Рішення № 17852889, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/20013.07.11 За позовом прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі: Управління міського майна Маріупольської міської ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний Соломонів університет”

про стягнення 1702 грн. 83 коп.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

Від прокуратури не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний Соломонів університет” про стягнення 1702 грн. 83 коп.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення (будівлі), яке знаходиться у комунальній власності міста Маріуполя №4993-Ж від 01.09.2007р.; норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 року розгляд справи було призначено на 08.06.2011 року.

У судове засідання 08.06.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 08.06.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

В звязку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 року розгляд справи відкладено на 13.07.2011 року.

30.06.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від представника полизача, надійшли письмові пояснення, з додатками: рарахунки на оплату, копія акту від 01.12.2010 року, копія претензії від 10.06.2010 року № 07-4/1295, довідка від 17.06.2011 № 04-4/1547.

У судове засідання 13.07.2011 року сторони не зявились.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались сторонам на адреси, які вказані в позовній заяві та адреси, зазначені в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин сторони вважаються належним чином повідомленими господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ Прокуратурою Жовтневого району м. Маріуполя, у виконання завдання прокуратури Донецької області проведена перевірка додержання законодавства при відчуженні (оренді) майна навчальних закладів, яке находиться у державній та комунальній власності. В ході проведеної перевірки встановлено наявність заборгованості відповідача по орендній платі за період з січня 2010 року по листопад 2010 року в сумі 1553 грн. 07 коп., заборгованість за послуги орендодавця в розмірі 10 грн. 88 коп., та пеня 38,88 грн. по договору № 4993-Ж від 01 вересня 2007 року (далі - договір оренди) укладеного між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Соломонів університет»(орендар) по нежитловому приміщенню, розташованого за адресою: м.Маріуполь вул. Грецька, 44 в м. Маріуполі, загальною площею 42,0 кв. м.

Відповідно письмових пояснень позивача від 30.06.2011 року договір оренди № 4993-Ж від 01 вересня 2007 року було укладено строком дії з 01 вересня 2007 року по 01 вересня 2008 року. На підстав, п. 7.5 Договору його дія подовжувалася з 01 вересня 2008 року по 01 вересня 2009 року, з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2010 року, та з 01 вересня 2010 року по 01 вересня 2011 року. Остання оплата за договором була сплачена відповідачем 22.10.2009р. в сумі 970, 00 грн.

Позивач зазначає, що надіслав відповідачу претензією від 10.06.2010 року № 07-4/1295(наявна в матеріалах справи) про наявність заборгованості з орендної плати в сумі 696, 24 грн. та за послуги орендодавця в сумі 50,40 грн. станом на 01.06.2010р. Проте відповідач не здійснив оплату заборгованості, відповідь на претензію не надіслав. Також відповідач не отримував рахунки на оплату орендної плати, послуг орендодавця за період з лютого 2010 року по листопад 2010 року, не забираючи їх, чим, на думку позивача, порушив вимори п.4.3. Договору, відповідно до якого орендар повинен самостійно отримувати рахунки на оплату за користування обєктом оренди в бухгалтерії позивача.

Крім того, позивач вказує, що 01 грудня 2010 року представник управління міського майна на виконання контрольних заходів за станом обєкту оренди вийшов з перевіркою та встановив, що приміщення орендарем залишено самовільно без складання акту прийому-передачі приміщення, речі, належні орендарю, в орендованому приміщенні не знаходяться. На підставі вказаного акту від 01.12.2010 р. (долучений до матеріалів справи) управління міського майна припинило нарахування орендної плати відповідачу в звязку з тим, що приміщення ним не використовується.

Відповідно до пункту 7.1 договору оренди, цей договір діє та вступає в силу з 01.09.2007р. по 01.09.2008р.

При цьому, згідно п. 7.5 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку, протягом місяця, він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи (відсутність заяв сторін про припинення договору, неповернення орендованого майна за актом приймання-передачі) договір оренди № 4993-Ж від 01 вересня 2007 року був продовжений.

Пунктом 2.1 договору оренди, визначено, що вступ орендаря в тимчасове платне володіння та користування приміщенням наступає на підставі договору та з моменту підписання акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення.

За приписами розділу 4 договору оренди, орендна плата визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради.

За вказане у пункті 1.1 договору приміщення орендар сплачує орендну плату за перший місяць в розмірі 88 грн. 20 коп. з розрахунку 24 години у місяць за 1м2 згідно наданого графіку роботи та перераховує її на розрахунковий рахунок одержувача не пізніше 20 числа поточного місяця враховуючи індекс інфляції.

Орендна плата здійснюється щомісяця. Орендар зобовязаний отримати рахунок на сплату в бухгалтерії Управління міського майна. Рахунки на сплату видаються орендарю з 11 по 19 число кожного місяця.

Згідно пункту 3.2 договору оренди, орендар зобовязаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити одержувачу орендну плату; за послуги з обслуговування орендаря сплачувати орендодавцю суму в розмірі 5 грн.46коп. щомісяця, з розрахунку 0,13 грн. за 1м2 орендованої площі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Маріупольської міської ради від 29.02.2008р. №5/19-3343 затверджено Положення про управління міського майна Маріупольської міської ради (далі Положення), згідно якого Управління є виконавчим органом міської ради, юридичною особою, що від імені та в інтересах територіальних громад здійснює повноваження по володінню, користуванню і розпорядженню обєктами права комунальною власністю.

Пунктом 2.4.3 цього Положення також визначено, що Управління міського майна Маріупольської міської ради здійснює повноваження орендодавця щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів, а також індивідуально визначеного майна (у тому числі нежитлових приміщень), що є міською комунальною власністю.

Вищенаведеним Положенням позивачеві надано право контролювати використання переданих в оренду нежилих приміщень відповідно до укладених договорів, своєчасне надходження орендної плати.

Відповідно до статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

З урахуванням відомостей, викладених у розрахунку суми боргу, доданому до позовної заяви, наданих позивачем рахунків на оплату вбачається, що заборгованість з орендної плати за період з січня 2010 року по листопад 2010 року складає 1553 грн. 07 коп., за послуги орендодавця складає 110 грн. 88 коп.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу з орендної плати у розмірі 1553 грн.07 коп. та за послуги орендодавця у розмірі 110 грн.88коп., у встановленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно наявних в матеріалах справи документів, розрахунку та довідці про рух коштів за період з 01.09.2007 року по 30.05.2011 року наданого позивачем, суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу та позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1553 грн. 07 коп., та за послуги орендодавця в розмірі 110 грн. 88 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути пеню в розмірі 38 грн.88 коп.

Згідно приписів пункту 6.3 договору оренди, за прострочення сплати орендної плати з орендаря на вимогу орендодавця стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З урахуванням відомостей, викладених у розрахунку суми пені за період з 25.06.10 по 20.12.2010 року та наявних матеріалів у справі позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 38грн.88коп. підлягають задоволенню.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний Соломонів університет” (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, ідентифікаційний код 19131822) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Металургів, б.25, ідентифікаційний код - 23599040) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення борг в розмірі 1553,07 грн. (тисячу пятсот пятдесят три грн. 07 коп.), суму 110,88 грн. (сто десять грн. 88 коп.) за послуги орендодавця, 38,88 грн. (тридцять вісім грн. 88 коп.) розмір пені.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжнародний Соломонів університет” (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, ідентифікаційний код 19131822) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в Доход державного бюджету України державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 18.07.2011 року