Рішення № 17854154, 14.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/6614.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи» До Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної

політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

Про стягнення 74119,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача ОСОБА_1 представник за довіреністю № б/н від 12.05.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»до Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 13/07 від 03.07.07. в розмірі 74119,00 грн. (47000,00 грн. основний борг, 22889,00 грн. збитки від інфляції, 4230,00 грн. 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача умов Договору № 13/07 від 03.07.07. в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого у Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи».

Крім того, позивач в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України просить суд застосувати заходи забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі 4119,00 грн., що знаходяться на банківських рахунках відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.11. порушено провадження у справі № 30/66; розгляд справи призначено на 31.03.11. о 11-50.

Представник відповідача в судове засідання 31.03.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 14.03.11. про порушення провадження у справі № 30/66 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 14.04.11. о 12-00.

11.04.11. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано клопотання, відповідно до якого Головне управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить суд зупинити провадження у справі № 30/66 до розгляду касаційної скарги по суті.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідачем було подано касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.03.11., якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.10. про повернення позовної заяви без розгляду (суддя Домнічева І.О.) скасовано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.11. у справі № 30/66 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 01.03.11., якою ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.12.10. про повернення позовної заяви без розгляду (суддя Домнічева І.О.) скасовано.

18.05.11. матеріали справи № 30/66 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.11. розгляд справи № 30/66 призначено на 14.06.11. о 10-20.

В судовому засіданні 14.06.11. представником позивача підтримано свої позовні вимоги.

В судовому засіданні 14.06.11. представник відповідача проти позову заперечує.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.11. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 05.07.11. о 15-20.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1 Розяснення Вищого господарського суду України від 12.12.06. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики застосування забезпечення позову», заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Але, як вбачається з матеріалів справи, заявником жодним чином не мотивовано та не подано належних та допустимих доказів в підтвердження необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи відрядження судді Ващенко Т.М., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.07.11. справу № 30/66 було передано судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.11. розгляд справи № 30/66 було призначено на 14.07.11. о 11-45.

В звязку із прибуттям з відрядження, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.11. справу № 30/66 було передано судді Ващенко Т.М. для подальшого розгляду.

В судовому засіданні 14.07.11. представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Головне управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних та зазначає, що відповідач не винен у неналежному виконанні зобовязання.

Крім того, відповідач посилається на те, що збитки від інфляції за період з 2008 по 2010 роки складають 20539,00 грн.

В судовому засіданні 14.07.11. представник відповідача проти позову заперечує.

Представник позивача в судове засідання 14.07.11. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.07.11. не виконав, про поважні причин неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/66.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.07. між Головним управлінням промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»(далі Виконавець) було укладено Договір № 13/07 про підготовку та організацію участі винахідників та раціоналізаторів у виставці-презентації (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець бере на себе надання послуг з підготовки та організації участі винахідників та раціоналізаторів у виставці-презентації»Науково-технічні та інноваційні проекти винахідників і раціоналізаторів м. Києва», присвяченої Дню винахідника і раціоналізатора.

Пунктом 2.1 Договору (із змінами, внесеними Доповненням № 1 до Договору), строк його дії сторонами погоджено з 03.07.07. по 31.12.07.

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до надання послуг, які є предметом Договору, визначені у Технічному завданні (Додаток 1) (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, зміст і строки виконання основних етапів Договору визначаються Календарним планом (Додаток 2), який є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 1.4 Договору, приймання наданих послуг Замовником відбувається згідно з вимогами технічного завдання, зазначеного в п. 1.2 Договору.

Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що після виконання забезпечення підготовки та організації участі винахідників та раціоналізаторів у виставці-презентації Виконавець має подати Замовнику:

- підписаний проект Акту здачі приймання наданих послуг;

- анотований звіт;

- фактичний кошторис витрат.

Замовник протягом 10-ти календарних днів, з дня отримання зазначених у п. 5.1 документів має надіслати виконавцеві підписані акти, або мотивовану відмову від прийняття наданих послуг. У такому випадку між сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, Замовник зобовязаний прийняти надані послуги з підготовки та організації участі винахідників та раціоналізаторів у виставці-презентації у терміни і у порядку, що передбачені цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавцем було подано Замовнику визначені Договором документи, та Акт здачі-приймання виконання робіт та надання послуг було складено 25.12.07. та підписано сторонами без зауважень.

Замовник зобовязаний оплатити Виконавцю надані послуги у розмірах відповідно до протоколу погодження кошторисної вартості послуг з підготовки та організації участі винахідників та раціоналізаторів у виставці-презентації (п. 4.2.2 Договору).

Вартість роботи і порядок розрахунків визначено п. п. 3.1-3.3 Договору, у відповідності до яких вартість послуг відповідає кошторисній вартості надання послуг, яка погоджується сторонами, оформляється протоколом (Додаток 3), який є невідємною частиною цього Договору, і не може бути змінено. За надання послуг, згідно з цим Договором і відповідно до протоколу погодження кошторисної вартості надання послуг, Замовник перераховує Виконавцеві 47000,00 грн. в тому числі ПДВ 8333,33 грн., з них в 2007 році 47000,00 грн. з ПДВ 20%. Оплата надання послуг здійснюється при поданні Виконавцем фінансового звіту про фактичні витрати у межах узгодженого кошторису та Акту здачі-приймання наданих послуг.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в звязку з чим у нього виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»в розмірі 74119,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За своєю правовою природою Договір № 13/07 від 03.07.07. є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він порушив умови Договору.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»підлягає стягненню 47000,00 грн. заборгованості за надані послуги.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 22889,00 грн., та 4230,00 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобовязання, то вимога позивача про стягнення 3% річних визнається судом обґрунтованою.

Але, судом встановлено, що позивачем завищено суму 3% річних, внаслідок чого з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»підлягає стягненню 4226,14 грн. 3% річних.

Також, судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 22889,00 грн. збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління промислової, науково-технічної та інноваційної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 11; код ЄДРПОУ 24250279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційні Системи»(03058, м. Київ, пр-т. Космонавта Комарова, 1, корп. 8; код ЄДРПОУ 31861623) 47000 (сорок сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 22889 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімдесят девять) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 4226 (чотири тисячі двісті двадцять шість) грн. 14 коп. 3% річних, 741 (сімсот сорок одна) грн. 15 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять пять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 3 (три) грн. 86 коп. 3% річних в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 19.07.11.