Рішення № 17854449, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/6613.07.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" ДоОб"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грифон"

Простягнення 25 468,11 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. - представник (дов. Д07/2011/04/22-33 від 22.04.2011 р.)

від відповідачаОСОБА_2. представник (дов. № 13 від 13.07.2011 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грифон" заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 25 468,11 грн., що складається з: 23 209,41 грн. основного боргу, 1 672,85 грн. інфляційних втрат, 585,85 3-х відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2006 р. між позивачем та Об"єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Грифон" було укладено договір № 1532082 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є вироблення та постачання позивачем теплової енергії у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобовязався отримати її та оплатити відповідно до умов даного договору.

У зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість використаної теплової енергії за період з 01.02.2009 р. по 01.02.2011 р., у відповідача виникла заборгованість перед позивачем станом на 01.02.2011 р. в розмірі 23 209,41 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2011 р. порушено провадження у справі №59/66 та призначено до розгляду на 29.06.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 29.06.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі відклав розгляд справи на 13.07.2011 р.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представник позивача надав уточнення до позовних вимог, відповідно до яких вказує, що протягом березня - червня 2011 року відповідачем було частково сплачено суму основного боргу в розмірі 9 850,94 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 15 617,17 грн., а саме: 13 358,47 грн. основного боргу, 1 672,85 грн. інфляційних збитків, 585,58 грн. три відсотки річних.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого визнає уточнені позовні вимоги, а саме основний борг в розмірі 13 358,47 грн., інфляційні збитки в розмірі 1 672,85 грн., три відсотки річних в розмірі 585,58 грн.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1532082, відповідно до умов якого позивач (Постачальник) зобовязується постачати теплову енергію у гарячій воді для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору, а відповідач (Споживач) зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 2 до даного Договору.

Згідно з п. 1. додатку № 2 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими та затвердженими Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору, згідно п. 12 цього ж Додатку.

Відповідно до п. 3 Звертання доручення до Договору, визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється розрахунковим способом.

У п. 9 Додатку 2 до Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту рахунок фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, та акт приймання передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформляє та повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за Договором, тоді як відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.02.2009 р. по 01.02.2011 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2011 становила 23 209,41 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу та відомостями обліку теплової енергії, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Протягом березня червня 2011 р. відповідачем було частково сплачено суму основного боргу в розмірі 9 850,94 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 358,47 грн. - основного боргу, 1 672,85 грн. - інфляційних нарахувань, 585,58 грн. - трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 1532082 від 01.01.2006 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Представник відповідача не заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем за договором № 1532082 від 01.01.2006 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 13 358,47 грн. відповідач Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грифон" у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного підрозділу "Енергозбут Київенерго" просить суд також стягнути з відповідача інфляційних збитків 1 672,85 грн., 3% річних 585,58 грн., у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором № 1532082 від 01.01.2006 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з розрахунком позивача розмір збитків від інфляції становить 1 672,85 грн., 3% річних 585,58 грн.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 672,85 грн. збитки від інфляції та 585,58 3% річних, підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грифон" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 13, р/р 26009390114946 ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830, код ЄДРПОУ 33307731) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; р/р зі спеціальним режимом використання № 260070130718 у АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, код 00131305) 13 358 (тринадцять тисяч триста пятдесят вісім) грн. 47 коп. основного боргу.

2.Стягнути з Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грифон" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 13, р/р 26009390114946 ВАТ КБ "Хрещатик", МФО 300830, код ЄДРПОУ 33307731) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; р/р 26008013002300 у АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, код ЄДРПОУ 26187763) 1 672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 85 коп. збитків від інфляції, 585 (пятсот вісімдесят пять) грн. 58 коп. 3% річних, 156 (сто пятдесят шість) грн. 17 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення : 19.07.2011р.