Рішення № 17853505, 12.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/16812.07.11

За позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції в м.Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Територіальне між господарче обєднання

“Ліко-Холдінг”

про стягнення 149625,00 грн. шкоди

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2 представник за довіреністю

прокурор Пилипенко Т.А. посвідчення № 64 від 18.03.2011

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в м. Києві з позовом до відповідача про стягнення 149625,00 грн. шкоди за порушення природоохоронного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/168, розгляд справи було призначено на 21.06.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2011 розгляд справи відкладено до 05.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 розгляд справи відкладено до 12.07.2011.

В судовому засіданні 12.07.2011 прокурор викладені у позові в інтересах держави вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обгрунтування поданого в інтересах держави позову прокурор наголошує на тому, що в ході проведеної позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства за вимогою Генеральної прокуратури України від 03.12.2010 № 07/4-314 вих. 10 встановлено, що будівництво житлових будинків по вул. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, оскільки у відповідача відсутній дозвіл на розміщення відходів, що суперечить ст.ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи»та ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також відповідачем були проведені будівельні роботи зі зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України, що на думку прокурора є підставами для стягнення шкоди в розмірі 149625,00 грн., завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.07.2011 р. проти заявлених позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів та документів, які підтверджували викладені в позові обставини, відповідач також зазначає, що не є виробником відходів, оскільки не має свого виробництва і не виробляє продукцію, не виконує роботи внаслідок чого утворювалися б відходи. Відповідач у відзиві посилається також на те, що позивачем під час проведення перевірки було порушено порядок її проведення, зокрема, відповідач вказує на те, що в результаті перевірки було складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/199а від 08.12.2010, на який відповідачем було надано заперечення, однак позивачем не було відкрито провадження у справі про адміністративне правопорушення в порядку ст. 52 КУпАП, про що зазначено в акті № 08/199а від 08.12.2010, а також позивачем не підтверджено документально інформацію та висновки, зазначені в акті.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши прокурора, позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем - ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»проводить будівельні роботи на земельних ділянках наданих йому в оренду на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 за № 236/1111 (договір оренди (ВСВ № 618188) земельної ділянки від 23.03.2006), на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 за № 752/3327 (договір оренди (ВСК №982015) земельної ділянки від 23.03.2006), на підставі рішення Київської (міської ради від 14.07.2005 за № 752/3327 (договір оренди (ВСК № 982029) земельної ділянки від 11.04.2006), на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 за № 752/3327 (договір оренди (ВСК № 982031), на підставі рішення Київської міської ради від 24.11.2005 за № 459/2920 (договір оренди (ВСР № 454 246).

На вищевказаних земельних ділянках проводяться господарські роботи з будівництва житлових будинків та інших архітектурних споруд. Замовником будівництва є ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг».

Дозвіл на виконання будівельних робіт від 20.04.2010 № 1968-Гл/С надано замовнику ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг»та підряднику ТОВ «Будівельна компанія «Ліко-Буд»на виконання будівельних робіт із будівництва житлових будинків з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення за адресою: вул. Вільямса, 7 і вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва відповідно до проектної документації, яка розроблена ТОВ «Георгій-2» (ліцензія серія АБ № 105104 від 31.05.2005) та затверджена наказом ТОВ «ТОВ «ТМО «Ліко-Холдінг». Строк дії дозволу встановлено до 28.12.2013.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві надало позитивний Висновок Державної екологічної експертизи № 228/1 до матеріалів проекту: «Будівництво житлових будинків з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення по вул. Вільямса 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва»з розділом «Оцінка впливів на навколишнє середовище (ОВНС)».

Відповідно до п. 2 додаткових умов висновку Державної екологічної експертизи № 228/1 встановлено, що на період будівництва необхідно отримати в Держуправлінні дозвіл на розміщення відходів.

Також, в розділі «Аналіз проектних матеріалів»Державної екологічної експертизи № 228/1 визначено, що земельна ділянка площею 15,89 га розташована по вул. Ак. Вільямса, 7 і вул. Ломоносова, 42-50 (3 мікрорайон) у Голосіївському районі міста Києва в геоморфологічному відношення розташована в межах морено-зандрової рівнини. Геологічна будова ділянки на розвідувальну глибину (30 м) складена з відкладень четвертинного та неогенового періоду, представленого пісками, супісками та суглинками шаром 15м. З денної поверхні грунти перекриті шаром насипного грунту.

Як зазначив прокурор у позові, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Грис А.А., відповідно до ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та наказу Державної екологічної інспекції в м. Києві № 1282 від 07.12.2010 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за адресою: м. Київ, вул. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у м. Києві, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/199а від 08.12.2010 (далі акт № 08/199а від 08.12.2010).

Відповідно до акту № 08/199а від 08.12.2010, встановлено, що відповідач проводить будівельні роботи на земельних ділянках за адресою: м. Київ, вул. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у м. Києві, наданих йому в оренду на підставі п. 1 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 за № 236/1111 (договір оренди (ВСВ № 618188) земельної ділянки від 23.03.2006), на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 за № 752/3327 (договір оренди (ВСК № 982015) земельної ділянки від 23.03.2006), на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 за № 752/3327 (договір оренди (ВСК № 982029) земельної ділянки від 11.04.2006), на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 за № 752/3327 (договір оренди (ВСК № 982031), на підставі рішення Київської міської ради від 24.11.2005 за № 459/2920 (договір оренди (ВСР № 454246).

Згідно акту № 08/199а від 08.12.2010, в ході перевірки державним інспектором було встановлено, що будівництво житлових будинків по вул. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, зокрема ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки у відповідача відсутній дозвіл на розміщення відходів, який набирає чинності після отримання ліміту на утворення та розміщення відходів згідно Постанови КМУ від 03.08.1998 № 1218 «Про затвердження поряду розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів».

Також, згідно акту № 08/199а від 08.12.2010 в ході перевірки державним інспектором було встановлено, що будівництво житлових будинків по вул. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва здійснюється з порушенням вимог природоохоронного законодавства, зокрема ст. 168 Земельного кодексу України, оскільки в результаті будівництва на орендованих земельних ділянках відповідачем були проведені будівельні роботи зі зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального на те дозволу, порядок видачі яких врегульовано наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 № 1 «Про затвердження порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок».

Для усунення виявлених під час проведення перевірки порушень, позивачем відносно відповідача було винесено припис № 08/86 від 09.12.2010.

Як зазначає прокурор в позові, розмір шкоди, заподіяної державі, зокрема, засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства при проведенні будівельних робіт на орендованих позивачем земельних ділянках, складає 112490,00 грн., на підтвердження чого надано відповідний розрахунок, здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища згідно Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 N 149, було затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі Методика № 149), яка застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства природоохоронного законодавства, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Як зазначає прокурор в позові, розмір шкоди, заподіяної державі, зокрема зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Вільямса, 7, складає 37135,00 грн., на підтвердження чого надано відповідний розрахунок, здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища згідно Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 було затверджено Методику визначення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначеннями, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі Методика № 963), яка застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства природоохоронного законодавства, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст. ст. 4, 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, як залучених в господарський обіг так і не використаних в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи»суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відходи», з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про відходи», зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом встановлено, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в м. Києві Грис А.А., відповідно до ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та наказу Державної екологічної інспекції в м. Києві № 1282 від 07.12.2010 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за адресою: м. Київ, вул. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у м. Києві, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/199а від 08.12.2010.

Судом встановлено, що відповідно до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/199а від 08.12.2010, відповідач на підставі рішень Київської міської ради та укладених договорів оренди земельних ділянок проводить будівельні роботи на наданих йому в оренду земельних ділянках за адресою: м. Київ, вул. Вільямса, 7 та вул. Ломоносова,42-50.

Судом встановлено, що відповідач при будівництві житлових будинків по вул. Вільямса, 7 у Голосіївському районі м. Києва порушив вимоги природоохоронного законодавства, зокрема ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки у відповідача відсутній дозвіл на розміщення відходів, обовязковість отримання якого встановлена висновком Державної екологічної експертизи № 228/1 до матеріалів проекту: «Будівництво житлових будинків з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення по вул. Вільямса 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва», і внаслідок чого відповідачем завдано державі шкоди в розмірі 112490,00 грн., на підтвердження чого надано відповідний розрахунок, здійснений уповноваженою особою - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища згідно Методики № 149, з яким суд погоджується.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем не надано доказів та документів, які підтверджували викладені в позові обставини, а також те, що відповідач не є виробником відходів, оскільки не має свого виробництва і не виробляє продукцію, не виконує роботи внаслідок чого утворювалися б відходи судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки обовязковість отримання відповідного дозволу саме відповідачем, як орендарем земельних ділянок комунальної власності територіальної громади міста, на яких здійснюється будівництво, замовником якого є саме відповідач, встановлена ст. ст. 17, 32, 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та п. 2 додаткових умов позитивного Висновку Державної екологічної експертизи № 228/1 до матеріалів проекту: «Будівництво житлових будинків з підземними паркінгами та закладами по обслуговуванню населення по вул. Вільямса 7 та вул. Ломоносова, 42-50 у Голосіївському районі м. Києва».

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 112490,00 грн. шкоди завданої ним внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (відсутність дозволу на розміщення відходів) є законною, обґрунтовано, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Також, судом встановлено, всупереч ст. 168 Земельного кодексу України, відповідачем в результаті будівництва на орендованих земельних ділянках були проведені роботи зі зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального на те дозволу, про що зокрема зазначено і у акті перевірки № 08/199а від 08.12.2010, внаслідок чого відповідачем завдано державі шкоди в розмірі 37135,00 грн., на підтвердження чого надано відповідний розрахунок, здійснений уповноваженою особою - державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища згідно Методики № 963, з яким суд погоджується.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 37135,00 грн. шкоди завданої ним внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (відсутність дозволу на зняття родючого шару грунту) є законною, обґрунтовано, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача шкоди загалом в розмірі 149625,00 грн., завданої державі внаслідок порушення останнім вимог природоохоронного законодавства.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне між господарче обєднання «Ліко-Холдінг»(код ЄДРПОУ 16307284, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 88) на спеціальний рахунок Державного бюджету (одержувач: УДК в Оболонському районі м. Києва, банк ГУДКУ р/р 33111331700006, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077916, код бюджетної класифікації 24062100) 149 625 (сто сорок девять тисяч шістсот двадцять пять) грн. 00 коп. шкоди.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне між господарче обєднання «Ліко-Холдінг»(код ЄДРПОУ 16307284, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 88) в дохід Державного бюджету України 1496 (одну тисячу чотириста девяносто шість) грн. 25 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ у відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 18.07.2011