Ухвала суду № 17852279, 15.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

15.07.11

№ 05-5- 39 / 7772

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Державного підприємства "Лізингтехтранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кепітал Лізинг Менеджмент"

про стягнення боргу 90 113,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № 299 від 24.06.2011 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес, а відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України - якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунк том 2 частини другої статті 54 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зок рема, найменування та місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.

Найменування юридичної особи - це її ідентифікуюча ознака. Найменування складається з двох частин: організаційно - правової форми і назви. Назва це індивідуальна частина найменування.

Повне найменування юридичної особи зазначається в її установчих документах, змінах до них, усіх офіційних документах і вноситься до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є ад реса органу або особи, які відповідно до установчих документів юри дичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.

Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).

Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.

Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

У тексті позовної заяви у якості найменування відповідача зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Лізинг Менеджмент", а у якості місцезнаходження останнього - наступна адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-в.

Згідно фіскального чеку № 7735 від 13.07.2011 р. та опису вкладення у цінний лист позивач направив позовну заяву і додані до неї документи відповідачу за вищенаведеною адресою.

Оскільки позивачем не вказано та до позовної заяви у якості додатків не додано установчих документів юридичної особи відповідача, відповідних довідок про знаходження відповідача у ЄДРПОУ із зазначенням його повного найменування та місцезнаходження, суду не доведено, що повним та вірним найменуванням відповідача є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Кепітал Лізинг Менеджмент", а місцезнаходженням останнього вказана у позовній заяві адреса (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-в). А тому, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 7735 від 13.07.2011 р. з описом вкладення у цінний лист в якості виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Зазначені вище обставини є підставами для повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Згідно ст. 46 ГПК України, державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку "призначення платежу" зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ГУ ДКУ у м. Києві № 6.1-08/1189 від 09.02.2007 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095 наступні:

№ рахунку 31110095700011

Банк ГУ ДКУ у м. Києві

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва

МФО 820019

Код ЗКПО 26077968

Як вбачається з платіжного доручення № 5148 від 23.06.2011, доданого Позивачем як доказ сплати державного мита, Позивачем не вірно вказані наступні реквізити для зарахування державного мита, а саме:

Отримувач УДК у Шевченківському р-ні

МФО 000820019

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжного доручення № 5148 від 23.06.2011, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в ньому вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній символ звітності банку 095, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Крім того, відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно з додатками 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

На поданому платіжному дорученні № 5148 від 23.06.2011 про сплату державного мита відсутні підпис відповідальних осіб платника та відбиток печатки платника, а також не повністю вказано тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Порядок сплати державного мита передбачений в Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15.

Згідно п. 14 вищезазначеної Інструкції на зворотньому боці пл. доручення робиться напис кредитної установи такого змісту: "Зараховано в доход бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб з відтиском печатки кредитної установи та з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Поняття термінів першого та другого підписів посадових осіб визначено в п. 5 глави 1 розділу 2 Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 17.03.04 р. № 110. Зазначеною нормою встановлено, що право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним службовим особам, право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку.

На зворотньому боці платіжного доручення № 5148 від 23.06.2011 р. в якості першого підпису стоїть підпис начальника операційного управління.

Натомність, позивачем не надано доказів того, що зазначена особа має право другого підпису, т.т. є особою, уповноваженою керівником банку.

За таких обставин, судом встановлено, що підпис на зворотньому боці платіжного доручення № 5148 від 23.06.2011 р. вчинено не уповноваженою на це особою.

Відповідно до п. 10. ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № 5149 від 23.06.2011 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інші реквізити, а саме:

- МФО 000820019;

- банк одержувача ГУДК України у м. Києві.

А тому платіжне доручення № 5149 від 23.06.2011 р. не приймається судом у якості доказусплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3.1 Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

В додатках 2, 8 зазначеної Інструкції вказано, що для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

На поданому платіжному дорученні № 5149 від 23.06.2011 відсутній підпис та відбиток печатки платника, тобто вказаний реквізит не заповнений як того вимагає вищезазначена Інструкція.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 2, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя Гумега О.В.