Рішення № 17854383, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/24022.06.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Київенерго»

Довідкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київреконструкція»

Простягнення 96699,80 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

Від відповідача не зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»до відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київреконструкція»про стягнення 96699,80 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 2085144 від 11.08.2004 р., а саме: 92582,74 грн. основного боргу, 1933,88 грн. пені, 1808,88 грн. інфляційних втрат, 374,30 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги.

Ухвалою суду від 13.05.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/240 та призначено останню до розгляду на 06.06.2011 р..

Ухвалою від 06.06.2011 р. розгляд справи було відкладено до 22.06.2011 р. у звязку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування додаткових документів, а також змінено назву позивача на публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11.08.2004 р. між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(постачальником електричної енергії) та відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київреконструкція» (споживачем) було укладено договір № 2085144 про постачання електричної енергії (далі - Договір).

01.10.2008 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору, відповідно до якої Договір викладено в новій редакції.

За змістом пункту 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невідємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невідємною частиною.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5.

Згідно з п. 4 додатку 2в до Договору відповідач зобовязується щомісячно направляти свого представника до позивача, для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період.

Пунктом 5 додатку 2в до Договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється відповідачем до першого числа місяця, наступного за звітним, на підставі обсягів фактичного споживання електричної енергії у поточному розрахунковому періоді. На основі звіту про обсягу спожитої електроенергії споживачу виписується рахунок з урахуванням виконаних планових платежів.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

На підставі наданих відповідачем звітів, позивачем були складені акти приймання-передачі товарної продукції та виставлені відповідачу рахунки-розшифровки для оплати спожитої в період з січня по березень (включно) електроенергії на загальну суму 92582,74 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивач взяті на себе зобовязання виконав в повному обсязі.

Кількість та вартість наданих послуг, зазначені позивачем, відповідачем не заперечувалась.

Відповідач належним чином умови Договору не виконав, не сплативши вартість спожитої електроенергії, внаслідок чого заборгованість відповідача за Договором станом на 01.04.2011 р. за визначений позивачем період з січня по березень 2011 року становить 92582,74 грн.

Вартість послуг, наданих позивачем, в сумі 92582,74 грн. на дату вирішення спору в суді відповідачем сплачена не була, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 4.2.2. Договору за несвоєчасне внесення платежів, передбачених Договором, у встановлені терміни відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як передбачено ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 1933,88 грн., нарахованої з лютого по березень 2011 року відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі статті 232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», є обґрунтованою та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 1808,88 грн., три проценти річних становлять 374,30 грн.

Суд приймає розрахунок інфляційних та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний та такий, що відповідає обставинам справи.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, тому з урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 967 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київреконструкція»(01004, м. Київ, вул. Горького, 5, рахунок 260083317 в АКБ «Гарант», МФО 300807, код 03335623) на користь на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 92 582 (девяносто дві тисячі пятсот вісімдесят дві) грн. 74 коп. основного боргу, 1933 (одну тисячу девятсот тридцять три) грн. 88 коп. пені, 1808 (одну тисячу вісімсот вісім) грн. 88 коп. інфляційних втрат, 374 (триста сімдесят чотири) грн. 30 коп. трьох процентів річних, 967 (девятсот шістдесят сім) грн. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 21.07.2011 р.