Рішення № 17854820, 19.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/14019.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фаза» до Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк»

про стягнення 116 697,81 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність №053 від 17.02.2010р.);

Шевчук Л.В. (керівник);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 20.05.2011).

В судовому засіданні 17 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фаза»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Завод Маяк»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на загальну суму 116 697,81 грн., в тому числі основний борг у сумі 35098,00 грн., штраф у сумі 49457,04 грн., 3% річних у сумі 5 260,72 грн. та втрат від інфляції в сумі 26882,05 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач надав відзив на позов, в якому з урахуванням уточнень зазначив про те, що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 29848,00 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки від 22.06.2011; щодо суми штрафу, 3% річних та інфляційних відповідач надав свій контр розрахунок.

Ухвалою від 20.06.2011 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 07.07.2011. В судове засідання 07.07.2011 відповідач не зявився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено до 14.07.2011. В судовому засіданні 14.07.2011 оголошено перерву до 19.07.2011.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2009 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір поставки (надалі Договір), згідно якого позивач бере на себе зобовязання поставити відповідачу визначене у п. 1.1 обладнання та необхідні розчини (надалі - товар), а відповідач повинен прийняти цей товар та сплатити позивачу їх вартість в строки та в порядку, передбачені цим договором.

У відповідності до п. 3.5 Договору загальна ціна договору складає 155100,00 грн.

Позивач у відповідності до умов договору поставив відповідачу товар на суму 155100,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № ФЗ-0099 від 13.11.2009. Крім того, позивачем додатково поставлено відповідачу по Договору миючі розчини на загальну суму 26250,00 грн., що підтверджується Актом звірки від 16.06.2011 та видатковою накладною № ФЗ-003 від 20.01.2011. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписом представника відповідача за довіреністю №272540/1617 від 13.11.2009 у видатковій накладній (належним чином засвідчені копії видаткової накладної та довіреності містяться в матеріалах справи). Таким чином, всього позивачем було поставлено відповідачу товару по Договору з урахуванням додаткових поставок миючих засобів на загальну суму 181350,00 грн. (155100,00 + 26250,00).

У відповідності до п. 6.5 Договору відповідач здійснює 50% попередню оплату терміном в 5 банківських днів після підписання цього договору. Останні 50% сплачуються в такі терміни: до 10.11.2009 38775,00 грн., та до 10.12.2009 38775,00 грн.

Відповідачем в період з 27.10.2009 по 19.01.2011 було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару на загальну суму 151 502,00 грн. Оплату решти вартості поставленої продукції у сумі 29848,00 грн. відповідачем здійснено не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 29848,00 грн. Вказаний розмір основного боргу підтверджується сторонами в Акті звірки від 16.06.2011 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.4 Договору визначено, що за кожний день затримки по сплаті за поставлену продукцію позивачу згідно з п. 6.5, 6.9 та 6.10 договору, відповідач сплачує штраф в розмірі 0,1% за кожний день затримки але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Зважаючи на те, що за визначенням ст. 549 ЦК України неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є пенею, враховуючи зміст п. 8.4 Договору, господарський суд виходить з того, що в цьому пункті сторони мали на увазі нарахування пені за порушення відповідачем зобовязання по сплаті, а не штрафу, який може нараховуватися одноразово та обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

За таких умов, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача підлягає пеня за шість місяців починаючи з дня прострочення виконання основного зобовязання із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Дослідивши розрахунки сторін, господарським судом встановлено, що ні розрахунок позивача, ні контр розрахунок відповідача не відповідає зазначеним вище умовам. А тому розрахунок пені здійснюється судом самостійно починаючи з останнього дня строку виконання зобовязання (з 10.12.2009) до 10.06.2010 (закінчення шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, наступним чином:

-за період з 10.12.2009 по 05.04.2010: 130098,00 грн. боргу х 20,5 % річних / 365 днів у році х 117 днів прострочення = 8549,04 грн. пені;

- за період з 06.04.2010 по 27.05.2010: 120098,00 грн. боргу х 20,5 % річних / 365 днів у році х 52 дні прострочення = 3507,52 грн. пені;

-за період з 28.05.2010 по 07.06.2010: 115098,00 грн. боргу х 20,5 % річних / 365 днів у році х 11 днів прострочення = 711,08 грн. пені;

-за період з 08.06.2010 по 10.06.2010: 115098,00 грн. боргу х 19 % річних / 365 днів у році х 3 дні прострочення = 179,74 грн. пені

Всього пеня складає 12947,38 грн. (8549,04 грн. + 3507,52 грн. + 711,08 грн. + 179,74 грн.).

З урахуванням викладеного стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 12947,38 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки сторін щодо нарахування 3% річних та інфляційних, господарським судом визнається обґрунтованим контррозрахунок відповідача, оскільки він здійснений з урахуванням строків настання зобовязання відповідача по оплаті (у відповідності до п. 6.5 Договору) та фактичних оплат сум заборгованості.

З урахуванням викладеного, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 3401,36 грн. та сума інфляційних в розмірі 4732,01 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 50928,75 грн., в тому числі основний борг в сумі 29848,00 грн., пеня в сумі 12947,38 грн., 3% річних в сумі 3401,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 4732,01 грн. .

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 613,13 грн. (509,29 грн. державного мита та 103,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод «Маяк» (ідентифікаційний код 14307423, адреса: 04073, м. Київ, Московський проспект, 8, р/р 26001014038804 в філії ПАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 380333, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Фаза»(ідентифікаційний код 23159737, адреса: 02156, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 14-б, р/р 2600800570020 в ПАТ КБ «Правекс Банк», м. Київ, МФО 321983) основний борг в сумі 29848,00 (двадцять девять тисяч вісімсот сорок вісім гривень) грн., пеню в сумі 12947,38 (дванадцять тисяч девятсот сорок сім гривень 38 копійок) грн., 3% річних в сумі 3401,36 (три тисячі чотириста одну гривню 36 копійок) грн., інфляційні втрати в сумі 4732,01 (чотири тисячі сімсот тридцять дві гривні 01 копійку) грн. та судові витрати у сумі 613,13 грн. (шістсот тринадцять гривень 13 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 19.03.2011р