Ухвала суду № 17854096, 21.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.07.11

№ 05-5- 39 / 8095

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до Відкритого акціонерного товариства НАСК "Оранта"

про стягнення 4791,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 386 від 10.06.2011 р. і додані до неї документи повертаються повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України - якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунк том 2 частини другої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зок рема, найменування та місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У тексті позовної заяви у якості найменування відповідача зазначено: Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", а у якості місцезнаходження останнього - наступна адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75.

Згідно копії фіскального чеку № 3514 від 14.06.2011 р. та опису вкладення у цінний лист позивач направив позовну заяву і додані до неї документи відповідачу за вищенаведеною адресою.

Оскільки позивачем не вказано та до позовної заяви у якості додатків не додано установчих документів юридичної особи відповідача, відповідних довідок про знаходження відповідача у ЄДРПОУ із зазначенням його повного найменування та місцезнаходження, суду не доведено, що повним та вірним найменуванням відповідача є саме Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", а місцезнаходженням останнього вказана у позовній заяві адреса (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75). А тому, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № № 3514 від 14.06.2011 р. з описом вкладення у цінний лист в якості виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач у платіжному дорученні № 1029 від 18.05.2011 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зазначивши при цьому інший реквізит Отримувача, а саме: Державний бюджет України. А наведене платіжне доручення не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

Фактично платіжне доручення № 1029 від 18.05.2011 р. (а рівно і платіжне доручення № 1028 від 18.05.2011 р.) оформлене з порушенням вимог вище вказаної Інструкції (відсутні відтиск печатки та підписи уповноважених осіб платника).

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Частиною 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега