн. (п'ятсот сорок одна тисяча триста двадцять гривень п'ятдесят копійок), передано на відповідальне зберігання ПП «Ніка». Місце зберігання - м. Одеса вул. Аєропортівська, 9.
18.04.2011 р. на адресу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси надійшов лист від 17.04.2011 р. вих.17/04 яким ПП «Ніка»повідомило, що на орендованому ПП «Ніка»складі за адресою: м. Одеса, вул. Аєропортівська, 9, 15,04.2011 року виникла пожежа, яка була погашена 16.04.2011 року. У вказаному складському приміщенні знаходилось на зберіганні майно яке було передано на відповідальне зберігання відповідно акту опису і попередньої оцінки майна № 186 від 22.03.2011 р.
Як вбачається з акту огляду місця події, який складено фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси 19.04.11р. на місці пожежі майно передане на зберігання ПП «Ніка»знищено пожежею, яка відбувалася на складському приміщенні за адресою: м. Одеса, вул. Аєропортівська, 9.
20.04.2011 р. за № 15698/8/24-209 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було направлено на адресу ПП «Ніка» претензію з вимогою відшкодування збитків завданих державі у розмірі вартості майна переданого на відповідальне зберігання у сумі 541 320, 50 грн.
ПП «Ніка»у відповіді на претензію від 28.04.2011 р. № 34 зазначило, що пожежа на орендованому підприємством складі, відбулася з вини інших орендарів та причини пожежі будуть відображені у висновку спеціаліста МНС в Одеській області, а умови угоди № 3 від 01.03.2011 р. будуть виконані після висновків спеціалістів МНС із зазначенням причин пожежі та відшкодування збитків від винної сторони.
Вважаючи, що ПП «Ніка»порушує норми чинного законодавства, що регулюють вказані правовідносини, а також умови угоди № 3 від 01.03.2011 р. А саме, що зазначено у п.п. 4.1 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси звернулася до суду з відповідним позовом про стягнення збитків у розмірі вартості пошкодженого майна.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Згідно зі ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Обов'язок зберігача щодо забезпечення схоронності речі встановлено статтею 942 цього ж Кодексу, згідно якої зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі встановлена статтею 950 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 1 якої визначено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Згідно зі ст. 951 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі -у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Статтею 22 Цивільного кодексу визначено, що збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
При визначенні розміру збитків, згідно з ч. 3 цієї статті, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту ч. 3 ст. 22, ст. 951 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 225 Господарського кодексу України відповідальність зберігача за втрату, нестачу або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, є обмеженою, а саме збитки, завдані поклажодавцю (позивачу) в разі втрати (нестачі) речі, обмежуються розміром її вартості.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 18.03.2011р. №10278/24-209 ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, на підставі п.п. 2, п. 4 Наказу ДПА України №482 від 21.07.2008р. просило ПП „Ніка” провести експертну оцінку майна вилученого співробітниками ВМП ДПІ у Малиновському районі та переданого на зберігання за актами приймання-передачі від 25.01.2011р., а саме: сантехнічні комплектуючі в асортименті, у кількості 210 ящиків, сантехнічні пластикові труби в асортименті, у кількості 1425 труб, запальнички в асортименті в кількості 954 ящики (а.с.113-1).
За результатами проведення ПП „Оціночна компанія „ГОБСЕК” незалежної оцінки визначення ринкової вартості обєкту оцінки, оцінником було здійснено висновок, що ринкова вартість обєкта оцінки безхазяйного майна, яке підлягає реалізації на користь держави, а саме сантехнічні комплектуючі в асортименті, у кількості 210 ящиків, сантехнічні пластикові труби в асортименті, у кількості 1425 труб, запальнички в асортименті в кількості 954 ящики, - з урахуванням ПДВ, станом на 12.04.2011р. складає 309742,36грн. Копія звіту про експертну оцінку була надіслана ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, про що позивач не заперечує.
Отже, як вбачається із матеріалів справи вартість переданого на зберігання майна у розмірі 541320,50грн. була визначена робітниками податкового органу попередньо та не остаточно, в звязку з чим при виникненні розбіжностей в оцінці майна, відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затверджених Наказом ДПА України №482 від 21.07.2008р. (які діяли на час укладення договору), було проведено оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності та визначено остаточну ринкову вартість у розмірі 309742,36грн.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що згідно з положеннями ч. 3 ст. 22, ст. 951 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 225 Господарського кодексу України, відповідальність ПП „Ніка” за втрату речей, прийнятих на зберігання за договором №3 від 01.03.2011р., повинна бути визначена у розмірі вартості, визначеної оцінкою ринкової вартості майна у сумі 309742,36грн.
На підставі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.44 ,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства „Ніка” (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд.3, корп.1, кв. 27, ід код 30542866) на користь держави збитки у розмірі 309742 /триста девять тисяч сімсот сорок дві/грн. 36 коп.
3.В решті позову відмовити.
4.Стягнути з Приватного підприємства „Ніка” (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд.3, корп.1, кв. 27, ід код 30542866) до Державного бюджету України (п/р 31114095700008 в ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095, код ЄДРПОУ 23213460) 309 /триста девять/ грн. 74 коп. державного мита.
5.Стягнути з Приватного підприємства „Ніка” (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд.3, корп.1, кв. 27, ід код 30542866) до Державного бюджету України (п/р 31213264700008в ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22050003, символ звітності банку 2264, код ЄДРПОУ 23213460) 134/сто тридцять чотири/грн. 52 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Суддя Невінгловська Ю.М.
Повний текст рішення складено 15.08.2011р.
Судове рішення № 17856065, Господарський суд Одеської області було прийнято 08.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 27/17-2020-2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: