Рішення № 17854723, 19.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/191-18/43219.07.11 За позовомСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Власта»;

доДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України;

провизнання недійсним рішення про вилучення з Єдиного державного реєстру

страховиків (перестраховиків) України та про спонукання до виконання дії;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1., представник, довіреність б/н від 14.06.2011 р.;

ОСОБА_2., представник, довіреність б/н від 14.06.2011 р.;

Від відповідача:не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2004 р. (суддя Дудун О.Л.) порушено провадження у справі №10/191, справа призначена слуханням на 26.04.2004 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2004 р. зупинене провадження у справі №10/191 до вирішення повязаної з нею справи №10/176 за позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот»(правонаступником якого є СТ з додатковою відповідальністю «Власта») до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсним рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження страхової діяльності та про спонукання до виконання дії; правонаступником Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот»визнано Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Власта».

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.11.2004 р. справа №10/191 передана для подальшого розгляду судді Мандриченку О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2004 р. справа прийнята до провадження суддею Мандриченко О.В., справі присвоєний номер №10/191 18/432.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011 р. провадження у справі поновлено, справа призначена слуханням на 14.06.2011 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 14.06.2011 р. до 05.07.2011 р., з 05.07.2011 р. до 19.07.2011 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 14.06.2011 р. та від 05.07.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати недійсним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №63-л від 03.03.2004 р. про вилучення з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот»; зобовязати відповідача поновити Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Томот»у єдиному державному реєстрі страховиків (перестраховиків) України з моменту прийняття рішення про вилучення; стягнути з відповідача 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, сказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що оспорюване рішення прийняте у зв'язку з порушенням позивачем вимог п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про страхування»та закінченням терміну дії ліцензії на здійснення страхової справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

03.03.2004 р. відповідачем прийняте рішення №63-л про виключення Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот», правонаступником якого є Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Власта»(далі позивач), з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.

Прийняття вищезазначеного рішення обґрунтоване невиконанням позивачем вимог пункту 3 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про страхування»та у зв'язку з закінченням 30.01.2004 р. терміну дії ліцензії на здійснення страхової діяльності від 17.11.2003р. серії АА №625944 та №625970.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 36 Закону України «Про страхування»основними функціями Уповноваженого органу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України є, зокрема ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерів.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про страхування»у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення, страховики зобов'язані сформувати свої статутні фонди відповідно до вимог статті 30 цього Закону в такому порядку:

страховики, які займаються видами страхування іншими, ніж страхування життя, протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом - 500 тис. євро, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом - 1 млн. євро;

страховики, які займаються страхуванням життя, - 750 тис. євро протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом та 1,5 млн. євро протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Вимоги цього пункту не поширюються на страховиків, які створюватимуться після набрання чинності цим Законом. Такі страховики зобов'язані мати сплачений статутний фонд у розмірі, визначеному статтею 30 цього Закону.

Уповноважений орган зобовязано відкликати ліцензії на право здійснення страхової діяльності і виключити з державного реєстру страховиків (перестраховиків) тих страховиків, які не виконали вимоги статті 30 цього Закону, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 3 цього розділу.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Прийняте рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України стосується виключно Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот», правонаступником якого є Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Власта», відповідно породжує обовязки лише для позивача, якому даний акт адресований.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно зі змінами та доповненнями до статуту Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот», зареєстрованими 16.07.2001 р. за №08022 Московською районною у м. Києві державною адміністрацією, статутний фонд товариства збільшено до 14 800000,00 грн., що станом на день винесення оспорюваного рішення (03.03.2004 р.) згідно з офіційно встановленим курсом НБУ складало 2239031,77 євро.

Згідно з довідкою АКБ «Мрія»від 19.03.2004 р. сума статутного фонду позивача станом на 19.03.2004 р. становить 600000,00 грн.

Відповідно до довідки ВАТ «Інноваційно-промисловий банк»№212 від 17.03.2004 р. станом на 01.03.2004 р. сума внесків до статутного фонду позивача складає 14200000,00 грн.

Таким чином, станом на 19.03.2004 р. статутний фонд позивача у сумі 14800000,00 грн. був сформований у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2005 р. у справі №10/176 44/41 за позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Власта»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання недійсним рішення про відмову у видачі ліцензії на провадження страхової діяльності та спонукання до виконання дій позов задоволений повністю: визнано недійсним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №26-л від 09.02.2004р. про відмову у видачі ліцензій Страховому товариству з додатковою відповідальністю «Томот»на провадження страхової діяльності; зобовязано Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України видати ліцензії на провадження страхової діяльності правонаступнику Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот»- Страховому товариству з додатковою відповідальністю «Власта»на підставі поданої 29.12.2003 р. заяви вих. №57/1.

Як визначено частиною 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищезазначені обставини, посилання відповідачем в оспорюваному рішенні на невиконанням позивачем вимог пункту 3 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про страхування»та закінчення 30.01.2004 р. терміну дії ліцензії на здійснення страхової діяльності від 17.11.2003 р. серії АА №625944 та №625970 є безпідставним та спростовується наведеними вище обставинами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов до висновку, що оспорюване позивачем рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому підлягає визнанню його недійсним.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №63-л від 03.03.2004 р. про виключення Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Томот»з єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України.

3.Зобовязати Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України (інд. 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 26297477) поновити Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Томот», правонаступником якого є Страхове товариств з додатковою відповідальністю «Власта»(інд. 08162, Київська область, Києво Святошинський район, смт. Чабани, вул. Кірова, 12, код ЄДРПОУ 30967925) у єдиному державному реєстрі страховиків (перестраховиків) України. Видати наказ.

4.Стягнути з Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України (інд. 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 3, код ЄДРПОУ 26297477) на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Власта»(інд. 08162, Київська область, Києво Святошинський район, смт. Чабани, вул. Кірова, 12, код ЄДРПОУ 30967925) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 22.07.2011 р.