Рішення № 17854413, 21.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/21321.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське народне телебачення УНТ»

про стягнення - 671085,76 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 12/11тов-юр від 22.02.2011 р.

ОСОБА_2. за довіреністю № 37/11 тов-юр від 19.06.2011 р.

від відповідача: Чорний В.В. керівник

В судовому засіданні 21.07.11 року, відповідно до ч.1 ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське народне телебачення УНТ»про стягнення заборгованості в сумі 671085,76 грн за Договором оренди № 29/09т І-К від 01 грудня 2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем належним чином не виконуються зобовязання за договором оренди № 29/09т І-К від 01.12.2009 року, щодо вчасності та повноти внесення орендних платежів, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 673288, 00 грн. На підставі п. 4.1. договору оренди та ст. 193 ГК України та ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 25997,42 грн, інфляційні втрати у розмірі 16599,81 та 3% річних у розмірі 5 096,53 грн.

Ухвалою суду від 07.06.11 було порушено провадження у справі № 40/213 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.07.11.

У судове засідання, призначене на 05.07.11 року, зявився представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав документи для долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі а також подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що 22.11.2010 року сторонами укладено додаткову угоду № 3 до Договору оренди № 29/09т І-К від 10.12.2009 р, згідно якої сторони визначили орендну плату з 01.01.2011 у розмірі 89350,00 грн, та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 673288, 00 грн суму основного боргу за договором оренди, пеню у розмірі 24549,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 23587,99 грн та 3% річних у розмірі 7291,24 грн, розрахованих станом на 04.07.2011 р.

Вказана заява була подана із дотриманням вимог ст. 22 ГПК України та прийнята судом.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.07.11 подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бюро технічної інвентаризації м.Києва. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач зазначив, що орендована площа приміщення за договором оренди № 29/09т І-К становить 714, кв.м. але фактично площа найманих приміщень, які знаходяться у відповідача у користуванні менша ніж зазначена в договорі,а тому є необхідна участь у справі № 40/213 БТІ для зясування фактичної орендованої площі.

Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем було заблоковано доступ до орендованого приміщення, чим позбавив відповідача користуватись орендованим приміщенням, що стало підставою для звернення останнього до прокуратури Голосіївського району м. Києва, а відтак просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Прокуратуру Голосіївського району м. Києва.

Представник позивача заперечував проти вказаного клопотання.

Судом заслухано пояснення та доводи сторін щодо клопотання відповідача та встановлено, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом у справі № 40/213 є стягнення боргу за Договором оренди № 29/09т І-К від 10.12.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем. Даний договір містить істотні умови щодо розміру загальної площі, що орендується, та розміру орендної плати. Договір чинним, а отже є обовязковим до виконання сторонами, та не містить жодних змін стосовно розміру площі. Доводи відповідача про іншу площу майна, що орендується не підтверджено належними доказами, не доведено які правовідносини існують у БТІ однією із сторін у справі № 40/213 та не вказано яким чином рішення у справі № 40/213 може вплинути на права та обовязки БТІ.

Стосовно залучення до участі у справі в прокуратури. То суд зазначає, що чинне законодавство України не передбачає залучення до участі у справі прокуратуру у якості третіх осіб без самостійних вимог, процесуальний статус та порядок вступу прокурора у справу передбачено ст. 29 ГПК України.

За таких обставин суд повідомляє, що клопотання відповідача про залучення третіх осіб є необґрунтованим, недоведеним та таким що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення слухання у справі та надати час для надання додаткових доказів по справі та належним чином підготуватися до судового засідання.

Клопотання судом було задоволено та у судовому засіданні 05.07.11 оголошувалась перерва до 21.07.11.

У судовому засіданні 21.07.11 представник позивача надав додаткові докази, що залучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 40/213 у звязку з тим, що відповідач звернувся до прокуратури Голосіївського району м. Києва з заявами про злочин. А тому, за переконанням відповідача, вказані обставини є підставою для зупинення провадження у справі № 40/213.

Представники позивача заперечували проти заявленого клопотання як таке, що не обґрунтоване.

Судом відмовлено у клопотанні про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Положеннями ст. 79 ГПК України викладено виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі, а саме: господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Відповідачем не наведено жодної з підстав, що передбачено ст. 79 ГПК України та не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні про зупинення провадження у справі. Відтак, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.07.11 повторно заявив аналогічне клопотання, що розглядалось судом у судовому засіданні 05.07.11 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб БТІ м. Києва та прокуратуру Голосіївського району м. Києва з тих же підстав, а тому судом було відхилено.

Відповідач усно заявив клопотання про зупинення провадження у справі до моменту отримання та оскарження ухвали Господарського суду м. Києва від 21.07.11 про відмову в прийняті зустрічного позову.

Заява про зупинення провадження у справі поставлена судом на обговорення за результатом якого суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав передбачених ст. 79 ГПК України, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити у повному обємі.

Представник відповідача усно заперечував проти позовних вимог.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, господарський суд м. Києва, встановив.

21 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт»(Позивач/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське народне телебачення УНТ» (Відповідач/Орендар) було укладено договір оренди № 29/09т І-К (далі - Договір), відповідно до якого, Позивач передав в строкове платне користування частину адміністративного будинку, розташованого за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 69, а саме: приміщення на 3-му поверсі загальною площею 714,8 кв.м.

Дане приміщення було передане відповідачу згідно з актом приймання-передачі від 08.02.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.7.1. Договору строк користування приміщенням встановлено до 28.08.2012 року, а в частині розрахунків, до повного виконання зобовязань.

У відповідно до п. 3.1. Договору орендар за користування орендованим приміщенням щомісячно перераховує орендодавцю плату у розмірі 85776,00 грн.

22.11.2010 року сторони уклали Додаткову угоду № 3 до Договору оренди № 29/09т І-К від 10.12.2009 р., згідно якої, п. 3.1. Договору виклали в новій редакції, зазначивши, що з 01.01.2011 року розмір орендної плати становить 89350,00 грн.

Орендар зобовязався, згідно п. 3.6 Договору, сплачувати орендні платежі не пізніше 03 числа поточного місяця.

За доводами позивача, відповідач належним чином не виконує свої зобовязання за договором щодо спати орендних платежів. Зокрема, відповідачу було нарахована орендна плата з 08.02.2010 року по червень 2011 року у розмірі 1458192,03 грн. За доводами позивача, відповідачем частково оплачено орендні платежі у розмірі 784904,03 грн. Відтак борг становить на момент подачі позовної заяви до суду та розгляду справи по суті 673288,00 грн.

У матеріалах справи наявна довідка АТ «Піріус Банк МКБ» від 04.07.2011 р № 465/11-УОК, яким підтверджується, що на поточний рахунок ТОВ «Інтер-Контак» за період з 03.11.2010 року по 04.07.2011 року надійшли наступні платежі відповідача на оплату орендних платежів згідно договору оренди № 29/09т І-К від 10.12.09: 11.11.2010 р № 121 - на суму 20000,00 грн та 11.11.2010 р. № 12 - на суму 85776,00 грн.

Відповідно до довідки АТ «КБ «Експобанк» від 04.07.2011 року № 2002/06-268, на рахунок Позивача Відповідач перераховував кошти за оренду приміщень згідно договору оренди № 28/10 від 28.10.10 на суму 100140,00 грн, яка за доводами позивача зарахована в рахунок погашення заборгованості за договором № 29/09т І-К від 10.12.09, що не заперечується відповідачем.

Окрім іншого, з пояснення позивача, що вбачається також із розрахунку боргу, відповідачем на рахунок позивача було перераховано кошти у розмірі 784904,03 грн, за договором № 29/09т І-К від 10.12.09р.

Інших належних та допустимих доказів щодо сплати орендних платежів за договором оренди № 29/09т І-К від 10.12.09р. сторонами суду не надано.

Відтак, борг відповідача на момент розгляду справи складає 773288 грн (1458192,03 грн - 784904,03 грн), що підтверджується довідкою позивача.

Відповідно до умов п.4.1. Договору, у разі несвоєчасного здійснення розрахунків, передбачених Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст. 225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Враховуючи матеріали справи та приписи вище зазначених норм закону, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії Відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Суд погоджується з розрахунком Позивача щодо розміру 3 % річних у сумі 7291,24 грн, інфляційних втрат в розмірі 23587,66 грн та пені у розмірі 24549,22 грн і вважає його правомірним та обґрунтованим.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості в розмірі 728716,00 грн, що складається з 673288 грн основного боргу, 7291,24 грн - 3 % річних, 23587,66 грн - інфляційних втрат та 24549,22 грн - пені підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українське народне телебачення УНТ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 69, код ЄДРПОУ 36529243) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контакт» (01004, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, код ЄДРПОУ 19350056) 673288 (шістсот сімдесят три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн 00 коп. основного боргу; 23587 (двадцять три тисячі пятсот вісімдесят сім) грн 66 коп. - інфляційних втрат; 7291 (сім тисяч двісті девяносто одну) грн 24 коп. - 3 % річних; 24549 (двадцять чотири тисячі пятсот сорок девять) грн 22 коп. пені; витрати по сплаті державного мита у розмірі 7287 (сім тисяч двісті вісімдесят сім) грн 17 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 25.07.2011 р.