Рішення № 17855815, 27.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2011 р. Справа № 5016/1759/2011(4/67)

Позивач Публічне акціонерне товариство “Миколаївобленерго”,

вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

Відповідачі 1. Військова частина А 3476,

с. Костянтинівка, Новоодеський район, Миколаївська область, 56663

2. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва,

пр-т Миру, 62-А, м. Миколаїв, 54000

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 01/33-186 від 10.05.11р.

Від відповідача-1 - ОСОБА_2 довіреність від 19.01.11р.

Від відповідача-2 - ОСОБА_3 довіреність № 1842 від 13.12.10р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення в солідарному порядку пені в сумі 2490,02 грн., 3 % річних в сумі 145,97 грн., інфляції в сумі 3913,97 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути солідарно з відповідачів пеню за період з 12.11.10р. по 17.05.11р. по активній електроенергії та за період з 12.11.10р. по 26.04.11р. по реактивній електроенергії на загальну суму 2490,02 грн., 3% річних за період з 12.11.10р. по 26.04.11р. в сумі 145,97 грн. та інфляцію за період з листопада 2010р. по квітень 2011р. в сумі 3913,97 грн., обґрунтовуючи свої вимоги п.п. 6.11, 6.34 Правил користування електричною енергією та ст. ст. 525, 526, 554, 625 ЦК України.

Відповідач-1 позов не визнав, посилаючись на те, що згідно п. 2.2 договору поруки № 41/167П від 01.01.09р. оплату за споживання активної та реактивної електроенергії, використаної військовою частиною А 3476, повинен здійснювати відповідач-2. Оскільки, відповідач-2 несвоєчасно розраховувався з позивачем, відповідальність повинна бути покладена на відповідача-2.

Відповідач-2 надав відзив, яким позов заперечив частково, посилаючись на те, що згідно розрахунку індексу інфляції відповідачу нарахована сума, на яку рівень інфляції перевищує суму боргу. До того ж, заперечив нарахування позивачем інфляції у жовтні та листопаді 2010 року; у січні - березні 2011 року, у яких прострочка платежу складала менше місяця, оскільки термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначені заборгованості не нараховується.

Затримка платежів за електроенергію відбулась у зв'язку з фінансовою кризою в державі та постійним недофінансуванням відповідача-2 на потреби по оплаті електроенергії, але враховуючи ступень виконання грошового зобов`язання просить застосувати ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

20.04.07р. позивач та відповідач-1 уклали договір № 41/167 про постачання електричної енергії, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію, а відповідач виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно (а.с. 12-22).

01.01.09р. сторони склали тристоронній договір поруки № 41/167П, згідно з п. 1.1 якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 обов`язку щодо оплати заборгованості за електроенергію (активну та реактивну) з ПДВ, за договором № 41/167 від 20.04.07р., починаючи з 01.01.09р., яка сплачується за рахунок отримання фінансування з держбюджету в межах бюджетних призначень (а.с. 69).

Пунктами 2.1- 2.3 договору поруки передбачено, що відповідач-2 відповідає перед позивачем у тому же обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу та неустойки.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На виконання своїх зобовязань за договором позивач відпустив відповідачу електроенергію за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року в кількості 296877 кВт/год на суму 256255,89 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується актами про спожиту електроенергію відповідача-1 та рахунками позивача за вищевказаний період, які отримані представником відповідача-2 під підпис.

Згідно з п. 2 додатку № 10 до договору № 41/167, рахунок на оплату за фактично використану за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

А, відповідно до п. 1.1 договору поруки № 41/167П, рахунки за спожиту споживачем електроенергію отримує сам споживач в 2-х примірниках, з яких один надає поручителю в день отримання. Оплата рахунків споживача здійснюється поручителем протягом 10 операційних днів з дня отримання рахунку споживачем.

Вказані зобовязання відповідачами не виконувались належним чином, оплата за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії проводилася несвоєчасно, що підтверджено рахунками позивача за кожний місяць, виписками банку та розрахунком позивача і не заперечене відповідачами.

Пунктом 2.1 договору поруки сторони передбачили, що у разі порушення споживачем (відповідачем-1) зобовязання, забезпеченого порукою за цим договором, споживач і поручитель (відповідач-2) відповідають перед позивачем солідарно.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 2.3 договору поруки за порушення терміну оплати встановлена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми цього договору за кожен день прострочення, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань по оплаті спожитої електроенергії та за перетікання реактивної електроенергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 12.11.10р. по 17.05.11р. по активній електроенергії та за період з 12.11.10р. по 26.04.11р. по реактивній електроенергії на загальну суму 2490,02 грн., 3% річних від суми заборгованості за період за період 12.11.10р. по 26.04.11р. в сумі 145,97 грн. та інфляція за період з листопада 2010р. по квітень 2011р. в сумі 3913,97 грн.

Між тим, враховуючи ступінь виконання грошових зобовязань відповідачем-2, а саме: повне погашення боргу, незначний строк прострочки, недофінансування потреб в коштах на оплату електроенергії (довідка № 1226 від 25.07.11р.), суд вважає можливим зменшити розмір пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України та стягнути з відповідачів солідарно суму пені 100,00 грн.

Щодо нарахованої позивачем інфляції за період з листопада 2010р. по квітень 2011р. в сумі 3913,97 грн., то позов в цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 381,57 грн., з огляду на те, що індекс інфляції розраховується в середньому за місяць, а не на кожну дату. Враховуючи, що заборгованість за активну електроенергію на суму 27399,00 грн. та 5805,39 грн. в жовтні 2010р., 16612,30 грн. та 2040,21 грн. у січні 2011р., 2059,02 грн. у березні 2011р. та за реактивну електроенергію на суму 3421,43 грн. у жовтні 2010р., 4203,48 грн. у листопаді 2010р. тривала майже місяць або більше місяця, тому нарахований позивачем індекс інфляції за ці рахунки підлягає задоволенню, в іншій частині позову слід відмовити.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача-1 не заслуговують на увагу, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідач-2 позов визнав частково, суд врахував клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), оскільки клопотання заявлене з поважних причин.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А 3476 (с. Костянтинівка, Новоодеський район, Миколаївська область, код 07967633) та квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, код 08029523) в солідарному порядку на користь публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) суму 100,00 грн. (сто грн. 00 коп.) - пені, 145,97 грн. (сто сорок пять грн. 97 коп.) - 3 % річних, 381,57 грн. (триста вісімдесят одна грн. 57 коп.) - інфляції, 9,77 грн. (девять грн. 77 коп.) - держмита та 22,61 грн. (двадцять дві грн. 61 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 2390,02 грн. - пені та 3532,40 грн. - інфляції в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 28.07.2011р.