Рішення № 17852868, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/182

13.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Димолишн Бригадес груп”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТС-Сервіс”

про стягнення неоплаченої суми вартості виконаних робіт, збитків від інфляції, пені та 3% річних за прострочення оплати

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –Безобчук О.Л.

Від відповідача –не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Димолишн Бригадес груп” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТС-Сервіс” про стягнення неоплаченої суми вартості виконаних робіт 7491,60 грн., збитків від інфляції в розмірі 2026,36 грн., пені в розмірі 544,18 грн. та 3% річних в розмірі 536,91 грн. за прострочення оплати

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи призначено на 01.06.2011 року.

01.06.2011 року справа слухатись не буде у зв'язку з відрядженням судді Блажівської О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 02.06.2011 року.

У судове засідання 02.06.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 02.06.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового зсідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів п справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 року розгляд справи вікладено на 13.07.2011 року.

У судове засідання 13.07.2011 року представник позивача з’явився, надав суду усні пояснення по суті справи та витребувані судом документи, банківську довідку про рух коштів по відповідному договору.

Відповідач у судове засідання 13.07.2011 року не з’явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Димолишн Бригадес груп” (далі –виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СТС-Сервіс” (далі –замовник, відповідач) було укладено Договір від 16 вересня 2008 року №45 (далі –Договір).

Відповідно п. 1.1 договору, виконавець зобов’язується виконати роботи (послуги): на власному обладнанні й власними силами по різці прорізів й свердленню отворів в залізобетоні згідно Додатку №1 й розмітки замовника на об’єкті «Будівництво торгівельного центру»за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе.

Згідно п. 2.1 договору, вартість робіт (послуг) відповідно додатку 1 становить 34825,80 грн.

Відповідно п.п. 2.2, 2.3, 2.4 договору, сума договору не є остаточною, додаткові обсяги робіт та їхня оплата регулюються додатковими угодами; замовник сплачує виконавцеві 100% від суми договору до початку робіт згідно рахунку-фактури, остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі Актів виконаних робіт (послуг).

Відповідно банківської виписки позивача за 19.09.2008 року, відповідач здійснив 100% попередню оплату за договором на суму 34825,80 грн.

Згідно п.п. 2.5, 2.6 договору, замовник приймає виконані роботи та підписує Акт виконаних робіт (послуг) протягом 5 днів; кошти за виконані роботи виконавцю перераховуються після підписання замовником акту виконаних робіт (послуг) протягом 10 днів.

Позивач у позовній заяві зазначає, що своєчасно з дотриманням термінів, обумовлених в п.3.2. Договору №45 (тобто на протязі 17 робочих днів), виконав свої обов’язки, що підтверджується Актом №1 виконаних робіт (послуг) за вересень 2008р. від 30.09.2008р. на загальну суму в розмірі 34218,60 грн. Сума переплати Відповідача за виконаний по Договору №45 об’єм роботи в вересні 2008р. складає суму в розмірі 607,20 грн., які зараховані Позивачем в рахунок оплати додаткових обсягів робіт.

На виконання додаткових обсягів робіт за договором Сторони уклали Додаткову угоду №1 від 01 жовтня 2008 року (далі –Додаткова угода №1) на попередньо узгоджену суму вартості робіт в розмірі 9021,00 грн.

У відповідності до пункту 2.2. –2.4. Додаткової угоди №1, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт, які подає виконавець не пізніше 31 числа поточного місяця, замовник приймає виконані роботи та підписує Акт приймання виконаних робіт не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; кошти за виконані роботи Виконавцю перераховуються після підписання Замовником Акту приймання виконаних робіт, не пізніше 15 числа місяця, наступного за (або на підставі рахунку-фактури погодженого з Замовником).

Відповідно Акту№2 виконаних робіт за жовтень 2008 року по Додатковій угоді №1 сума вартості складає 8098,80 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача борг за несвоєчасне виконання умов договору в частині оплати послуг в розмірі 7491,60 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у встановленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 7491,60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача збитки від інфляції в розмірі 2026,36 грн., пеню в розмірі 544,18 грн. та 3% річних в розмірі 536,91 грн.

Відповідно п. 5.4. договору, у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт відповідач сплачує позивачу неустойку у формі пені за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діє на час виконання робіт) від фактичної суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд дійшов висновку, задовольнити вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 2026,36 грн., пені в розмірі 544,18 грн. та 3% річних в розмірі 536,91 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СТС-Сервіс” (02068, м. Київ, Дарницький р-н, вул. Урлівська, буд. 8, кв. 123, код ЄДРПОУ 31747460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Димолишн Бригадес групп” (03113, м. Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, буд. 68/1, офіс 62, код ЄДРПОУ 33835244) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 7491,60 грн. (сім тисяч чотириста дев’яносто одну гривеню 60 коп.) боргу, 2026,36 грн. (дві тисячі двадцять шість гривень 36 коп.) інфляційних витрат, 536,91 грн. (п’ятсот тридцять шість гривень 91 коп.) 3 % річних, 544,18 грн. (п’ятсот сорок чотири гривні 18 коп.), 105,99 грн. (сто п’ять гривень 99 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 18.07.2011 року