Рішення № 17852800, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/17722.06.11 За позовомвідкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії

Дотовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми «Україна»

Простягнення 370,72 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. (за дов.)

Від відповідача не зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Київської міської філії з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми «Україна»про стягнення 1817,81 грн. за договором № 77700029091 від 10.07.2003 р., а саме: 1447,09 грн. основного боргу, 38,66 грн. пені, 34,80 грн. інфляційних, 4,76 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. порушено провадження у справі № 17/177 та призначено останню до розгляду на 20.04.2011 р..

Позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 370,72 грн. (292,5 грн. вартості переданого в оренду модему, 38,66 грн. пені, 34,80 грн. інфляційних, 4,76 грн. трьох процентів річних).

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів та направленням ухвали відповідачу за офіційним місцезнаходженням ухвалою від 20.04.2011 р. розгляд справи було відкладено до 11.05.2011 р..

Ухвалою суду від 11.05.2011 р. розгляд справи було відкладено до 25.05.2011 р. у звязку з неявкою представників відповідача та неподанням витребуваних доказів.

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови Господарського суду міста Києві від 24.05.2011 р. справу № 17/177 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Представник позивача подав суду додаткове письмове пояснення по справі, в якому підтримує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 292,5 грн. відшкодування втраченого обладнання (модему), 38,66 грн. пені, 34,80 грн. інфляційних втрат та 4,76 грн. трьох процентів річних.

У звязку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів, ухвалою від 25.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 08.06.2011 р..

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/177 було передано для розгляду судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 р. розгляд справи було відкладено на 22.06.2011 р. у зв?язку з неявкою представника відповідача.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.08.2002 р. між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(підприємством звязку) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми «Україна» (споживачем) було укладено договір № 7700029091 про надання послуг електрозвязку (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1), підприємство звязку надає послуги електрозвязку, перераховані в додатку 1, і безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою системою оплати з поданням рахунків (п. 4.2 Договору).

Згідно з пунктом 4.4 Договору підприємство звязку відповідно до нормативних документів приймає від споживача оплату телекомунікаційних послуг або доручає провадити приймання оплати іншим організаціям та установам (відділенням звязку, касам Ощадбанку, комерційним банкам тощо), з якими укладені відповідні договори.

Відповідно до п. 4.5 Договору, розрахунки за фактично отримані в кредит телекомунікаційні послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання телекомунікаційних послуг проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6 договору).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України «Про телекомунікації»від 18.11.2003 р. зі змінами та доповненнями, а також постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 р. № 720 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

Відповідно до ст.ст. 33, 36, 63 даного Закону послуги операторами звязку всіх форм власності надаються споживачам згідно з чинним законодавством, умовами відповідної ліцензії та договору між споживачем і оператором, а також за умови дотримання споживачем правил користування мережами звязку і оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Пунктом 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»передбачено, що споживач зобовязаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ним телекомунікаційні послуги. Аналогічні вимоги викладені в п.п. 33-40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Статтею 63 Закону України «Про телекомунікації»врегульовано порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг. Положеннями цієї статті визначено, що телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Також визначено умови надання зазначених послуг, якими є укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг, відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг, встановлених НКРЗ та наявність оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Суду були надані докази направлення позивачем рахунків за телекомунікаційні послуги відповідачу.

Відповідач належним чином умови Договору не виконував, внаслідок чого станом на 01.11.2010 р. у нього утворилась заборгованість за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року в сумі 1434,29 грн., яка була сплачено в грудні 2010 року в добровільному порядку.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», у разі затримки оплати за надані телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 5.8 договору передбачено, що у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Беручи до уваги те, що відповідач прострочив оплату наданих послуг, тому з нього на підставі п. 5.8 договору підлягає стягненню пеня в сумі 38,66 грн. за доданим до позову розрахунком позивача, перевіреним судом.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобовязання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова боргу становить 34,8 грн., а три проценти річних становлять 4,76 грн.

Суд приймає доданий до позову розрахунок інфляційних та трьох процентів річних як вірний.

02.11.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 8200007720204601 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет (далі Договір-1), відповідно до якого позивач надав відповідачу на платній основі послугу доступу до Інтернет.

Відповідно до п. 3.1.8 договору позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування модем згідно з підписаним сторонами належним чином актом передачі обладнання в тимчасове користування (копія наявна в матеріалах справи), в якому зазначена його повна специфікація, балансова вартість та технічний стан.

Свої зобовязання по наданню телекомунікаційних послуг позивач виконував належним чином. Надання послуг здійснювалось відповідно до показників належних позивачу технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (система тривалості телефонних розмов), тобто сертифікованим високоякісним обладнанням. Ніяких перерв в наданні послуг звязку не було: зв'язок працював безперебійно. Повідомлень зі сторони відповідача про порушення звязку і заявок про їх усунення не надходило.

За змістом пункту 8.3 Договору-1 сторони зберігають за собою право припинити дію договору, у разі невиконання умов осатннього іншою стороною або у разі відсутності потреби в отриманні споживачем послуги, повідомивши про це іншу сторону письмово не пізніше, ніж за 20 днів до дати припинення дії договору.

За несплату заборгованості за послуги звязку, відповідно до п. п. 27, 29, 114 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р. та умов договору, позивач припинив надавати відповідачу послуги.

Згідно з п. 3.2.7 Договору-1, відповідач зобовязаний був у разі припинення дії договору повернути обладнання протягом 7 календарних днів після припинення дії договору на адресу структурного підрозділу філії «Укртелеком», який передавав модем у тимчасове користування чи компенсувати його вартість за ринковою ціною з урахуванням ПДВ на дату припинення дії договору.

На виконання умов Договору-1 позивач направив на адресу відповідача лист, в якому повідомив про припинення дії Договору-1 та вимагав повернути обладнання або вартість останнього в сумі 292,50 грн. Крім того, відповідачу було виставлено рахунок для відшкодування вартості втраченого обладнання, переданого за договором-1.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, всупереч умовам Договору-1 та нормам законодавства відповідач передане обладнання не повернув, вартість втраченого обладнання не відшкодував.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору-1 відповідач не виконав свої зобовязання щодо повернення обладнання чи компенсації його вартості за ринковою ціною з урахуванням ПДВ на дату припинення дії договору, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 292,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 292,50 грн. залишкової вартості модему згідно з договором від 02.11.2009 р., 38,66 грн. пені, 34,80 грн. інфляційних та 4,76 грн. трьох процентів річних за неналежне виконання зобов?язань за договором від 10.07.2003 р. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми «Україна»(03151, м. Київ, вул. Смілянська, 7, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 1, 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 15, рахунок 2600900969 у ПАТ банк «Синтез»в м. Києві, МФО 322711, код 13681237) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40, рахунок 26000402028729 в Київський регіональній дирекції «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва, МФО 322904, код 01189910) 292 (двісті девяносто дві) грн. 50 коп. боргу, 38 (тридцять вісім) грн. 66 коп. пені, 34 (тридцять чотири) грн. 80 коп. інфляційних втрат, 4 (чотири) грн. 76 коп. трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 18.07.2011 р.