Рішення № 17854208, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/25720.07.11 За позовомМалого приватного підприємства "Елтранс", м. Київ

ДоКомунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС", м. Київ

Простягнення заборгованості 391 041,57 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 - пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 391 041,57 грн. заборгованості, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за Договором № Е 0819 на розробку проектно-вишукувальної документації від 28.05.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, договірних зобовязань та умов щодо розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 14.07.2011р.

В судовому засіданні 14.07.2011р. було оголошено перерву до 20.07.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що фінансування робіт здійснювалося за бюджетні кошти, а тому, враховуючи відсутність фінансування, відповідач свої зобовязання не порушив. Крім того, Державним казначейством України зареєстроване бюджетне зобовязання на сплату 255184,05 грн., а тому, відповідач вважає, що задоволення вимог може призвести до подвійного стягнення.

В судовому засіданні 20.07.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2008р. між сторонами було укладено Договір № Е 0819 на розробку проектно-вишукувальної документації, відповідно до умов якого відповідач, як замовник, дорив, а позивач, як виконавець, взяв на себе зобовязання за плату, відповідно до умов цього договору, та за завданням на проектування надати послуги з архітектурних проектувальних робіт транспортних споруд, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити вказані послуги.

Відповідно до п. 3.1. Договору було визначено строк виконання та обумовлено терміни виконання робіт, додатковими угодами № 1,2,3,4 до Договору в частині «Строки виконання робіт»було внесено зміни, а саме їх було подовжено до 31.12.2009 року.

Позивач на виконання умов Договору, повністю виконав роботи на суму 255 184,05 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт № 1 від 30.06.2008 року, № 2 від 31.07.2008 року та № 3 від 30 09.2008 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобовязань. Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що відповідач не пізніше 10-ти днів з дня підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, виконує розрахунок з позивачем по договору в повному обсязі або в частині вартості виконаного етапу проектних робіт.

Пунктом 6.2.3. Договору замовник зобов'язувався забезпечити своєчасну оплату проектних робіт в терміни і в обсягах, визначених умовами даного Договору та у календарному плані.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав: розрахунки за Договором не провів, своєчасно оплату виконаних робіт не забезпечив.

Позивач звертався до Відповідача з вимогами погасити заборгованість. Так, 23.03.2010 року відповідачу було надано претензію (вхідний № 260 від 23.03.2010р.), 21.06.2011 року було направлено повторну вимогу.

Вказані претензії була залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 255184,05 грн.

Сторонами було проведено звіряння взаємних розрахунків та підписано Акт від 10.01.20111р., в якому повноважені представники юридичних осіб сторін узгодили, що заборгованість відповідача перед позивачем обліковується наведеними доказами та складає 255184,05 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо не порушення ним зобовязання, у звязку з відсутністю фінансування, оскільки пунктом 6.2.3. Договору визначено, що замовник взяв на себе зобовязання забезпечити своєчасну оплату проектних робіт в терміни і в обсягах, визначених умовами укладеного Договору та у календарному плані. Зміни до тексту договору відповідач не ініціював і таких доказів суду не представлено. Відповідачем наводилась інформація про фінансові результати діяльності комунального підприємства ,що вказує на здійснення ним господарської діяльності . Інформація прийнята судом до відома проте не може бути підставою для зменшення відповідальності відповідача за невиконання договірних умов .

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач в порушення вищезазначених норм ЦК України та умов Договору, не здійснив своєчасної та повної оплати за виконані роботи, тобто не виконав зобовязання .

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Порушення зобовязань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 19830,95 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені правомірною , обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Також, на суму боргу позивач правомірно нараховує 3% річних у розмірі 21660,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 94365,60 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних витрат та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства «КИЇВПАСТРАНС»(04070, м. Київ, Набережне Шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Малого приватного підприємства «ЕЛТРАНС»(03028, Київ, вул. В. Китаївська, 10-А, код ЄДРПОУ 22925885), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 255184 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 05 коп., пеню у розмірі - 19 830 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі - 94365 (дев'яносто чотири тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 60 коп., три відсотки річних у розмірі - 21 660 (двадцять одна тисяча шістсот шістдесят) грн. 97 коп., державне мито у розмірі - 3 910 (три тисячі дев'ятсот десять) грн. 42 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 21 липня 2011 року.