Рішення № 17849886, 11.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2011Справа №5002-16/3146-2011 За позовом Приватного акціонерного товариства «Білогірський завод будівельних матеріалів» (97600, м. Білогірськ, вул.. Індустріальна,19)

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6)

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача ОСОБА_1 представ., дов. б/н від 01.08.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 представ., дов. № 318-Д від 22.04.2011р.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Білогірський завод будівельних матеріалів» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Приватного акціонерного товариства «Крименерго» про спонукання перерахувати обєми переданої електричної енергії на протязі розрахункового періоду з 10.06.2011р. по 10.07.2011р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за попереднім розрахунковим періодом.

Представник позивача у судовому засіданні 11.08.2011р. підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. При цьому, надав клопотання зміну найменування на Приватне акціонерне товариство «Білогірський завод будівельних матеріалів» у звязку з приведенням установчих документів у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства».

Суд вважає можливим задовольнити клопотання позивача з наступних обставин.

Згідно п. 5 Заключних та Перехідних Положень Закону України “Про акціонерні товариства” приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців зазначено, що станом на 28.07.2011 року у реєстрі зазначена така юридична особа як Приватне акціонерне товариство «Білогірський завод будівельних матеріалів», датою реєстрації якого є 27.06.1996 рік, тобто фактична дата реєстрації Відкритого акціонерного товариства «Білогірський завод будівельних матеріалів».

Крім того, згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців серії ААБ № 456133, яка була надана представником відповідача до матеріалів справи, ідентифікаційні коди ВАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів» та ПАТ «Білогірський завод будівельних матеріалів» співпадають - 00290819.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.2011р. проти позову заперечував, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, вказував, на невірний спосіб захисту порушеного права позивача. Вказаний відзив був залучений судом до матеріалів справи.(а.с.31-43)

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

10.06.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (Постачальник електричної енергії) та Відкритим акціонерним товариством «Білогірський завод будівельних матеріалів» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії № 1, розділом 1 якого передбачено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору та додатків до нього, які є його невідємними частинами.(а.с.9-12)

Відповідно до розділу 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення інших питань, які не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися діючим законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

В пункті 3.1 5 Договору сторони передбачили, що постачальник електричної енергії має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обовязків Постачальника, згідно ПКЕЕ.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2011р. позивач звернувся до Білогірського РЕМ ПАТ «Крименерго» про зняття пломби з ПП -10 № 141 на карєрі «Пролом» для усунення замкнення на землю.(а.с. 13).

23.05.2011р. представниками Білогірського РЕМ ПАТ «Крименерго» при виїзді на місце був складений акт порушення №110719, яким встановлено, що відсутне живлення ланцюгів напруги - вийшов iз строю (згорів) HTMI-10.

Також 23.05.2011р. представниками Білогірського РЕМ ПАТ «Крименерго» було надано акт-вимогу №694 про усунення зауважень в строк до 02.06.2011р.

01.06.2011р. позивач листом звернувся до Білогірського РЕМ ПАТ «Крименерго» з проханням продовжихи строк вимоги до 13.06.2011р. (а.с.18)

Також 17.06.2011р. за вих. №303 позивача звернувся до Білогірського РЕМ ПАТ «Крименерго» з проханням провести розрахунок за відпущену електроенергію на карєрі «Пролом» за іхнім технічним обліком (а.с.19).

04.07.2011р. Білогірський РЕМ ПАТ «Крименерго» надіслав відповідь, з якої вбачається що розрахунок за електроенергію буде провадитись згідно п. 6.20. ПКЕЕ, з моменту розпломбіровки впродовж 1-го місяця по середньодобовому обсягу спожитої електричної енергії.(а.с.20)

В подальшому, 10.07.2011р. був виставлений рахунок накладна № 1/47/0711Р2 на перетоки реактивної електроенергії з 11.06.2011р. по 10.07.2011р. на суму 7 357, 61 грн.(а.с.24) та рахунок накладна № 1/47/0711А1 від 10.07.2011р. за спожиту активну електроенергію з 11.06.2011р. по 10.07.2011р. на суму 37241, 37 грн. (а.с.26)

Вважаючи здійснені розрахунки спожитої енергії неправомірними, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить перерахувати обєми переданої електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за попереднім розрахунковим періодом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд не вбачає підстав для задоволення позову у звязку з наступним.

Згідно п. 6.39 ПКЕЕ - у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Пункт 6.20. ПКЕЕ встановлює, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін. У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Таким чином п. 6.20 ПКЕЕ не покладає безумовну обов'язковість призводити розрахування на підставі вимоги споживача на підставі показів технічних засобів обліку, так як необхідною умовою в цьому разі є згода сторін. Цей пункт як раз дає можливість при відсутності згоди сторін розрахування електричної енергії здійснювати за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду.

Крім того, розрахування на підставі показників технічних засобів обліку за період з 10.06.2011р. по 10.07.2011р. фактично неможливо, оскільки як зафіксовано в акті про порушення № 110719 від 23.05.2011р. - “отсутствует питание цепей напряжения, вышел из строя НТНМ-10.” В акті було також відображено, що схема обліку не поновлена. На момент проведення перевірки було відсутнє живлення у схемі обліку, тому показання обліку лічильника зняти було неможливо. З 10.05.2011р. по 10.07.2011р. розрахунок здійснено за середньодобовим споживанням; акт підписаний споживачем без зауважень, з рахунком споживач згоден, заперечення були відсутні.

23.05.2011р. ВАТ “БЗСМ” був наданий припис вимога № 694, згідно якого вимагалось призвести заміну трансформатора струму в строк до 02.06.2011р. Ця вимога не була здійснена у строк, що підтверджується зверненням споживача від 01.06.2011р. вих.. 250. На момент складання акту вимоги показання лічильника СТК-3Q2Т3М відсутні схема обліку не працює. Акт вручено під розпис головному енергетику позивача.

08.07.2011р. розрахунковий прилад обліку № 13572 СТК 305Q2T3M був знят та опломбірован в зв`язку зі складанням акта про порушення ПКЕЕ № 110712 від 08.07.2011р., в якому вказано: “ вышел из строя трансформатор тока, схема учета не восстановлена”.

В зв'язку з вищевикладеним, схема обліку до сьогодні не прийнята, так як не відповідає вимогам ПУЕ.

Стосовно посилання позивача на п.3.4. ПКЕЕ, суд вважає повідомити наступне.

Так, п. 3.4. ПКЕЕ встановлено, що протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).

Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта. Таким чином цей пункт відноситься лише до тих випадків, коли протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму і можна прийти до висновку, що споживач умисно затягує приведення схеми обліку, використовує при цьому нове обладнання, яке споживає електричну енергію у дуже великому розмірі.

Разом з тим, суд також виходить з того, що заявлені позовні вимоги не призводять до поновлення порушених прав позивача у звязку з наступним.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють зясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обовязку.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога зобов'язати відповідача здійснити перерахунок обємів переданої електричної енергії протязі розрахункового періоду з 10.06.2011р. по 10.07.2011р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за попереднім розрахунковим періодом.

Підставою позову є незаконність, на думку позивача, розрахунку обємів переданої електричної енергії.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 Цивільного кодексу України: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 20 Цивільного Кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

Положення Закону України "Про електроенергетику", Правила користування електричною енергією, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України передбачають інший спосіб захисту цивільного права при незгоди позивача з нарахуванням. Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Позивач та відповідач є субєктами господарювання, повязані договірними правовідносинами, які будуються на принципах юридичної рівності, а ПАТ «Крименерго» не має статусу субєкту владних повноважень по відношенню до позивача.

Окрім того, заявлені вимоги не призводять до поновлення порушеного права з огляду на ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Дослідивши вищевказані норми, суд дійшов висновку про те, що зобовязання відповідача перерахувати обєми переданої електричної енергії на протязі розрахункового періоду з 10.06.2011р. по 10.07.2011р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за попереднім розрахунковим періодом не є належним способом захисту порушеного цивільного права та інтересу позивача.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 - пункт 3 - викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

При цьому суд враховує заперечення відповідача, викладені у відзиві на позову заяву.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача державне мито в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Разом з тим, позивач сплатив державне мито у розмірі 445,98 грн., а тому суд повертає зайве сплачене мито в сумі 360,98 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 11.08.2011 р. за участю представників сторін.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Повернути Приватному акціонерному товариству «Білогірський завод будівельних матеріалів» (97600, м. Білогірськ, вул.. Індустріальна,19, ідентифікаційний код 00290819) з Державного бюджету України з рахунку №31115095700002 в ГУ ДКУ в АРК (м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) зайве сплачене державне мито в сумі 360,98 грн., на підставі платіжного доручення № 1666 від 22.07.2011 р.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.