Рішення № 17854632, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/24720.07.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ в особі

нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз", м. Охтирка

доПриватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія

"Інго Україна", м. Київ

простягнення відсотків від прибутку індексу інфляції 7 830,74 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 7 830,74 грн. відсотків від прибутку, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договорами №24600155/600-С від 07.03.2007р. та № 242600122/981-С від 14.08.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011р. розгляд справи було відкладено на 20.07.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, проте, надав суду 20.07.2011р. через канцелярію відзив на позов та проси суд розглянути справу без участі його повноважних представників.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

У відзиві на позов відповідач визнав розмір основного боргу та трьох відсотків та надав контр розрахунок інфляційних втрат.

В судовому засіданні 20.07.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Генеральний договір № 32/22-С від 17.01.2006р. обов'язкового особистого страхування працівників відомчої і сільської пожежної охорони та членів добровільних пожежних дружин, відповідно до умов якого позивач виступив страхувальником, а відповідач - страховиком.

На виконання умов Генерального договору між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори: № 242600155/600-С від 07.03.2007р., розмір страхового платежу 16 129,88 грн., термін дії договору до 20.08.2008р. та № 242600122/981-С від 14.08.2008р., розмір страхового платежу 11551,22 грн., термін дії договору до 13.10.2009р.

Згідно умов зазначених Договорів по закінченню терміну страхування у разі перевищення обсягів страхових платежів над виплатами страховик зобовязаний перерахувати страхувальнику в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»на його розрахунковий рахунок 25% від прибутку отриманого страховиком в рамках виконання кожного відповідного договору. При цьому прибуток по кожному окремому договору розраховується наступним чином: П = СП - СВ - ВС, де П - прибуток по відповідному договору; СП - розмір страхових платежів, здійснених страхувальником на користь страховика; СВ - розмір страхових виплат, здійснених страховиком на користь страхувальника; ВС - сума в розмірі 15 % від страхових платежів на ведення справ.

Перерахування коштів повинно бути здійснено протягом 20 днів після закінчення терміну дії договорів.

Термін дії вищевказаних договорів закінчився та за період їх дії страхових випадків та виплат не було.

Таким чином, відповідач, відповідно до умов Договорів, повинен було сплатити на користь позивача 25% від прибутків у розрізі кожного договору окремо наступні суми: за договором № 242600155/600-С від 07.03.2007р. 3427,60 грн.; за договором № 242600122/981-С від 14.08.2008р. 2 454,64 грн., а всього 5882,24 грн.

Відповідач погодився з розрахунком позивача та в цій частині позовні вимоги визнав повністю.

Після закінчення терміну дії Договорів у визначені строки зазначені розрахунки відповідачем добровільно не проведені.

Позивач неодноразово листами за № 14-1/10892 від 31.12.2008р., № 37-1/10490 від 09.12.2009р., № 14-1/10252 від 12.10.2010р. надсилав на адресу відповідача акти звірки взаєморозрахунків з пропозиціями підписати їх та провести відповідні розрахунки. Проте належним чином оформлені акти звірки на адресу підприємства не повертались і кошти в рамках виконання вказаних договорів на рахунок позивача не надходили.

В зв'язку з затримкою проведення платежів, позивач звернувся до відповідача з вимогою за № 24юр-1/3613 від 29.03.2011р. про проведення розрахунків, в якій вимагав здійснити платежі та визначив терміни для їх проведення.

Вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договорами складає 5882,24 грн.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 384,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1564,43 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення.

Відповідач визнав розмір трьох відсотків річних та надав суду контр розрахунок інфляційних втрат. Відповідно до розрахунку наданого відповідачем інфляційні втрати складають 1544,80 грн.

Враховуючи наявність вини з боку відповідача, перевіривши надані сторонами розрахунки, суд визнає вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач частково визнав позовні вимоги та погодився з розрахунком основної заборгованості та трьох відсотків річних.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 173, 525, 526 ЦК України, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код за ЄДРПОУ 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»(пров. Несторівський, 3-5 м. Київ, код за ЄДРПОУ 00135390) в особі нафтогазовидобувного управління "Охтирканафтогаз" (42700, Сумська область, м. Охтирка вул. Київська, 119, код за ЄДРПОУ 05398533), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 5882 (пять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 1564 (одна тисяча пятсот шістдесят чотири) грн. 43 коп., три відсотка річних у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 07 коп., 102 (сто дві) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 25 липня 2011 року.