Рішення № 17854448, 18.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/191

18.07.11

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Лізинг"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст"

про

стягнення 131 580,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:

Скуратівський А.В.

від відповідача:

не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Лізинг" (надалі –ТОВ "Техно-Лізинг") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" (надалі –ТОВ "БМК Планета-Міст") про стягнення 131 580,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди дизельної електростанції Perkins 80 кВт №28/07-1 від 28.07.2010 р. позивач передав у тимчасове платне користування дизельну електростанцію Perkins 80 кВт, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по внесенню орендної плати не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 131 580,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.05.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.06.2011 р.

Судом в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, яка міститься в матеріалах позовної заяви відмовлено, оскільки позивачем не надано доказів з якими приписи ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2011 р. у зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконання сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи відкладено до 22.06.2011 р.

15.06.2011 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача суму часткової оплати заборгованості у розмірі 3 050,00 грн., яка згідно акту звірки взаєморозрахунків від 10.06.2011 р. не була сплачена відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. у зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 18.06.2011 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, на вимоги ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень, своїх повноважних представників у судове засідання не направив, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 60, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №414817 від 03.06.2011 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2010 р. між ТОВ "Техно-Лізинг" (орендодавець) та ТОВ "БМК Планета-Міст" (орендар) було укладено договір оренди дизельної електростанції Perkins 80 кВт (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування дизельну електростанцію Perkins 80 кВт (далі - "Майно") для використання на об’єкті –м. Київ, Жулянський міст.

Згідно із п. 2.1 Договору орендодавець зобов’язаний влаштувати, відповідно до вимог орендаря, погоджених сторонами в додатку №3 до даного договору, об’єкт суборенди та передати орендарю об’єкт суборенди на умовах та в строки, в суборенд не користування і не ухилятися від підписання актів-прийому передачі.

Пунктом 1.2 Договору визначено що надання майна, що орендується, здійснюється згідно акту приймання-передачі не пізніше наступного робочого дня після укладання цього договору.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору строк оренди становить один календарний місяць, починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі майна сторонами. Строк оренди може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

Із змісту п. 2.1 Договору вбачається, що вартість орендної плати за 1 годину при 22 годинному режимі роботи, включаючи вихідні дні встановлюються в розмірі 50,00 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 8,33 грн.

Згідно п. 2.2 Договору платежі проводяться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця протягом 5 робочих днів після закінчення поточного місяця.

Відповідно п. 3.2.4 Договору орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендні платежі.

Пунктом 8.5 Договору визначено що даний договір діє з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов Договору 29.07.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду дизельну електростанцію Perkins 80 кВт, що підтверджується актом приймання-передачі дизельної електростанції Perkins 80 кВт на об’єкт по договору №28/07-1 оренди дизельної електростанції Perkins 80 кВт від 28.07.2010 р.

01.08.2010 р. Додатковою угодою №1 до договору №28/07-1 від 28.07.2010 р. сторони встановили вартість орендної плати за 1 годину користування дизельною електростанцією Perkins 80 кВт в розмірі 90,00 грн.

Відповідно актам здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000025, №0000043, №ОУ-0000056, №ОУ-0000072, №ОУ-0000072 від 31.07.2010 р., 31.08.2010 р., 30.09.2010р. та 31.10.2010 р. відповідно, загальна вартість користування відповідачем дизельною електростанцією Perkins 80 кВт становить 134 630,00 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по сплаті орендних платежів за Договором, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 134 630,00 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акти приймання-передачі в оренду дизельної електростанції Perkins 80 кВт) підтверджується факт передачі майна в оренду, користування ним відповідачем, часткова сплата відповідачем орендних платежів та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 134 630,00 грн.

Вказані акти містять відтиск печатки та підпис уповноваженого представника відповідача, а будь-яких заперечень щодо користування об’єктом оренди у спірний період відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 2.2 Договору спірне грошове зобов’язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент звернення позивача з позовною заявою настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 131 580,00 грн. на підставі Договору (акт звірки взаєморозрахунків від 11.02.2011 р.). Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Із змісту позовної заяви вбачається що відповідач за договором №28/07-1 від 28.07.2010 р. 20.08.2010 р. частково розрахувався за користування майном в сумі 3 050,00 грн., однак суд визначає наступне.

Згідно картки рахунку: №361 відповідачем 20.08.2010 р. у розмірі 3 050,00 грн. було оплачено оренду крана, а не орендну плату за користування дизельною електростанцією Perkins 80 кВт за договором оренди дизельної електростанції Perkins 80 кВт №28/07-1 від 28.07.2010 р.

Отже, враховуючи викладене, оплата за оренду крана в розмірі 3 050, 00 грн. не може бути зарахована до виконання грошового зобов’язання за договором оренди дизельної електростанції Perkins 80 кВт №28/07-1 від 28.07.2010 р.

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 134 630,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Лізинг" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК Планета-Міст" (03151, м. Київ, вул. Волинська, 60; ідентифікаційний код 32846139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Лізинг" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 13, буд. 87; ідентифікаційний код 33305300) заборгованість у розмірі 134 630 (сто тридцять чотири тисячі шістсот тридцять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 1 346 (одна тисяча триста сорок шість) грн. 30 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –19.07.2011 р.