Рішення № 17852656, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/21313.07.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Спільного українсько-турецького підприємства «Одеські дріжжі»у формі закритого акціонерного товариства до Відкритого акціонерного товариства «Коровай»про стягнення 28108, 14 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.07.2011р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 23679, 43 грн. основного боргу, 2136, 56 грн. пені, 413, 50 грн. річних, 1878, 65 грн. інфляційних втрат, а загалом 28108, 14 грн. боргу у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару за договором постачання товару № 04034 від 25.08.2010р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.07.2011р.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 серпня 2010 року між Спільним українсько-турецьким підприємством «Одеські дріжжі»у формі закритого акціонерного товариства та Відкритим акціонерним товариством «Коровай»було укладено договір постачання товару № 04034, за умовами якого постачальник зобовязався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Постачальник зобовязується виготовляти та систематично передавати у власність покупцю товар (п. 2.1. договору).

Пунктом 4.3. приймання-передача товару здійснюється сторонами в порядку, встановленому Інструкцією № П-7 та Інструкцією № П-6.

Згідно п. 7.1. договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються впродовж 14 днів після отримання товару. Форма розрахунків безготівка (п. 7.2.).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010 року.

Поясненнями позивача та накладними № 967447 від 20 серпня 2010р., № 967588 від 05 вересня 2010р., № 967705 від 16 вересня 2010р., № 967874 від 03 жовтня 2010р. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 79179, 43 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і має заборгованість перед позивачем у сумі 23679, 43 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 23 679, 43 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 23 679, 43 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару нараховано 1 878, 65 грн. інфляційних втрат та 413, 50 грн. 3% річних.

Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних у звязку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобовязань з оплати поставленого товару є обґрунтованим, проте підлягає задоволенню за уточненим розрахунком суду у розмірі 1 878, 65 грн. інфляційних втрат (в межах заявленої позивачем суми) та 412, 39 грн. 3 % річних. В позові в частині стягнення відмовити 1, 11 грн. 3 % річних відмовити.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

У пункті 10.3. сторони передбачили, що в разі невиконання покупцем п. 7.1. договору, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Враховуючи вищевикладену норму закону та умови договору, позивачем у звязку з простроченням виконання зобовязання з оплати отриманого товару нараховано 2136, 56 грн. пені.

Позовні вимоги про стягнення пені у звязку з простроченням виконання встановленого договором зобовязання з оплати поставленого товару обґрунтовані, проте підлягають задоволенню у розмірі 2 121, 16 грн. за уточненим розрахунком суду. В позові в частині стягнення 15, 40 грн. пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Коровай»(02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, код 00381350) на користь Спільного українсько-турецького підприємства «Одеські дріжжі»у формі закритого акціонерного товариства (65033, м. Одеса, вул. Мельницька, 31, код 24532055) 23679 (двадцять три тисячі шістсот сімдесят девять) грн. 43 коп. боргу, 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн. 65 коп. інфляційних втрат, 412 (чотириста дванадцять) грн. 39 коп. 3 % річних, 2121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн. 16 коп. пені, 280 (двісті вісімдесят) грн. 92 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна