Рішення № 17849990, 27.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.07.11 р. Справа № 1/70пн

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дороховій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК”, м. Донецьк

до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк у місті Донецьк”

2. Приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Донецьк

про зобовязання вчинити певні дії

Представники сторін:

Від позивача: не прибув

Від відповідача 1: Зарецький І.Г.

Від відповідача 2: не прибув

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК” м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1. Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк у місті Донецьк”, 2.Приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 м. Донецьк, про зобовязання банку протягом двох робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі передати ліквідатору ТОВ «ДТК» оригінали технічних паспортів та правовстановлюючих документів на нерухоме майно номер: РПВН: 826078, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, буд.18А; зобов'язання банку протягом двох робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі подати приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 заяву про зняття заборони та про виключення з реєстру обтяжень нерухомого майна та з реєстру іпотек нерухоме майно номер за РПВН: 826078, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, буд.18А, на яке накладено заборону відчуження реєстраційний номер 1248, відповідно до договору іпотеки об'єктів нерухомості № 223-7/2004 від 29.04.2004 р., реєстраційний № 1247; зобов'язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 протягом двох робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі зняти заборону відчуження реєстраційний номер 1248 з нерухомого майна номер за РПВН: 826078, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул. Баумана, буд. 18А, на яке накладено заборону відчуження та зобов'язати виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек нерухомого майна номер за РПВН: 826078, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, буд.18А, відповідно до договору іпотеки об'єктів нерухомості № 223-7/2004 від 29.04.2004 р. реєстраційний № 1247.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення у відношенні іпотекодавця справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури, у звязку з чим скасовується арешт чи інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.04.2011р. було порушено провадження по справі №1/70пн.

Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач 1 у відзиві на позов №09-72/790 від 26.04.2011р. проти позовних вимог заперечував, оскільки станом на день розгляду справи зобовязання, які забезпечені іпотекою, боржником не виконані, заборгованість по кредитних договорах не погашена, а тому у кредитора (відповідача 1) відсутні будь-які правові підстави для зняття обтяжень іпотеки.

Відповідач 2 - Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, м. Донецьк у судове засіданні не зявився, надіслав відзив №11/01-16 від 11.05.2011р., в якому позов не визнав, посилаючись на те, що він не може бути відповідачем у даній справі, крім того зазначив, що відповідно до Закону України “Про нотаріат” не має підстав для задоволення позову.

12.05.2011р. до канцелярії суду від відповідача 2 надійшло клопотання №12/01-16 від 11.05.2011р., відповідно до якого останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог та просить суд розглянути справу призначену на 12.05.2011р. без участі останнього. Суд прийняв до уваги означене клопотання.

Від відповідача 1 надійшло до суду клопотання 14.07.2011р. про перенесення судового засідання призначеного на 27.07.2011р. на іншу дату у звязку з перебуванням представника банку у відпустці, однак представник банку зявився в судове засідання 27.07.2011р., на підставі чого суд відмовляє в задоволенні клопотання.

Розгляд справи продовжувався на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та відповідача 1 було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, господарський суд встановив, що 18.11.2004р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьк” (правонаступником якого є відповідач 1, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехком” (позичальник) був укладений кредитний договір №82-1/2004 про відкриття кредитної лінії (кредитний договір1), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в формі кредитної лінії з лімітом, який не може перевищувати 9669740,04грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах передбачених цим договором (п. 2.1. договору в редакції договору №17 від 28.05.2009р. про внесення змін до кредитного договору 1).

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки в розмірі 23% річних (п. 3.2. договору в редакції договору №17 від 28.05.2009р. про внесення змін до кредитного договору 1).

Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (п. 6.1. договору в редакції додаткового договору від 25.02.2008р. про внесення змін до кредитного договору 1). Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. 6.5. договору в редакції додаткового договору від 25.02.2008р. про внесення змін до кредитного договору 1).

17.05.2006р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьк” (правонаступником якого є відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донтехком” (позичальник) був укладений кредитний договір №20-1/2006 про відкриття мультивалютної кредитної лінії (кредитний договір 2), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом, який не може перевищувати 4000000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах передбачених цим договором (п. 2.1. договору в редакції угоди від 14.04.2008р. про внесення змін до кредитного договору 2).

Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки в розмірі 19% річних за кредитом, наданим в гривні, 11,5 % річних за кредитом, наданим в доларах США (п. 3.2. договору в редакції угоди від 28.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору 2).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (п. 6.1. кредитного договору 2), договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. 6.5. кредитного договору 2).

Докази видачі кредиту позичальнику наявні в матеріалах справи, банком доведено, що на теперішній час наявна заборгованість за вищевказаними кредитними договорами.

29.04.2004р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м.Донецьк” (правонаступником якого є відповідач 1, іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДТК” (іпотекодавець) був укладений договір про іпотеку обєктів нерухомості №223-7/2004.

Договір про іпотеку обєктів нерухомості №223-7/2004 від 29.04.2004р. (з урахуванням додатків до нього) забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів № 82-1/2004 від 18.11.2004р. та № 20-1/2006 від 17.05.2006р. (а також усіх додаткових угод до них).

Відповідно додатку №1 до Договору про іпотеку обєктів нерухомості №223-7/2004 від 29.04.2004р. в редакції додаткового договору №7 про внесення змін та доповнень від 23.04.2009р. до іпотечного договору, позивач передав, а банк прийняв в іпотеку нерухоме майно, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, б. 18 і складається зі База-холодильник літ.А-1, компресорна літ. Б-1, сарай літ. Б, сарай літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е, басейн літ. Ж, огородження, замощення літ. I, склад літ. З-1; та частина вбудовано-прибудованого приміщення літ. А-4, з прибудовою, літ А-1, що складає 29/100 ідеальної частки, та розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Відважних, б. 9а.

Вартість майна за оцінкою БТІ становить 79141,00 грн. (сімдесят девять тисяч сто сорок одна гривня 00 копійок). Сторони цього договору оцінюють Предмет іпотеки у 3550133,00 грн. (три мільйони пятсот пятдесят тисяч сто тридцять три гривні) гривень, далі заставна вартість (п. 1.4. договору в редакції додаткового договору №7 про внесення змін та доповнень від 23.04.2009р. до іпотечного договору).

Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 та накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі майна.

27.12.2010р. у відношенні іпотекодавця ухвалою господарського суду Донецької області порушена справа про банкрутство № 42/182Б, а постановою від 10.01.2011р. позивач визнаний банкрутом та була відкрита ліквідаційна процедура.

Ліквідатор позивача звернувся з заявою 18.01.2011р. до банку з вимогою передати ліквідатору оригінали технічних паспортів та правоустановчих документів на нерухоме майно та з вимогою звернутися до нотаріуса (реєстратора) з заявою про виключення з відповідних реєстрів записів про обтяження. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення заява отримана банком 25.01.2011р.

Крім того, ліквідатор звернувся з заявою від 26.01.2011р. до приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, м.Донецьк з вимогою провести певні дії для виключення з відповідних реєстрів (Єдиний реєстр заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записів про обтяження будівель, реєстраційний № РПВН 826078, що розташований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Баумана, б. 18А. Листом № 4/01-16 від 04.02.2011р. приватний нотаріус відмовив у знятті заборони відчуження майна, оскільки заявником не були подані докази виконання зобовязання, забезпеченого іпотекою або відповідне рішення суду, а банк відповідь не направив.

Позивач вважає, що його права порушені, тому він звернувся з позовом.

Щодо предявлених вимог про зобовязання банку передати ліквідатору оригінали технічних паспортів та правовстановлюючих документів, то вони підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Договір №223-7/2004 від 29.04.2004р. за своє природою є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”. Крім того, вищезазначений договір має елементи договору зберігання, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 66 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п. 4.1.4. договору іпотеки, позивач зобовязаний в день укладання цього договору на строк дії кредитного договору передати на відповідальне зберігання оригінали документів, які підтверджують право власності на майно, та технічної документації на майно.

Факт передачі правовстановлюючих документів банку підтверджується наданими актами приймання-передачі від 21.07.2009р. та 25.12.2008р.

Відповідно до ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Позивач звертався до відповідача 1 з заявою №18-1/2 від 18.01.2011р., відповідно до якої позивач вимагав від відповідача 1 протягом пяти робочих днів з дня отримання даної заяви передати ліквідатору ТОВ „ДТК” оригінали правовстановлюючих документів та технічні паспорти на майно. Докази отримання 25.01.2011р. вищезазначеної заяви відповідачем наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем 1 не надано доказів передачі позивачу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що було передано в іпотеку, що суперечить ст. 953 ЦК України.

В звязку з вищевикладеним судом задовольняються вимоги позивача про зобовязання банку протягом двох робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду передати ліквідатору позивача оригінали технічних паспортів та правовстановлюючих документів на нерухоме майно: номер за РПВН: 826078, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Баумана, буд. 18А.

Стосовно вимог позивача до відповідача 1 щодо зобовязання подати заяву приватному нотаріусу про зняття заборони та про виключення з реєстру обтяжень нерухомого майна та з реєстру іпотек вищезазначеного майна, на яке накладено заборону відчуження реєстраційний номер 1248, відповідно до договору іпотеки обєктів нерухомості №223-7/2004 від 29.04.2004р. реєстраційний №1247 суд зазначає наступне.

З огляду на приписи Закону України “Про іпотеку” суть іпотеки як засобу забезпечення виконання зобовязань полягає в тому, що кредитор набуває права у разі невиконання боржником зобовязання, забезпеченого заставою (іпотекою), отримати задоволення за рахунок майна.

Статтею 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” закріплено, що майно банкрута, що є предметом застави (іпотеки) включається до складу ліквідаційної маси та використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

З огляду на ч.5 ст.11 ЦК України, рішення суду виступає як юридичний факт, що породжує виникнення правовідносин, і як певний інструмент, яким встановлюються конкретні обставини факти реальної дійсності, тобто своєрідне джерело юридичних фактів.

Винесення господарським судом Донецької області 10.01.2011р. постанови про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК” банкрутом має ознаки такого юридичного факту та тягне наслідки, передбачені ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема, скасовує арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

Таким чином, обтяження та арешт майна, яке є предметом іпотеки обєктів нерухомості №223-7/2004 від 29.04.2004р. скасовані 10.01.2011 року в силу приписів ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у звязку з винесенням господарським судом Донецької області постанови про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК” банкрутом.

Відповідно до ст. 9 пункту 1 розділу 1 Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України” на державного реєстратора прав на нерухоме майно покладено функції щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, про державну реєстрацію обтяжень, про скасування запису, погашення запису та внесення змін до записів у Державному реєстрі прав. За приписами розділу 2 пунктів 1, 3 вказаний Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 16.03.2010 року, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення", які набирають чинності з 1 січня 2012 року. До січня 2012 року державна реєстрація правочинів, іпотек, відомостей про обтяження нерухомого майна проводиться нотаріусами, реєстраторами юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України. Покладені в розділі „Прикінцеві та перехідні положення” обовязки на тимчасових реєстраторів кореспондуються з обовязками, встановленими Законом „Про нотаріат”, Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 р., Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 410, для осіб реєстраторів.

Встановлена законодавцем відстрочка застосування державної реєстрації прав на нерухоме майно в порядку, визначеному Законом про державну реєстрацію речових прав до 1 січня 2012 року, обумовлює застосування у спірних відносинах Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" в діючих його частинах, Закону України „Про нотаріат”, Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999 р., Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 410.

Як вбачається з викладеного, функції щодо прийняття рішень про скасування та погашення записів про державну реєстрацію обтяжень, іпотек покладені на державного реєстратора, яким за змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України” є нотаріуси, реєстратори юридичної особи, яка належить до сфери управління Міністерства юстиції України.

За приписами Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу, та державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії. На підставі п.1.3 вказаного Положення зазначені особи приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.

Відповідно до п.2.1 „Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 31/5 від 09.06.1999, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є:

„2.1.1. Накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

2.1.2. Заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, - у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна;

- судами (крім третейських судів) і слідчими органами - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту);

- органами державної виконавчої служби - у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).”

З наведеного вбачається, що якщо зняття заборони або арешту здійснюється реєстратором, це не потребує подання окремих заяв.

Як вбачається, відповідач 1 не має статусу субєкту, якому вищевказаним нормативно-правовим актом надано повноваження щодо звернення з заявою про зняття заборони на обєкти нерухомого майно, в нього відсутній обовязок виконати дії, які вимагає позивач.

У відповідності до ст. 74 Закону України „Про нотаріат”, нотаріус-реєстратор вилучає запис про заборону відчуження обєкту нерухомого майна за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомленням про припинення іпотечного договору або договору застави.

Як встановлено судом, зобовязання, які забезпечені іпотекою майна, заборону на відчуження якого накладено за іпотечним договором, не виконані.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують визнання договору іпотеки недійсним або свідчать про їх припинення у встановленому законом порядку.

Відповідно до Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. № 410, реєстратори - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно з пунктом 25 Тимчасового положення, після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

При цьому, як встановлено судом, зобовязання за кредитними договорами не виконано.

Відсутність в Законі України „Про нотаріат” підстав для зняття заборони, встановлених спеціальним законом - Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з огляду на приписи вказаних вище норм, а саме ч.2 п.1 ст.2 , ст.9 , п.1 розділу 1, п.3 розділу 2 Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України”, Положення про Єдиний реєстр заборон, Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек не позбавляє ліквідатора права та обовязку звернутися до Реєстратора (нотаріусів, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу, або державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії) з вимогою вилучити запис, який не відповідає дійсності, а останніх, в свою чергу, забезпечити офіційне підтвердження державою факту скасування (припинення) обтяження прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до Державних реєстрів (абз.2. ч.1 ст. 2 Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України”).

З огляду на викладене, позивачем не доведено порушення його законних інтересів з боку відповідача 1.

На підставі викладеного та враховуючи приписи ст.19 Конституції України щодо встановлення правового порядку в Україні, який ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, позовні вимоги позивача щодо зобовязання відповідача 1 здійснити дії, не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1 протягом двох робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі зняти заборону відчуження реєстраційний номер 1248 з нерухомого майна номер за РПВН: 826078, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, буд. 18А, на яке накладено заборону відчуження та зобов'язати виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек нерухомого майна номер за РПВН: 826078, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Баумана, буд.18А. відповідно до договору іпотеки об'єктів нерухомості №223-7/2004 від 29.04.2004 р. реєстраційний № 1247 суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про нотаріат", не надає приватним нотаріусам статусу підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК України, і отже, згідно зі статтею 21 названого Кодексу вони не можуть бути стороною в господарському процесі.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено участь в господарському процесі фізичних осіб, за виключенням справ, пов'язаних із реалізацією корпоративних прав та справ про банкрутство.

Таким чином позовні вимоги щодо зобовязання приватного нотаріуса здійснити певні дії не підвідомчі господарському суду, в звязку з чим суд припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на сторони, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 49, 69, 77, п.1 ч.1 ст.80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК”, м. Донецьк, до відповідача 1 Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк у місті Донецьк”, задовольнити частково.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров. Шевченко,12, ЄДРПОУ 00039002, відомостей про рахунки не має) в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк у місті Донецьк” (83030, м.Донецьк, вул. Октября, 12В, ЄДРПОУ 09334300, відомостей про рахунки не має) передати Товариству з обмеженою відповідальністю „ДТК” (83085, м.Донецьк, вул. Відважних, 9А, ЄДРПОУ 31905652, відомостей про рахунки не має) протягом двох робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі оригінали технічних паспортів та правовстановлюючих документів на нерухоме майно номер: РПВН: 826078, розташоване за адресою: м.Донецьк, вул. Баумана, буд.18А.

В іншій частині позовних вимог до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк у місті Донецьк” відмовити.

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК”, м. Донецьк, до відповідача 2 Приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_1, м.Донецьк, про зобовязання вчинити певні дії.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м.Київ, пров. Шевченко,12, ЄДРПОУ 00039002, відомостей про рахунки не має) в особі філії „Пролетарське відділення ПАТ Промінвестбанк у місті Донецьк” (83030, м.Донецьк, вул. Октября, 12 В, ЄДРПОУ 09334300, відомостей про рахунки не має) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК” (83085, м.Донецьк, вул. Відважних, 9А, ЄДРПОУ 31905652, відомостей про рахунки не має) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 28,33грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 78,67грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 29.07.2011р.

Суддя Курило Г.Є.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >