Рішення № 17850114, 11.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.08.11 р. Справа № 28/87пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Курило Г.Є., суддів Сгари Е.В., Попкова Д.О.

при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Отрар”, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Донецьк

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Отрар”, м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ

про визнання незаконною діяльність після 01.01.2004р. Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”; визнання незаконною печатку з найменуванням Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, такими, що не створюють і не породжують юридичних наслідків; визнання недійсним за законом іпотечний договір №1 від 08.02.2008р. через відсутність скріплення договору печаткою юридичної особи та застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстру іпотек

Представники сторін:

Від ПАТ „Укрсоцбанк”: Капцова Н.В.

Від ТОВ „Отрар”: Самара І.Г.; Алексєєв С.О.

Від ОСОБА_2: ОСОБА_2

СУТЬ СПРАВИ:

У судовому засіданні оголошено перерву з 08.08.2011р. по 11.08.2011р.

Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, м. Київ в особі Донецької обласної філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Отрар”, м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Донецьк, про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1, посвідченим 08.02.2008р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 862, а саме нерухоме майно: будівля магазину літ. А-1 загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та належить відповідачу на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06 травня 2006року Головним Управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Донецької області, зареєстрованого згідно Витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька за № 10602912 від 11.05.2006р., за реєстраційним № 10246151, в книзі №27в, запис № 9068, з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ „Укрсоцбанк” по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008р. в сумі 370028,97 доларів США, за офіційним курсом НБУ станом на 14.04.2011р. сума заборгованості складає 2948887,18грн. шляхом продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за ціною встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки субєкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни за цей вид майна.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір відновлювальної кредитної лінії №28/68с-8 від 08.02.2008р., іпотечний договір №1 від 08.02.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 10.05.2011р. порушив провадження у справі № 28/87пн та залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, м.Донецьк.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала, однак в судових засіданнях пояснила суду, що факт отримання кредиту підтверджує.

До початку розгляду справи по суті, 06.06.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Отрар”, м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ, про визнання незаконною діяльність після 01.01.2004р. Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”; визнання незаконною печатку з найменуванням осіб Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, такими, що не створюють і не породжують юридичних наслідків; визнання недійсним за законом іпотечний договір №1 від 08.02.2008р. через відсутність скріплення договору печаткою юридичної особи та застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстру іпотек.

Суд ухвалою від 06.06.2011р. прийняв зустрічний позов до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за первісним позовом надав клопотання від 06.06.2011р., в якому просив відмовити у прийнятті позовної заяви банку. Суд відмовляє в задоволенні означеного клопотання оскільки питання щодо відмови в прийнятті позовної заяви або повернення позовної заяви вирішується судом виключно до порушення провадження по справі.

22.06.2011р. до канцелярії суду від банку надійшов лист №15.2-010/4-4379 від 20.06.2011р., відповідно до якого банк зазначив, що заборгованість позичальника за договором кредиту № 28/68с-8 від 08.02.2008р. складає 370 028,97 доларів США, що за офіційним курсом НБУ (100,00 дол. США = 796,93 грн.) складає 2 948887,18 гривень, з яких: прострочена заборгованість по кредиту - 258 399,36 доларів США - в гривневому еквіваленті складає: 2 059262,01 гривень; прострочена заборгованість по відсоткам - 80 428,05 доларів США - в гривневому еквіваленті складає: 640955,25 гривень; заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 25 636,65 доларів США - в гривневому еквіваленті складає: 204306,15 гривень; заборгованість по пені за несвоєчасне повернення відсотків - 2657,09 доларів США - в гривневому еквіваленті складає 21175,14 гривень; заборгованість по комісії - 2 806,36 доларів США - в гривневому еквіваленті складає: 22364,72 гривень; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату комісії - 101,46 доларів США - в гривневому еквіваленті складає: 808,56 гривень.

Відповідно до заперечень б/н від 21.06.2011р. ТОВ „Отрар” просить суд відмовити в задоволенні первісних позовних вимог з підстав викладених у даному запереченні.

Банк проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі.

08.08.2011р. до канцелярії суду ТОВ „Отрар” надало клопотання б/н від 08.08.2011р., відповідно до якого останнє просить суддів Сгару Е.В. та Попкова Д.О. заявити самовідвід з підстав передбачених ст. 20 ГПК України. Суд розглянувши вищезазначене клопотання відмовив в його задоволенні, оскільки сторони мають право надавати заяву про відвід судді, відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України самовідвід це особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи, підстав для самовідводу у суддів, які входять до складу колегії, не має.

Відповідно до пояснень ПАТ „Укрсоцбанк” №15.1-010/85-753 від 10.08.2011р. останнє повідомило суд про те, що позичальником (третьої особою) за час розгляду справи №28/87пн 21.07.2011р. було здійснено часткове погашення простроченої заборгованості по процентам в сумі 500,00 доларів США, таким чином, банк не змінюючи предмета та підстав первісного позову, не збільшуючи та не зменшуючи свої первісні позовні вимоги) просить звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №1, посвідченим 08.02.2008р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за №862, а саме, на будівлю магазину літ. А-1, загальною площею 162,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Отрар” на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06.05.2006р. Головним управління благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради, зареєстрованого Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м.Донецька згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №10602912 від 11.05.2006р. за реєстраційним номером 10246151, шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України „Про іпотеку”, а саме шляхом продажу Публічним акціонерним товариством ”Укрсоцбанк” предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві, з початкового ціною реалізації 629 472,53 грн., з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк” по Договору відновлювальної кредитної лінії №28/68с-8 від 08.02.2008 в загальному розмірі 369 528,97 доларів США, що еквівалентно 2 944 887,19 грн., в тому числі: прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 258 399,36 доларів США, що еквівалентно 2059 262,01 грн.; прострочена заборгованість по процентах за період з 31.10.2008р. по 21.02.2011р. в розмірі 79928,05 доларів США, що еквівалентно 636 970,61 грн.; прострочена заборгованість по комісії за період з 01.01.2009р. по 21.02.2011р. в розмірі 22 364,72 грн.; заборгованість по пені за прострочення строків повернення кредиту за період з 02.03.2010р. по 21.02.2011р. в розмірі 204 306,15 грн.; заборгованість по пені за прострочення строків сплати процентів за період з 16.03.2010р. по 21.02.2011р. в розмірі 21 175,14 грн.; заборгованість по пені за прострочення строків сплати комісії за період з 16.03.2010р. по 21.02.2011р. в розмірі 808,56 грн. Суд прийняв до уваги вказані пояснення та розглядає справу по суті.

11.08.2011р. до канцелярії суду від третьої особи надійшов супровідний лист з квитанціями від 21.07.2011р. та 10.08.2011р. про часткову оплату суми боргу в розмірі 1000,00 доларів США. В судовому засіданні 11.08.2011р. представник банку підтвердив, що позичальником протягом розгляду справи були погашені відсотки в розмірі 1000,00 доларів США.

Сторони протягом розгляду справи надавали пояснення по суті спору, відповідно до яких кожен наполягає на своїй позиції.

У запереченні на зустрічну позовну заяву та поясненнях по справі банк повідомив суд про те, що припинено діяльність Донецької обласної філії ПАТ „Укрсоцбанк”, про що був прийнятий наказ від 30.03.2011р. № 167, Донецьке відділення ПАТ „Укрсоцбанк” та її керівник повноважень на представництво інтересів банку в судах не має, в звязку з чим суд змінює назву позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом на Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, м.Київ.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Донецької області від 25.07.2011р. розгляд справи здійснювався колегіально.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису з 22.06.2011р.

Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України неодноразово відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін, третю особу було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, третю особу господарський суд встановив:

08.02.2008р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк”, (правонаступником якого є позивач, кредитор) в особі заступника керуючого Донецькою обласною філією АКБ СР „Укрсоцбанк” ОСОБА_8 та фізичною особою ОСОБА_2 (позичальник, третя особа) був підписаний договір відновлювальної кредитної лінії №28/68с-8 (договір).

Згідно з умовами вказаного договору кредитор прийняв на себе зобов'язання надати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою договір №28/68с-8 від 08.02.2008р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно умов додаткової угоди №2 до договору від 07.04.2009р. сторони домовились змінити назву договору на „Договір невідновлювальної кредитної лінії №28/68с-8 від 08.02.2008р.”.

Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо „Транш”, а у сукупності „Транші”, зі сплатою 13,50% річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 цього договору, який є невідємною складовою частиною цього договору, надалі за текстом „Тарифи”, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за Кредитом в сумі 272000,00дол. США, з наступним графіком змін максимального ліміту заборгованості: з 01.08.2008р. по 30.09.2009р. (включно) максимальний ліміт заборгованості становить 258400,00 дол. США; з 01.10.2009р. по 31.03.2010р. (включно) максимальний ліміт заборгованості знижується щомісячно в сумі не менш ніж 200,00 дол. США; з 01.04.2010р. по 01.01.2018р. максимальний ліміт заборгованості знижується щомісячно в сумі 2707,00 дол. США; до 06.02.2018р. максимальний ліміт заборгованості знижується в сумі 2742,00 дол. США з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 07 лютого 2018 року на умовах, визначених цим договором (п. 1.1.1. договору в редакції додаткової угоди № 3 від 15.05.2009р.).

Кредит надається позичальнику на поточні потреби (п. 1.2. договору).

В п.1.3. договору передбачено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань перед кредитом за цим договором щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор укладає з майновим поручителем Товариством з обмеженою відповідальності «Отрар»: іпотечний договір №1 від 08.02.2008р.

Відповідно до п.п.3.3.6., 3.3.7. договору, позичальник зобовязаний погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в п.п. 1.1.1., 3.3.15. цього договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п.п 2.4., 2.5. цього договору.

Цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до виконання сторонами належним чином і у повному обсязі всіх своїх зобовязань за договором (п. 7.3. договору).

Додатковою угодою № 1 від 12.06.2008р. до договору сторони визначили тарифи на послуги з кредитування, за використаний ліміт кредитної лінії нараховується комісія, яка сплачується у національній валюті за курсом НБУ на дату оплати щомісячно до 15числа місяця наступного за місяцем, в якому комісія нарахована.

Факт отримання Фізичною особою - ОСОБА_2 грошових коштів підтверджено заявами про видачу готівки № 100 від 08.02.2008р.; № 1 від 13.03.2008р.; листами заявкою на кредит/транш № 1 від 08.02.2008р.; №1 від 13.03.2008р.; № 2 від 20.03.2008р.; № 1 від 24.04.2008р.; № 1 від 25.04.2008р.; заявою на перерахування кредитних коштів № 1 від 12.06.2008р.; меморіальними ордерами № 25 від 08.02.2008р.; №10 від 13.03.2008р.; № 10 від 20.03.2008р.; № 1 від 24.04.2008р.; № 1 від 25.04.2008р.; № 1 від 12.06.2008р. та не заперечується позичальником.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період останнього робочого дня попереднього місяця, по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі, за методом факт/360, де факт це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а 360 умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день погашення кредиту (п.2.3. договору).

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок №22089150263171 відкритий в Донецької обласної філії АКБ СР „Укрсоцбанк” (п.2.4. договору).

Нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок №37391150083807 в Донецької обласної філії АКБ „Укрсоцбанк” в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами. У випадку, якщо в день сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день кредитора (п.2.5. договору).

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач доводить, а позичальник не спростовує, що всупереч умовам кредитного договору, позичальник не виконував своєчасно зобовязання за кредитним договором.

Згідно зі ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.3.2.7. договору кредитор має право у випадках, передбачених у п.п. 2.13.3., 2.15.1. цього договору, у разі порушення позичальником зобовязань, зазначених у п.п. 3.3.3. - 3.3.17. цього договору, а також, у разі порушення позичальником або третьою особою обовязків, встановлених договорами, зазначеними в п. 1.3. цього договору, за письмовим повідомленням кредитора до позичальника, в односторонньому порядку розірвати цей договір, що має наслідком дострокове протягом 30 календарних днів від дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитора, виконання позичальником всіх своїх зобовязань за договором, а саме: повернення кредиту, сплату процентів, комісій, а також сплату можливої неустойки та відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, після погашення зазначених вимог цей договір вважається розірваним.

Як встановлено судом, позивачем на адресу третьої особи було направлено лист-вимогу вих. № 22.2-007/4-2944 від 26.05.2010р., в якому зазначено, що в звязку з невиконанням позичальником своїх зобовязань за кредитним договором, банк вимагає достроково припинення строку користування за цим договором протягом 30 календарних днів від дня отримання цієї письмової вимоги. Докази отримання третьою особою вищезазначеного листа 09.06.2010р. підтверджуються повідомленням № 1830612.

На вимогу кредитора у випадках, передбачених п.п. 2.13.3., 2.15.1., 3.2.7. цього договору достроково протягом 30 календарних днів від дня отримання письмової вимоги кредитора, повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку, а також достроково виконати свої зобовязання у випадках та в строки, що передбачені в п. 5.4. цього договору (п. 3.3.14 договору).

Вимога позивача достроково погасити заборгованість по кредиту повністю відповідає умовам договору та чинному законодавству, тому позичальниця повинна була повернути всю заборгованість за кредитним договором в строк до 09.07.2010р.

Всупереч вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України Фізична особа - ОСОБА_2 свої зобовязання з повернення позивачу отриманого кредиту не виконала.

Протягом розгляду справи позичальник ОСОБА_2 частково погасила заборгованість по процентам в сумі 1 000,00доларів США, в звязку з цим суд в цій частині припиняє провадження по справі на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України.

Наданими до матеріалів справи банківськими виписками підтверджується заборгованість Фізичної особи - ОСОБА_2 перед банком за кредитом 258399,36 дол. США, що еквівалентно станом на 14.04.2011р. 2059262,01 грн.; за відсотками 79428,05 дол. США, що еквівалентно станом на 14.04.2011р. 632985,96 грн.; за комісією - 22364,72 грн.

У разі прострочення позичальником строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1.1., 3.3.14., 2.4., 2.5., цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобовязань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення (п. 4.1. договору).

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків, комісії в сумі 226289,85 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд зазначає, що п. 2.16 кредитного договору передбачено, що період нарахування кредитором неустойки за невиконання позичальником зобовязань за цим договором не повинен перевищувати 1 року від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Тобто, позивач правомірно здійснював розрахунок пені за 1 рік.

Здійснивши перерахунок пені, суд вважає що, нарахування пені здійснено правомірно в розмірі 226289,85грн.

Як встановлено судом, 08.02.2008р. між позивачем та відповідачем був підписаний іпотечний договір №1, відповідно до умов якого іпотекодавець (відповідач) передає в іпотеку іпотекодержателю (позивач) у якості забезпечення виконання позичальником (третя особа) зобовязань за договором кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008р., надалі за текстом основне зобовязання, наступне нерухоме майно будівля магазину літ. А-1 загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та належить Іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06 травня 2006року Головним Управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Донецької області, зареєстрованого згідно Витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька за № 10602912 від 11.05.2006р., за реєстраційним № 10246151, в книзі №27в, запис № 9068, надалі за текстом „Предмет Іпотеки”.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Отрар”, м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м. Київ, про визнання незаконною діяльність після 01.01.2004р. Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”; визнання незаконною печатку з найменуванням Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, такими, що не створюють і не породжують юридичних наслідків; визнання недійсним за законом іпотечний договір №1 від 08.02.2008р. через відсутність скріплення договору печаткою юридичної особи та застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстру іпотек.

Розглядаючи зустрічні вимоги позивача, слід зазначити наступне.

Цивільні права, згідно ст.13 Цивільного Кодексу України, особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Стаття 15 ЦК України “Право на захист цивільних прав та інтересів” встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 16 встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів. Ними можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В свою чергу, статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених субєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси субєкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

І насамкінець, ст.12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарським судам України підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Підсумовуючи зазначене вище, вбачається, що чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання незаконною діяльність після 01.01.2004р. Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” та його структурного підрозділу Донецької обласної філії Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”; визнання незаконною печатку з найменуванням осіб Акціонерний комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” та найменування його структурного підрозділу Донецька обласна філія Акціонерного комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, такими, що не створюють і не породжують юридичних наслідків, означені вимоги за своєю суттю є вимогою встановити юридичні факти, які мають встановлюватись судом лише під час вирішення спору про право, а тому вимоги позивача не можуть виступати самостійним предметом спору і відповідно способом захисту, в звязку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Стосовно вимог про визнання недійсним за законом іпотечного договору № 1 від 08.02.2008р. через відсутність скріплення договору печаткою юридичної особи, та застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстру іпотек, суд зазначає наступне.

Заявляючи позов про визнання недійсним іпотечного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 577 Цивільного кодексу України, якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Іпотекодержателем за іпотечним договором виступає Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк”, договір підписаний заступником керуючого Донецької обласної філії АКБ СР „Укрсоцбанк”, його підпис скріплений печаткою філії банку.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічною позовною заявою посилається на відсутність в найменуванні банку та її філії інформації про її організаційно-правову форму, що суперечить ст.90 Цивільного кодексу України, крім того, скріплення підпису особи, яка підписала іпотечний договір з боку банку печаткою філії банку, свідчить про недодержання письмової форми договору, що є підставою недійсності іпотечного договору.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 128690 Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, в якому зазначена дата проведення державної реєстрації 27.09.1991р., свідоцтво Національного банку України про реєстрацію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, дата реєстрації 27.09.1991 р. реєстраційний № 3.

Згідно до ст. 26 Цивільного кодексу Української РСР, що діяв на момент реєстрації Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 статуту Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, зареєстрованого Національним банком України від 23.06.2006р., затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів АКБ СР „Укрсоцбанк” від 24.03.2006р., протокол № 1, що діяв на момент підписання іпотечного договору, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” є універсальним банком, що створений в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства та зареєстрований Національним банком України 27.09.1991р., реєстраційний №3. Банк є юридичною особою з моменту його реєстрації Національним банком України шляхом внесення відповідного запису до державного реєстру банків. Документом, що підтверджує реєстрацію банку, є свідоцтво про його державну реєстрацію, офіційне найменування банку українською мовою -

Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк”.

Банк станом на час укладання кредитного договору та договору іпотеки, мав видані Національним банком України банківську ліцензію №5 на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пп. 5 - 11 частини другої ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, дозвіл №5-2 на право здійснення операцій, визначених пп. 1 - 4 частини другої та частиною четвертою ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” із додатком до такого дозволу.

Відповідно до означених документів Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” мав право на здійснення банківської діяльності.

Суд зазначає, що на момент створення Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, законодавством не було передбачено, що найменування юридичної особи повинна містити інформацію про її організаційно-правову форму.

В ст. 95 Цивільного кодексу України зазначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, філія банку - відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

В Положенні про Донецьку обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк”, що затверджено Спостережною радою АКБ СР„Укрсоцбанк”, рішення від 08.10.2003р. № 89, та зареєстровано головним управлінням Національного Банку України по місту Києву і Київській області від 22.01.2004р. зазначено, філія є складовою частиною Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” без прав юридичної особи та створена відповідно до наказу Голови правління банку №5 від 25.12.1990р., в ст. 2 зазначені операції банківські операції, що філія має право здійснювати.

Філія має баланс, який включається до зведеного балансу банку, круглі печатки зі своїм повним найменуванням та зображення знаку для товарів та послуг банку, штампи та номерні бланки (п. 3.5. Положення).

В матеріалах справи також наявний письмовий дозвіл на здійснення банківських та інших операцій Донецькій обласної філії АКБ СР „Укрсоцбанк” від 19.08.2002р. № 12-16/4-648, погоджений начальником управління НБУ в Донецькій області 13.09.2002р.

Посилання представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Отрар”, м. Донецьк на неналежну реєстрацію Положення про Донецьку обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” не приймається судом до уваги, оскільки п. 9.11. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень, зареєстрованого Національним банком від 31.08.2001р. №375, регламентує порядок погодження положення про філію у разі її первісного створення. В свою чергу, Положення про Донецьку обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” (нова редакція) зареєстроване головним управлінням НБУ по місту Києву і Київській області 22.01.2004р. (за місцезнаходженням банку) відповідно до п. 9.14 вищезазначеного Положення, в звязку з тим що нова редакція Положення про Донецьку обласну філію Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” є змінами попереднього положення про філію.

В ст. 92 Цивільного кодексу України зазначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

На підставі вищевикладенного, суд дійшов висновку, що незалежно від відповідності чи невідповідності найменування банку (його структурного підрозділу) вимогам ст. 90 Цивільного кодексу України, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладання правочинів, в тому числі іпотечного договору № 1 від 08.02.2008р.

Згідно з частиною 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. При цьому, законодавцем не виключена можливість скріплення таких правочинів підписами уповноважених осіб та печатками філій та представництв юридичних осіб, які представляють інтереси цих юридичних осіб при укладанні правочинів (статті 92, 95 Цивільного кодексу України).

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст. 209 Цивільного кодексу України).

В ст. 18 Закону України „Про іпотеку” зазначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З боку Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” договір іпотеки підписаний заступником керуючого Донецькою обласною філією АКБ СР „Укрсоцбанк” ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9 25.12.2007р. В довіреності, копія якої залучена до матеріалів справи зазначено, що заступник керуючого Донецькою обласною філією АКБ СР „Укрсоцбанк” ОСОБА_8 уповноважений укладати в якості іпотекодержателя іпотечні договори.

В п. 3.2.7. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17 (діяла на момент укладання договору), філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії. У цьому разі в текст печаток вміщується слово "Філія".

Тобто, нотаріусами можуть прийматися для врахування при вчиненні нотаріальних дій правочини, вчинені від імені юридичних осіб їх філіями чи представництвами та скріплені відповідно печатками цих філій чи представництв.

Як встановлено судом, спірний іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в іпотечному договорі №1 від 08.02.2008р. вказано, що договір посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 08.02.2007р. ОСОБА_6 та 08.02.2007р. накладена заборона відчуження на предмет іпотеки, при цьому на зворотному боці договору наявна дата 08.02.2008р.

Суду надані пояснення від 19.07.2011р. приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6, в яких вказано, що 08.02.2008р. був укладений, підписаний та посвідчений іпотечний договір №1, зареєстрований також 08.02.2008р. за реєстровим №862, в якому були допущені технічні помилки у посвідчувальному написі та забороні при зазначенні дати: замість „08 лютого 2008р.”- „08 лютого 2007р.”

Приймаючі до уваги дані пояснення, зважаючи на те, що в іпотечному договорі є посилання на кредитний договір №28/68с-8 від 08.02.2008р., враховуючі що згідно до витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек обтяження внесені 08.02.2008р., суд дійшов висновку, що при нотаріальному посвідченні договору іпотеки нотаріусом була допущена помилка, яка не може бути підставою недійсності іпотечного договору.

Оскільки належних доказів недійсності іпотечного договору суду не представлено, застосування наслідків нікчемності договору шляхом скасування та виключення запису про заборону з реєстру іпотек у суду не має.

Враховуючи вищевказане зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, як безпідставні.

Усна заява представника банку про застосування позовної давності під час судового засідання 08.08.2011р. до уваги не приймаються, оскільки суд дійшов висновку стосовно необґрунтованості позовних вимог позивача за зустрічним позовом.

Одночасно банк звернувся з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Копії правоустановчих документів на предмет іпотеки наявні в матеріалах справи. В матеріалах справи наявне іпотечне повідомлення №15.1-008/4-1414 від 25.02.2011р., що було направлене на адресу відповідача.

У разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобовязання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1. іпотечного договору).

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві, або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (п. 4.6, п.4.6.1, п.4.6.2 іпотечного договору).

Іпотечний договір №1 від 08.02.2008р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про заставу”, Законом України “Про іпотеку”.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України „Про іпотеку”).

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку”, у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Обтяження майна іпотекою зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 08.02.2008р., Державному реєстрі іпотек 08.02.2008р.

Відповідно до ст.7 Закону України „Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із ст.33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписом ст.590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.591 Цивільного кодексу України, реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 38 Закону України "Про іпотеку" встановлений порядок реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки та зазначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В матеріалах справи міститься звіт Донецької філії „Автоексперт” про незалежну оцінку майна, що належить ТОВ „Отрар” та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на 07.08.2011р., відповідно до якого ринкова вартість нерухомого майна складає 629472,53 грн., таким чином, суд вважає за необхідним встановити саме цю початкову ціну предмета іпотеки.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача за первісним позовом про звернення стягнення на предмети іпотеки ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.2. іпотечного договору, у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України „Про третейські суди”, домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейськими суддями Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

В силу приписів статті 1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, а угода про відмову від права на звернення до господарського суду вважається недійсною.

Згідно статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За умовами пункту 11 статті 6 (на час укладення іпотечного договору пункт 7 статті 6) Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції. Наведена норма чітко визначає підвідомчість справ третейським судам і встановлює певні винятки (справи), які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

Таким чином, якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішується "судом", "у судовому порядку", "на підставі рішення суду" слід вважати, що йдеться про державні суди з огляду на висновки Конституційного суду України наведені у його рішенні від 10.01.2008 р. у справі N 1-3/2008 (N 1-рп/2008) (справа про завдання третейського суду):

"Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України “Про третейські суди”, є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України. Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції".

Відповідно до ст. 33 Закону України „Про іпотеку”, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на умови закону України „Про іпотеку” виключно державними судами розглядаються спори щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

За первісним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача за первісною позовною заявою, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

За зустрічним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача за зустрічною позовною заявою, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 47, 49, 60, 69, 77, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Отрар», м. Донецьк частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 1, посвідченим 08.02.2008р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 862, а саме нерухоме майно: будівля магазину літ. А-1 загальною площею 162,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Отрар» (83052, м. Донецьк, бул. Шевченко, 68 Б, ЄДРПОУ 20316662) на праві колективної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 06 травня 2006року Головним Управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради Донецької області, зареєстрованого згідно Витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП БТІ м. Донецька за № 10602912 від 11.05.2006р., за реєстраційним № 10246151, в книзі №27в, запис № 9068, шляхом продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу порядку, встановленому ст. 38 ЗУ „Про іпотеку” за початковою ціною 629472,53 грн. з метою погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008р. в сумі за кредитом 258399,36 дол. США, що еквівалентно - 2059262,01грн.; за відсотками 79428,05 дол. США, що еквівалентно - 632985,96грн.; за комісією -22364,72грн., пеня в розмірі 226289,85грн.

Припинити провадження за первісним позовом по справі в частині звернення стягнення на предмет іпотеки щодо погашення заборгованості по договору відновлювальної кредитної лінії № 28/68с-8 від 08.02.2008р. за відсотками в сумі 1 000,00 доларів США, в звязку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Отрар” (83052, м. Донецьк, бул. Шевченко, 68 Б, ЄДРПОУ 20316662) на користь Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Отрар”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м.Київ відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 11.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення буде складено та підписано 16.08.2011р.

Головуючий суддя Курило Г.Є.

Суддя Попков Д.О.

Суддя Сгара Е.В.

< Текст >