Рішення № 17853605, 29.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/20829.06.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Київенерго»

Дожитлового кооперативу «Академічний-21»

Простягнення 275951,53 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2 (за дов.)

Семенченко Л.Р. (голова)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася акціонерна енергопостачальна організація «Київенерго»про стягнення з житлового кооперативу «Академічний-21»312453,66 грн. заборгованості за договором № 1310103 на постачання теплової енергії у гарячій воді, в тому числі 282381,15 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію з 01.11.2008 р. по 01.12.2010 р., 23318,53 грн. інфляційної складової боргу та 6753,98 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 р. № 05-5-26/1269 (суддя Пінчук В.І.) позовну заяву повернуто позивачеві без розгляду на підставі ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2011 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.02.2011 р. № 05-5-26/1269 скасовано, а позовні матеріали повернуто до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Згідно з протоколом розподілу, зазначені позовні матеріали передані на розгляд судді Удалової О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/208 та призначено останню до розгляду на 16.05.2011 р..

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови Господарського суду міста Києві від 16.05.2011 р. справу № 17/208 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

16.05.2011 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 30.05.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови Господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/208 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Представник відповідача надав довідку, в якій зазначив, що на розгляд до суду передані вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тим же договором за спожиту теплову енергію в період з листопада 2008 року по грудень 2009 року включно, провадження у справі щодо розгляду зазначених вимог суддею Спичаком О.М. було зупинено, тому відповідач зазначає про відсутність спору між сторонами щодо спірних правовідносин за вказаний період.

Ухвалою від 30.05.2011 р. розгляд справи було відкладено до 15.06.2011 р. у зв?язку з неподанням доказів та необхідністю витребування додаткових документів, а також змінено назву позивача на публічне акціонерне товариство «Київенерго».

02.06.2011 р. через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив про допущення помилки в позовній заяві щодо визначення періоду існування заборгованості відповідача, яка заявлена до стягнення, у звязку з чим просить стягнути з відповідача 275951,53 грн. заборгованості за договором № 1310103 на постачання теплової енергії у гарячій воді, в тому числі 254515,83 грн. основного боргу за спожиту з 01.01.2009 р. по 01.12.2010 р., 16321,58 грн. інфляційної складової боргу та 5114,12 грн. трьох процентів річних.

02.06.2011 р. через канцелярію суду позивачем також подано письмове пояснення по справі, в якому зазначено, що посилання відповідача на додаток 10А договору щодо відшкодування 5,5 відсотків від вартості поставленої теплової енергії на збір, облік та розщеплення платежів населення за комунальні послуги є необґрунтованими, оскільки зазначений додаток до спірного договору втратив чинність на підставі розпоряджень КМДА № 462, № 463 «Про затвердження тарифів на теплову енергію».

15.06.2011 р. у судовому засіданні відповідач надав письмове заперечення по справі, в якому відхилив позовні вимоги, посилаючи на застосування позивачем тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, які суперечать Конституції та Законам України. Крім того, сторона зазначає, що згідно з даними ГІОЦ на рахунок позивача за період з 01.01.2009 р. по 31.11.2010 р. зараховано грошові кошти, сплачені за опалення в сумі 238357,22 грн., за підігрів холодної води 210323,29 грн. Однак, позивачем не враховані 53951,35 грн., що становлять 5,5% від вартості спожитої теплової енергії витрат, пов?язаних з нарахуванням, збором, обліком та розщеплення платежів населення, які відповідно до додатку № 10 до договору підлягають зарахуванню внаслідок припинення однорідних взаємних вимог. Серед іншого, відповідачем зазначено, що позивачем не враховано 63415,92 грн. заборгованості за відшкодування по пільгах, субсидіях та дотаціях з міського бюджету, а також невірно розраховано інфляційні втрати, оскільки невраховані відємні значення індексу інфляції у періоді, за який позивач робить розрахунок.

15.06.2011 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 29.06.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальною організацією) та житловим кооперативом «Академічний-21» (абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310103 від 01.07.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Згідно з додатком № 6 до Договору опалення та гаряче водопостачання здійснюється для потреб житлових будинків.

Умови зазначеного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 5.1. Договору встановлений спосіб обліку споживання абонентом теплової енергії.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного Договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного Договору.

Згідно з п.п. 4, 5 додатку № 2 до Договору, дата зняття абонентом показників приладів обліку по 25 число поточного місяця, а споживач щомісячно надає постачальнику теплової енергії звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ № 2 не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до Договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в РТ-2 за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 40 в, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача та відомостей обліку теплової енергії відповідача за період з 01.01.2009 р. до 01.12.2010 р..

За розрахунками позивача, здійсненим виходячи з умов Договору та встановленого обсягу споживання теплової енергії, позивачем з січня 2009 року по листопад 2010 року (включно) поставлено споживачу теплову енергію на потреби опалення та гарячого водопостачання населенням на загальну суму 745769,22 грн..

Споживач жодних доводів на спростування неправомірності визначення обсягу постачання теплової енергії не навів, тому поданий позивачем розрахунок наданих позивачем послуг приймається судом як вірний.

Відповідно до п. 2.1 Договору при визначені вартості поставленої теплової енергії сторони повинні керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією.

За твердженням позивача, у спірний період тарифи на постачання теплової енергії були встановлені наступними розпорядженням Київської міської державної адміністрації (далі КМДА): № 643 від 30.05.2007 р. з 01.12.2006 р. по 31.05.2009 р., № 520 від 29.04.2009 р. з 01.06.2009 р. по 31.07.2009 р., № 981 від 31.08.2009 р. з 01.08.2009 по 30.09.2009 р. та № 1192 від 15.10.2009 р. з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р..

У той же час, відповідно до розпорядження КМДА № 142 від 12.02.2007 р. були внесені зміни до розпорядження КМДА № 1575 від 30.10.2006 р. та введено їх з 01.12.2006 р..

У той же час, відповідно до розпорядження № 643 від 30.05.2007 р. було визнано таким, що втратило чинність розпорядження № 142 від 12.02.2007 р.. Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 р., яка на даний час є чинною, скасовано розпорядження КМДА № 643 від 30.05.2007 р..

Новий розмір тарифів у подальшому було встановлено розпорядженням КМДА № 520 від 29.04.2009 р..

Отже, у спірний період тарифи на постачання теплової енергії регулювались наступними розпорядженням Київської міської державної адміністрації: № 142 від 12.02.2007 р. з 01.12.2006 по 01.06.2009 р., № 520 від 29.04.2009 р. з 01.06.2009 р. по 31.07.2009 р., № 981 від 31.08.2009 р. з 01.08.2009 по 30.09.2009 р. та № 1192 від 15.10.2009 р. з 01.10.2009 р. по 31.12.2009 р..

З огляду на викладене, загальна вартість поставленої теплової енергії у спірний період (січень 2009 року по листопад 2010 року), виходячи з кількості поставленої теплової енергії та тарифів, що діяли у спірний період, становить 745769,22 грн. за розрахунком позивача, перевіреним судом та здійсненим з застосуванням тарифів, встановлених вищезазначеними розпорядженнями.

У свою чергу, споживач в рахунок оплати спожитої теплової енергії у визначений позивачем строк сплатив на користь постачальника 491253,39 грн. Отже, заборгованість відповідача за договором становить 254515,83 грн.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у споживача перед постачальником в сумі 254515,83 грн. належним чином доведений та документально підтверджений.

Твердження відповідача, що позивачем не зарахована сума відшкодування в розмірі 5,5% від вартості спожитої теплової енергії витрат, повязаних з нарахуванням, збором, обліком та розщеплення платежів населення, та 1 % - витрат, пов?язаних з обслуговуванням внутрішньобудинкових і зовнішніх теплових мереж, бойлерних, відповідно до додатку № 10 до договору як припинення однорідних взаємних вимог, не береться судом до уваги з огляду на наступне. Розпорядженнями КМДА, якими встановлюються тарифи на теплову енергію, що виробляється позивачем для відпуску балансоутримувачам теплових пунктів, в тому числі житлово-експлуатаційним організаціям, житлово-будівельним кооперативам, іншим балансоутримувачам жилих будинків усіх форм власності, для вироблення комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, не передбачено відшкодування визначених в додатку № 10 до Договору витрат. Однак, таке відшкодування здійснюється відповідно до розпоряджень КМДА, якими встановлюються тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води виробникам та виконавцям таких послуг (відповідачу) для здійснення розрахунків з населенням, шляхом залишення в розпорядженні виконавців послуг встановленого відсотку від тарифів на комунальні послуги для населення відповідно до укладених угод.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 254515,83 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у цій частині.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобовязань просить суд стягнути з відповідача 16321,58 грн. інфляційних втрат та 5114,12 грн. 3% річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з системного аналізу законодавства, а також беручи до уваги лист Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування інфляції під час розгляду судових справ»при нарахуванні інфляції, індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому індекс інфляцій застосовується лише тоді, коли заборгованість була наявна протягом конкретного місяця та кількість днів, протягом яких була наявна заборгованість, перевищує половину кількості днів у даному місяці. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси інфляції, встановлені за відповідний період, помножити між собою.

Відповідно до зазначених рекомендацій за здійсненим судом перерахунком інфляційних втрат за визначений самим позивачем період з лютого 2009 року по листопад 2010 року (включно) з урахуванням встановлених індексів інфляції менших ніж 100%, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню в сумі 13494,9 грн.

Зазначена сума інфляційних втрат була вирахувана з визначеної позивачем суми інфляційних втрат (16321,58 грн. за наданим позивачем та перевіреним судом розрахунком) за мінусом 2826,68 грн., які є сумою, визначеною з суми заборгованості за місяці, в яких було встановлений індекс інфляції менший ніж 100% (липень, серпень 2009 року та з квітня по липень 2010 року).

З урахуванням здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат відповідно до вимог чинного законодавства позовні вимоги в частині стягнення 2826,68 грн. не підлягають задоволенню.

Розрахунок заявленої позивачем суми трьох процентів річних, наведений у заяві про зменшення розміру позовних вимог, відповідає чинному законодавству та обставинам справи, в звязку з чим Господарський суд м. Києва суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5114,12 грн. трьох процентів річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов договору суду не подав.

Таким чином позовні вимоги правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 254515,83 грн. основного боргу, 13494,9 грн. інфляційних втрат та 5114,12 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 2731,25 грн. витрат по сплаті державного мита та 206,29 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути житлового кооперативу «Академічний-21»(02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 8, код 24074470, рахунок 26009031254521 у КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322045) на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305, рахунок 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київській обл., МФО 322669) в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31, код 26187764) 254515 (двісті пятдесят чотири тисячі пятсот п'ятнадцять) грн. 83 коп. основного боргу, 13494 (тринадцять тисяч чотириста девяносто чотири) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 5114 (пять тисяч сто чотирнадцять) грн. 12 коп. трьох процентів річних, 2731 (дві тисячі сімсот тридцять одну) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита, 206 (двісті шість) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 20.07.2011 р.