Рішення № 17853157, 14.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/23314.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Поліграф Груп»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф»про стягнення 106092, 33 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 29.03.2011 р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 105435, 26 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 657, 07 грн., а загалом 106092, 33 грн. боргу у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.07.2011р.

У судовому засіданні 14.07.2011 року представником позивача було подано доповнення до позовної заяви.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.07.2011р.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем у 2008 та 2009 роках було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 111935, 26 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0001799 від 09.10.2008 року, № РН-0001829 від 14.10.2008 року, № РН-0001923 від 29.10.2008р., № РН-0001929 від 31.10.2008 року, № РН-0001197 від 27.07.2009р., № РН-0001793 від 19.10.2009р., № РН-0002168 від 26.11.2009р., № РН-0002197 від 27.11.2009р., № РН-0002256 від 03.12.2009р., № РН-0002273 від 04.12.2009р.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково у розмірі 6500, 00 грн. і має заборгованість перед позивачем у розмірі 105435, 26 грн.

28.02.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу за отриманий від позивача товар, проте відповідач на претензію не відповів та заборгованість не погасив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 105435, 26 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 105435, 26 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позов в частині стягнення 3 % річних в розмірі 657, 07 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вольф»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2, код 23395449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Поліграф Груп»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38, літ. А, код 34715722) 105435 (сто пять тисяч чотириста тридцять пять) грн. 26 коп. боргу, 657 (шістсот пятдесят сім) грн. 07 коп. 3 % річних, 1063 (одну тисячу шістдесят три) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна