Рішення № 17853185, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/21513.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостачнафтотрейд»

до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»

про розірвання договорів

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 предст. за довір.;

Від відповідача: ОСОБА_2 предст. за довір.

Рішення прийнято 13.07.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 06.07.2011р. по 13.07.2011р.

В судовому засіданні 13.07.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:.

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостачнафтотрейд»до Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»про розірвання Договорів поставки №ЦПХ-14-00511-01 від 06.01.2011р., №ЦПХ-14-00611-01 від 06.01.2011р., №ЦПХ-14-00711-01 від 06.01.2011р., №ЦПХ-14-00811-01 від 06.01.2011р. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2011р. було порушено провадження у справі №35/215, розгляд справи призначено на 06.07.2011р.

В судовому засіданні 06.07.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 13.07.2011р.

12.07.2011р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд розірвати Договори поставки на підставі ст. 651Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 13.07.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення останніх, та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позовних вимог з урахуванням уточнень останніх заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 13.07.2011 з виходом в нарадчу кімнату, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 січня 2011 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостачнафтотрейд» (надалі позивач) та Державним підприємством матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(надалі відповідач) було укладено Договори поставки №ЦПХ-14-00511-01, №ЦПХ-14-00611-01, №ЦПХ-14-00711-01, №ЦПХ-14-00811-01 (надалі Договори).

Відповідно до умов вищевказаних Договорів (п.1.1.) постачальник (позивач) зобовязується поставити, а замовник (відповідач) прийняти та оплатити дизельне паливо марки Л-0, 2-62, назване в подальшому «Товар», найменування, марка та кількість якого вказується в специфікації, яка є невідємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.1. Договорів, постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко перевізник) станція відправлення відповідно до рознарядок замовника (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС»ред. 2000р.), що вказується у специфікації до цього договору із подальшим направленням за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці замовника.

Постачальник здійснює поставку Товару партіями в період, який вказаний у специфікації до цього договору, тільки при наявності рознарядки замовника, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник (п. 3.2. Договорів).

Постачальник здійснює відвантаження товару протягом 5 календарних днів з дня надання рознарядки (п. 3.4. Договорів).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що відповідно до умов Договорів поставки, зобовязанню позивача з поставки товару кореспондується зустрічне зобовязання відповідача здійснити подачу рознарядки на поставку дизельного палива з визначенням кількості товару, що підлягає поставці та реквізитів фактичного одержувача дизельного палива.

Відповідно, зобовязання щодо поставки дизельного палива у позивача виникає з моменту надання відповідачем рознарядок на поставку товару.

Позивач вказує на те, що у період з січня 2011р. по лютий 2011р. відповідачем на адресу позивача направлялись листи із проханням надати інформацію щодо можливості відвантаження дизельного палива марки Л-0, 2-62.

Жодної інформації щодо кількості товару, що підлягає поставці, реквізитів фактичного одержувача дизельного палива дані листи не містили, а тому і відповідно позивачем не могла бути здійснена поставка нафтопродукту.

Позивач вважає, що невиконання відповідачем обовязку по наданню рознарядки на поставку дизельного палива є істотним порушенням умов укладених між сторонами Договорів поставки, що в результаті завдає Товариству значної шкоди та позбавляє останнє того, на що воно розраховувало при укладанні Договорів поставки від 06.01.2011р.

Відповідач проти позову заперечував, у відзиві на позов посилався на те, що у відповідності до умов спірних договорів (пп. 3.1., 3.2 та 3.4) поставка продукції здійснюється відповідно до рознарядок замовника (відповідача), за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці, тільки при наявності рознарядки та протягом 5 (пяти) календарних днів з дня надання рознарядки.

Позивач звертався до відповідача із листами щодо зміни (підвищення) ціни продукції або розірвання договорів, пояснюючи свої пропозиції суттєвою зміною (зростанням) цін на дизельне паливо та, як наслідок, неможливістю виконання поставок продукції за цінами, встановленими договорами.

Прийняття відповідачем пропозиції позивача щодо збільшення ціни на продукцію є неможливим з тих підстав, що відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель»було проведено відкриті торги на закупівлю дизельного палива Л-0, 2-62 у яких приймало участь Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостачнафтотрейд».

06.01.2011р. за результатами проведених торгів, між позивачем та відповідачем були укладені договори поставки №ЦХП-14-00511-01, №ЦХП -14-00611-01, №ЦХП -14-00711-01та №ЦХП -14-00877-01.

Пропозиціями позивача у відповідності до заявок відповідача було чітко передбачені кількість та ціна продукції, яка має поставлятись за даними договорами.

Враховуючи вимоги діючого законодавства, відповідач не погодився на зміну та розірвання договору у звязку з істотною зміною умов договору.

З огляду на вищезазначене, відповідач неодноразово звертався до позивача із проханням повідомити про можливість відвантаження продукції за цінами, встановленими умовами договорів.

Оскільки відповідь позивача в усіх випадках була негативною, то надання рознарядок відповідачем на поставку продукції за цінами, більшими ніж визначені договорами, було неможливим.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 1,3 ст. 183 Господарського кодексу України, договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Укладення сторонами договору за державним замовленням (державного контракту) здійснюється в порядку, передбаченому статтею 181 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством. Державний контракт укладається шляхом підписання сторонами єдиного документа.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок заданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Як вбачається з матеріалів справи та умов спірних Договорів (пп. 3.1., 3.2., 3.4) позивач зобовязаний поставити, а відповідач прийняти та оплатити дизельне паливо марки Л-0, 2-62, найменування, марка та кількість якого вказується в специфікації, яка є невідємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Позивач здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко перевізник) станція відправлення відповідно до рознарядок відповідача (відповідно до вимог «ІНКОТЕРМС»ред. 2000р.), що вказується у специфікації до цього договору із подальшим направленням за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці відповідача.

Позивач здійснює поставку Товару партіями в період, який вказаний у специфікації до цього договору, тільки при наявності рознарядки відповідача, яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе відповідач.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач звертався до позивача з листами про надання інформації щодо можливості відвантаження дизельного палива марки Л-0,2-62 згідно укладених Договорів (листи від 06.01.2011р. №ЦХП-18/18-2, 10.01.2011р. №ЦХП-20/8-1, 20.01.2011р. №ЦХП-20/287, 27.01.2011р. №ЦХП-20/559, від 23.02.2011р. №ЦХП -20/1264).

У відповідь на вищевказані листи позивач повідомив, що підприємство готове відвантажити дизельне паливо Л-0, 2-62 по ціні не нижче 9300,00грн./тон. (лист №14 від 24.01.2011р.).

Проте, відповідач не відреагував на вищевказаний лист, рознарядки яка є підтвердженням готовності замовника до прийому товару позивачу не направив.

В подальшому позивач звернувся до відповідача з листами, в яких керуючись п. 2.4. Договорів виклав пропозицію щодо зміни ціни товару з урахуванням даних наданих у Довідці ДП «Держзовнішінформ»від 29.03.2011р. або розірвати Договір за згодою сторін у звязку з істотною зміною обставин на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України (листи №135 від 29.03.2011р., №135/1 від 29.03.2011р., №135/2 від 29.03.2011р., №135/3 від 29.03.11р.)

У відповідь на вищевказані звернення позивача відповідач зазначив, що враховуючи вимоги діючого законодавства, а саме ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель»ДП «Укрзалізничпостач»не погоджується на зміну ціни та розірвання договору у звязку з істотною зміною умов Договору (листи від 29.03.2011р. №ЦХП 19/450-1, 29.03.2011р. №ЦХП-18/451-1, 29.03.2011р. №ЦХП -18/457-1, 29.03.2011р. №ЦХП-18/458-1).

Крім того, відповідач зазначив, що в разі порушення термінів поставки, ДП «Укрзалізничпостач»буде застосовувати штрафні санкції передбачені Договором.

Однак, як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, останнім не було виконано зобовязань за Договором, а саме не було направлено позивачу передбаченої умовами Договору рознарядки, яка в свою чергу є підтвердженням готовності замовника до прийому товару.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобовязань за Договорами поставки, в частині направлення рознарядки, позивач значною мірою позбавляється того, що він розраховував при укладанні вказаних Договорів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про розірвання Договорів поставки №ЦПХ-14-00511-01, №ЦПХ-14-00611-01, №ЦПХ-14-00711-01, №ЦПХ-14-00811-01, є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Розірвати Договори поставки №ЦПХ-14-00511-01 від 06.01.2011р., №ЦПХ-14-00611-01 від 06.01.2011р., №ЦПХ-14-00711-01 від 06.01.2011р., №ЦПХ-14-00811-01 від 06.01.2011р. укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпостачнафтотрейд»та Державним підприємством матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач».

3. Стягнути з Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15; код ЄДРПОУ 19014832, р/р 26001006398980 в АТ КБ «ТК КРЕДИТ», МФО 322830; р/р 260030314261 в Жмеренській філії АБ «Експрес Банк», МФО 302560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостачнафтотрейд»(43010, м. Луцьк, вул.. Кременецька, буд. 38; код ЄДРПОУ 32964009; р/р 260021455301 у Волинському регіональному відділенні ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 380281), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 340,00 грн. (триста сорок гривень 00 коп.) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.)витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.07.2011