Рішення № 17855706, 20.07.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2011 р. Справа № 5016/1836/2011(4/78)

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної

фірма “Укравіатехсервіс”,

вул. Клименко, 15, м. Київ, 03037

Відповідач відкрите акціонерне товариство “Національна акціонерна

страхова компанія “Оранта”,

вул. Жилянська, 75, м. Київ, 01032,

в особі Миколаївської обласної дирекції

вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 11/1 від 31.05.11р.

Від відповідача - ОСОБА_2 довіреність від 27.12.10р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення в сумі 65756,46 грн., з яких: 64675,10 грн. - страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції; 1081,36 грн. - пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом і просить стягнути з відповідача суму 65756,46 грн., з яких: 64675,10 грн. - страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, 1081,36 грн. - пені за 183 дні, обґрунтовуючи свої вимоги Законом України «Про страхування»(далі-Закон), ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610, 612 ЦК України.

Відповідач надав відзив, яким позов не визнав тому, що повідомлення від 01.07.2009р. № 54/06 про призупинення дії договору не відповідає вимогам п. 2.14.11 договору обов'язкового страхування повітряних суден від 22 травня 2009р. № 598, оскільки не є заявою, це повідомлення про те, що польоти застрахованого повітряного судна припиняються 01.07.2009р. та про дату поновлення польотів буде повідомлено додатково. До того ж, в п. 2.14.11. договору вказано, що заява про призупинення дії договору направляється страховику не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до дати початку призупинення договору, а вказане повідомлення датоване 01.07.2009р.

Повідомлення від 23.06.2010р. № 52/2010 про те що польоти на застрахованому повітряному судні поновлюються теж не відповідають вимогам п. 2.14.11 договору.

Додаткова угода № 1 від 23.06.2010р. була укладена після припинення дії договору № 598 від 22.05.2009р., тобто після 22.05.2010р., є нікчемною, оскільки була укладена вже після закінчення строку дії договору, попри те, що дія договору страхування поширювалась на застраховане повітряне судно, яке знаходилось «на землі»з 01.07.2009р. до 24.06.2010р., тобто до закінчення строку дії договору з 23.05.2009р. до 22.05.2010р. та навіть ще місяць після його закінчення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 статті 16 Закону, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

22 травня 2009 року сторони уклали договір № 598 обов'язкового страхування повітряних суден, згідно якого було застраховане повітряне судно "Надлегкий літак "НАРП-1", 2003р.в., державний та реєстраційний знак повітряного судна UR MAN, яке належить позивачу, про що свідчить договір купівлі-продажу № 365 від 02.09.2003р. та акт приймання-передавання літака.

22.05.09р. на виконання умов договору позивачу був виданий страховий сертифікат № 0598 (а.с. 17).

Відповідно до п.п. 1.2, 2.2, 2.4.1 договору страхування № 598 повітряне судно вважалося застрахованим під час руління, польоту, перебування на плаву та перебування на землі (знаходження повітряного судна у стані іншому ніж під час виконання руління, польоту та знаходження на плаву). Страхова сума згідно договору страхування склала 99420,00 грн. при безумовній франшизі 5%, тобто 4971,00 грн. Страховим випадком сторони визнали повну загибель повітряного судна, а також пошкодження окремих його частин, систем та елементів конструкції.

22 травня 2009 року за платіжним дорученням № 74 від 22 травня 2009р. позивач перерахував відповідачу страховий платіж в сумі 4889,56 грн., у тому числі 1789,56 грн. за договором № 598.

Відповідно до п.1.3 договору страхування № 598 строк дії договору був визначений з 23 травня 2009 року до 22 травня 2010р., у тому числі в частині зобов'язань відповідача.

01.07.09р. позивач направив відповідачу повідомлення про призупинення дії договору страхування № 598 з 01 липня 2009 року у зв'язку з припиненням польотів повітряного судна.

23.06.09р. відповідача було повідомлено про поновлення польотів.

Згідно до п. 2.14.11 договору страхування № 598 договір може бути призупинено на будь-який період за заявою страхувальника. Заява про призупинення дії договору направляється страховику не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до дати початку призупинення договору. Дія договору поновлюється після призупинення шляхом укладання додаткової угоди за заявою страхувальника, яка направляється страховику не пізніше ніж за два робочих дні до дати поновлення дії договору.

Дійсно, позивачем були порушені строки повідомлення як про зупинення, так і про поновлення польотів.

Проте, договір не містить умов щодо наслідків порушення страхувальником строків повідомлень.

Натомість, 23.06.10р., відповідно до п. 2.14.11 договору страхування № 598 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору страхування, якою визначили, що у зв'язку з відсутністю польотів з 01.07.09р. по 23.06.10р. (358 днів) вважати договір страхування призупиненим з 01.07.09р. по 23.06.10р. та поновленим з 24.06.10р. (п.1.2.) і продовженим в частині зобов'язань відповідача до 15 травня 2011р. Одночасно позивачу був виданий страховий сертифікат № 0598-1 від 23 червня 2010 року, який передбачав строк страхування відповідно до умов додаткової угоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

За змістом статті 18 Закону факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

У відповідності до п. 4 Порядку і правил проведення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2002р. № 1535 (далі-Порядку), конкретні умови обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації визначаються договорами обов'язкового страхування. Форму типових договорів обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації подано у додатках 1, 2 і 3. Факт укладення договору страхування посвідчується страховим полісом (сертифікатом). У страховому полісі (сертифікаті), який належить до бортової документації повітряного судна, обов'язково зазначаються: номер/серія та дата видачі; підстава видачі; найменування страховика; найменування страхувальника; найменування додатково застрахованих осіб/повітряних перевізників (у разі потреби); тип повітряного судна, його державний та реєстраційний знаки; перелік страхових ризиків; страхова сума; географічні межі польотів; термін дії договору; види польотів; найменування перестраховика (за вимогою страхувальника); особливі умови страхування; винятки/застереження. Страховий поліс (сертифікат) засвідчується підписом та печаткою страховика.

Отже, виходячи з викладеного, відповідно до умов договору страхування № 598 та додаткової угоди № 1, страхових сертифікатів, зобов'язання відповідача перед позивачем щодо страхового захисту діяло в період з 23.05.2009 року до 01.07.2009 року (39 днів) та з 24.06.2010р. до 15.05.2011р. (326 днів), що в сумі складає 365 днів.

Посилання відповідача на відсутність відміток на повідомленнях про отримання відповідачем або направлення його поштою спростовується змістом додаткової угоди № 1 від 23.06.09р. та відповіддю відповідача від 10.09.10р. № 14-16-02/960.

09.07.2010 року настав страховий випадок - повітряне судно було пошкоджене під час грозила шквалового вітру на території: аеродрому Кульбакіно, про що свідчать акт огляду повітряного судна "НАРП-1" р/н UR-MAN після пошкодження його на землі внаслідок стихійного лиха ТОВ ВКФ "Укравіатехсервіс", звіт за результатами розслідування надзвичайної події з літаками НАРП-1 UR-SMN та UR-MAN ТОВ "ВКФ "Укравіатехсервіс", що сталася 09.07.2010р. на аеродромі Кульбакіне м. Миколаїв від 29.07.2010р., довідка про стан погодних умов 09 липня 2010 року на аеродромі Кульбакіно в/ч А4465, довідка Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, довідка Головного управління МНС України в Миколаївській області,.

На подану позивачем заяву про визначення обставин страхового випадку та розміру страхового відшкодування відповідач надав відповідь від 10.09.2010 року №14-16-02/960, згідно якої відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що настав 09.07.2010р., посилаючись на те, що страхова подія настала після завершення дії договору страхування, а додаткова угода від 23.06.2010р. № 1 є нікчемною, оскільки була укладена та підписана після закінчення дії договору.

Згідно зі статтею 8, п.п. 2, 3 ч.1 ст. 20 Закону, страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору, що кореспондується із ст. 989 ЦК України.

Відповідно до ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону встановлено перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування , а саме: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

2. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

3. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Отже, відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування. До того ж не довів нікчемність додаткової норми № 1 відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.11.2.2. договору страхування розмір страхового відшкодування визначається у випадку пошкодження ПС, його систем, обладнання та елементів конструкції - вартістю відновлення (ремонту).

Вартість ремонтно-відновлювальних робіт літака НАРП-1 (UR-MAN) в сумі 64062,00 грн. підтверджується договором №280-10 від 19.10.2010 р., укладеному між Державним підприємством "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" та позивачем, платіжними дорученнями № 175 від 27.10.2010р. на суму 16015,50 грн., № 68 від 05.05.2011р. на суму 48046,50 грн. При цьому, в договорі передбачена безумовна франшиза 5%.

Отже, відповідач повинен був перерахувати позивачу суму 59091,00 грн.

Згідно п.п. 5.3, 5.4 додатку № 2 (типовий договір) до Порядку та п. 2.11.6 договору № 598 після отримання заяви страхувальника про страхове відшкодування страховик проводить в установленому порядку розслідування страхового випадку. Термін такого розслідування не повинен перевищувати 30 діб після отримання заяви страхувальника. Якщо обставини розслідування потребують надання додаткової інформації державними органами та іншими підприємствами, установами, організаціями, страховик може продовжити термін розслідування ще на 60 діб. Під час проведення розслідування страховик самостійно робить необхідні запити до компетентних та експертних організацій, за свій рахунок залучає експертів, перевіряє надані страхувальником документи та відомості.

Страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з цим договором на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком, у термін протягом 10 днів після підписання страхового акта.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що термін обгрунтованого письмового повідомлення про відмову в страховому відшкодуванні (страховій виплаті) - 15 діб після закінчення розслідування страхового випадку.

Враховуючи, що відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування листом №14-16-02/960 від 10.09.2010р. необґрунтовано, позивач визначив дату сплати страхового відшкодування та виникнення грошового зобовязання 10.09.10р.

Відповідно до п. 2.12.2 договору страхування № 598 за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, що підлягає виплаті, за кожний день прострочення відповідач має сплатити пеню у розмірі 0,01% суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті.

Статтями 525, 526, 610, 625 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач не виконав грошове зобовязання за договором страхування, позивачем нараховані інфляція в сумі 5584,10 грн. за період з вересня 2010р. по квітень 2011р. та пеня за 183 дні в сумі 1081,36 грн., в розмірі 0,01%, що менше ніж ставка НБУ, які підтверджені розрахунком позивача, розмір пені узгоджений сторонами в п. 2.12.2 договору, розрахунок інфляції та пені відповідачем не заперечений, тому підлягають задоволенню повністю на підставі ст. 625 ЦК України та ст. 232 ГК України.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Заперечення відповідача не є підставою відмови у позові з огляду на обставини викладені в рішенні.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (вул. Жилянська, 75, м. Київ, код 00034186) в особі миколаївської обласної дирекції ВАТ “НАСК “Оранта” (вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, код 02304619) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Укравіатехсервіс” (вул. Клименко, 15, м. Київ, код 23534997) суму 64675,10 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят пять грн. 10 коп.) - страхового відшкодування з урахуванням індексу інфляції, 1081,36 грн. (тисяча вісімдесят одна грн. 36 коп.) - пені, 657,56 грн. (шістсот пятдесят сім грн. 56 коп.) - держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 26.07.2011р.