Рішення № 17853255, 14.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/19114.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільвер Фуд”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд”

Про стягнення 1382,47 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю

від відповідача не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 1382,47 грн. заборгованості по договору, 102,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2011 було порушено провадження у справі № 47/191, розгляд справи було призначено на 07.07.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 р. розгляд справи було відкладено до 14.07.2011.

Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2011 заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 1333,72 грн. заборгованості за поставлений товар, 3% річних в сумі 10,18 грн. та 38,57 грн. інфляційних нарахувань. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки № 24610/97 від 24.06.2010 не було здійснено в повному обсязі оплату за поставлений товар згідно накладних загалом на суму 1333,72 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання 14.07.2011 р. не направив, відзив та витребувані судом документи - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільвер Фуд»(позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтелбуд” (відповідач, покупець) було укладено договір поставки товару № 24610/97, відповідно до якого постачальник зобовязується поставити товар, а покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 21 дня з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить про момент передачі товару (п.1.1.).

Умовами договору поставки товару № 24610/97 від 24.06.2010 сторони погодили, що постачальник відвантажує товар (відпускає зі складу) по договірним цінам в українській національній валюті, включаючи ПДВ. Ставка ПДВ повинна бути вказана у гривнях. Ціна за товар вказується в накладній (п.п. 4.1., 4.2.); загальна сума даного договору складається із суми всіх накладних до даного договору (п. 4.5.); постачальник здійснює поставку товару згідно видаткової накладної встановленого зразку. Покупець приймає від постачальника товар по кількості та якості, у відповідності з Інструкцією № П-6, П-7, згідно супровідних документів, виданих постачальником (п.5.2.).

Відповідно до видаткових накладних по договору № 24610/97 від 24.06.2010, а саме: № СФ-19009 від 10.10.2010 на загальну суму 1057,08 грн., № СФ-19445 від 17.12.2010 на загальну суму 1060,56 грн., № СФ-19880 від 24.12.2010 на загальну суму 576,90 грн., № СФ-1610 від 01.02.2011 на загальну суму 438,90 грн. (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі) позивачем було передано відповідачу товару, загальна вартість якого по наведеним видатковим накладним складає 3133,44 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов договору № 24610/97 від 24.06.2010 не було здійснено оплату переданого позивачем товару, оскільки позивачем було передано товар на суму 3133,44 грн., який відповідачем було прийнято, але оплачено частково, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача станом на 27.12.2010 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар згідно вищенаведеним видатковим накладним, за розрахунками позивача яка складає 1333,72 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобовязаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судом встановлено, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору № 24610/97 від 24.06.2010, позивачем на підставі видаткових накладних, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3133,44 грн., який відповідачем було прийнято, але всупереч умов зазначеного договору № 24610/97 від 24.06.2010не оплачено у повному обсязі та у встановлений договором строк, оскільки відповідачем було здійснено лише часткове погашення заборгованості в сумі 1799,72 грн..

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 24610/97 від 24.06.2010 станом на момент вирішення спору складає суму у розмірі 1333,72 грн. грн. і доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору існує непогашена заборгованість в сумі 1333,72 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за переданий позивачем, прийнятий відповідачем, але не оплачений у повному обсязі товар - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 1333,72 грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 10,18 грн. - 3% річних, 38,57 грн. - інфляційних втрат.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару за договором № 24610/97 від 24.06.2010, у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті переданого позивачем товару у розмірі 1333,72 грн., а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних в сумі 10,18 грн. та встановленого індексу інфляції в сумі 38,57 грн., з розрахунком яких, наведених позивачем у позові, суд погоджується щодо строків, сум та ставок нарахувань, а тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу за поставлений товар по договору 24610/97 від 24.06.2010 в сумі 1333,72 грн., сума 3% річних в сумі 10,18 грн. та 38,57 грн. інфляційних втрат.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»(код ЄДРПОУ 31055835, місцезнаходження: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 44/22) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільвер Фуд»(код ЄДРПОУ 32629021, місцезнаходження: 04176, м. Київ, вул. Електриків, 23) суму боргу - 1333 (одну тисячу триста тридцять три) грн. 72 коп., 38 (тридцять вісім) грн. 57 коп. - інфляційних втрат, 10 (десять) грн. 18 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення 18.07.2011