Рішення № 17855709, 19.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2011 р. Справа № 6/81/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства «Українські ковбаси», 57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Полігон, вул. Зоряна, 1-А.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог: Відкрите акціонерне товариство «Кредитпромбанк»в особі Миколаївської філії, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 63.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії “Лорд”, 54000, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2, оф. 303.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність від 17.01.2011 року № 4.

Від третьої особипредставник не з'явився.

Від відповідача представник не з'явився. ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 6818070,00 грн., 3920390,60 грн. пені; 2072693,74 грн. втрат від інфляції, 323858,32 грн. - 3% річних.

Ухвалами суду від 17.09.2010 року та від 22.03.2011 року провадження у справі зупинялось у звязку з призначенням почеркознавчих експертиз.

Ухвалою від 30.06.2011 року провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 19.07.2011 року о 10:10, сторін було зобовязано надати свої пояснення з урахуванням висновку отриманої експертизи.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, заперечень проти позовних вимог та пояснень з урахуванням висновку почеркознавчої експертизи не надав. Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд,

Встановив:

21 вересня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Українські ковбаси»(правонаступником якого згідно п. 1.1. Статуту є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ ТПК «Лорд»було укладено договір поставки № 142/Э. Згідно умов договору відповідач повинен був виготовити та поставити позивачу обладнання, призначене для монтажу та комплектації елеваторного комплексу відповідно до специфікації №1, яка являється невід'ємною частиною договору, на загальну суму 6 317 416 грн. Монтаж обладнання елеваторного комплексу, яке повинен був виготовити та поставити «Відповідач», повинен був здійснюватися згідно договору № 234/М від 22 лютого 2008 року., укладеного між сторонами.

Умовами п. 3.2 договору поставки № 142/Э та додатком до специфікації №1 передбачено, що розрахунки за договором за обладнання проводяться таким чином:

- авансовий платіж в сумі 1 000000,00 грн. проводиться на протязі 5 банківських днів від дати виставлення рахунку відповідачем на оплату;

- наступний платіж сумі 2 250000,00 грн. - на протязі 10 (десяти) банківських днів від дати поставки обладнання;

- третій платіж в сумі 3 000000,00 грн. проводиться на протязі 30 банківських днів від дати підписання акта вводу в експлуатацію обладнання поставленого відповідачем;

- залишкова сума 67416,00 грн. підлягала оплаті не пізніше 1 лютого 2009 року.

На виконання умов договору позивачем в період з 18.07.2008 року по 21.07.2008 року було перераховано відповідачу грошові кошти в загальному розмірі 6818070,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах банківськими виписками. (а.с. 16-17)

Розділом 4 (чотири) договору поставки № 142/Э визначена процедура виконання відповідачем умов поставки обладнання згідно з яким, відповідач (Постачальник) направляє позивачу (Покупцю) повідомлення про готовність до відвантаження партії товару та вказує дату приймання - передачі товару або партії товару. До того ж прийомка товару проводиться по комплектуючий відомості, а доставка здійснюється автотранспортом позивача.

На поставлену партію обладнання відповідач повинен видавати сертифікат на зворотну тару, яка повертається на протязі 30 днів з дня отримання обладнання.

Відповідно до положень ст. 6 договору сторони передбачили обовязок відповідача, надати позивачу накладні на поставку, податкові накладні, керівництво по експлуатації силосів, паспорти на вироби, а враховуючи, що доставка обладнання проводиться автотранспортом товарно-транспортні накладні.

Відповідно до умов пункту 3 специфікації №1 до договору № 142/Э відповідач зобов'язаний був виготовити та поставити позивачу обладнання для монтажу і комплектації елеваторного комплексу на протязі 120 робочих днів з дня отримання авансового платежу.

Позивач наполягає на тому, що в порушення умов договору обладнання відповідачем не було поставлено.

Проте в матеріалах справи наявний акт - приймання передачі обладнання від 18 липня 2008 року підписаний на вимогу банка з метою підтвердження цільового використання кредиту.

Позивач, вказуючи, що акт-приймання передачі обладнання від 18.07.2008 року був підписаний не уповноваженою позивачем особою, в рамках провадження у справі заявляв клопотання про призначення почеркознавчих експертиз.

Ухвалою суду від 17.09.2010 року у справі за клопотанням позивача було призначено почеркознавчу експертизу з постановкою на вирішення експерта питання щодо належності підпису на акті від 18.07.2008 року приймання-передачі товару по договору поставки № 142/Э від 21.09.2007 року, який знаходиться під написом «Покупець», генеральному директору ТОВ АП «Українські ковбаси»Крицькому Миколі Петровичу.

У відповідності до висновку від 04.03.2011 року № 1376 експертом дано відповідь, що підпис від імені Крицького Миколи Петровича в графі «генеральний директор»в акті прийому-передачі товару від 18.07.2008 року за договором поставки № 142/Э від 21.09.2007 року виконаний ймовірно Крицьким Миколою Петровичем.

Ухвалою суду від 22.03.2011 року у справі за клопотанням позивача, враховуючи, що висновок експерта з формулюванням «ймовірного виконання підпису Крицьким Миколою Петровичем»не дає належним чином оцінити досліджуваний акт від 18.07.2008 року приймання-передачі товару як відповідний доказ, було призначено додаткову почеркознавчу експертизу з поставноленням на вирішення експерта такого ж питання.

Як свідчить висновок почеркознавчої експертизи від 03.06.2011 року № 2434, підпис від імені Крицького Миколи Петровича в графі «генеральний директор»акту від 18.07.2008 року приймання-передачі по договору поставки № 142/Э від 21.09.2007 року виконаний не Крицьким Миколою Петровичем, а іншою особою з наслідуванням підписам Крицького М.П.

У відповідності до ст. 32 ГПК України одним із видів засобів доказування, якими суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, є висновки судових експертів.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобовязань шляхом не проведення поставки обладнання на визначену в договорі суму, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 6818070,00 грн.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З метою повернення суми попередньої оплати позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 216 від 07.08.2009 року з вимогою щодо перерахування на поточний рахунок грошових коштів в сумі 6818070,00 грн., яка була залишена відповідачем поза увагою.

Таким чином, суд вимоги позивача щодо повернення суми здійсненої ним попередньої оплати в розмірі 6818 070,00 грн. вважає матеріалами справи обґрунтованими та правомірними.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 7.2. договору у випадку прострочки поставки товару постачальник зобовязаний виплатити покупцю пеню в розмірі 0,1% від суми несвоєчасно поставленої партії товару за кожний день прострочки.

На підставі вказаного пункту договору позивачем за період з 11.09.2008 року по 30.07.2010 року визначена пеня в сумі 3920 390,25 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних, що за період з 11.09.2008 року по 30.07.2010 року становить 323858,32 грн., та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що становить 2072693,74 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, матеріалами справи доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії “Лорд”, 54000, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2, оф. 303, код20882249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства «Українські ковбаси», 57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Полігон, вул. Зоряна, 1-А, код 20895178) заборгованість у сумі 6818070,00 грн., 3920390,60 грн. пені; 2072693,74 грн. втрат від інфляції, 323858,32 грн. - 3% річних, 25500,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «25»липня 2011 року