Рішення № 17849760, 15.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.11 Справа № 8/127/2011

За позовом Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ Луганської області,

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська, м. Луганськ, -

про стягнення 53031 грн. 28 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Дрожановій О.В.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. юрисконсульт, - довіреність №1282 від 26.07.10 року;

від відповідача ОСОБА_2 юрисконсульт, - довіреність №1404 від 12.08.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу за теплову енергію, спожиту ним у період з лютого по квітень 2011 року, у сумі 51995,02 грн., інфляційних нарахувань за період з квітня по червень 2011 року у сумі 678,79 грн. та 3% річних за період з 21.03.11 року по 01.07.11 року у сумі 357,47 грн., нарахованих ним з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого теплопостачання №43/1, укладеного між сторонами 29.01.2007 року.

До початку судового засідання 15.08.11 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 12.08.11 року за вих. №1405).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

29.01.07 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі укладено договір №43/1 про надання послуг з централізованого теплопостачання, відповідно до якого виконавець взяв на себе зобовязання надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1).

Згідно п.2.1 договору загальна площа опалюваного приміщення згідно додатку №1 становить 1596,0 куб.м, максимальне теплове навантаження 0,1307 Гкал/год. Плата за надані послуги за наявності засобів обліку теплової енергії справляється за їх показаннями згідно з п.п.10-13 Правил з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п.2.2).

Розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата вноситься щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця. За несвоєчасне виконання споживачем розрахунків за теплову енергію він зобовязаний сплатити на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ на день здійснення платежу (п.3.1).

Споживач зобовязаний оплачувати послуги в установлені договором строки (п.4.6); та несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги (п.5.1).

Договір укладено до 31.12.07 року, він набирає чинності з дня його укладення та вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п.8.1) (а.с.7-8).

Сторони уклали низку додаткових угод до основного договору, у т.ч.:

Позивач стверджує, що він у період з лютого по квітень 2011 року надав споживачеві теплову енергію на загальну суму 51995,02 грн. (а.с.9), що підтверджується доданими до справи актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, кожен з яких підписаний сторонами за договором, та рахунками на оплату вартості спожитої теплової енергії.

Відповідач не сплатив вартість теплової енергії, отриманої ним впродовж спірного періоду часу, у звязку з чим позивач, керуючись умовами договору та чинним законодавством, на суму основного боргу в 51995,02 грн. нарахував:

інфляційні нарахування за період з квітня по червень 2011 року у сумі 678,79 грн.;

3% річних за період з 21.03.11 року по 01.07.11 року у сумі 357,47 грн., які разом з основним боргом просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав повністю.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

З норми, викладеної у частині 1 ст. 179 Господарського кодексу України, а також аналізу спірного договору вбачається, що він належить до числа господарських договорів.

Уклавши договір, сторони набули низку прав та зобовязань.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГКУ) господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Одностороння відмова від зобовязання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ (ст.193 ГКУ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Конкретний термін сплати вартості отриманої теплової енергії сторони визначили у п.3.1 договору, однак відповідач порушив його умови та не вжив заходів до своєчасної сплати вартості отриманих послуг та погашення боргу.

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу у вигляді його різновиду договору енергопостачання.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України (далі ГКУ) встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662, 663 ЦКУ та 276 ГКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість теплової енергії.

З огляду на викладене відповідач, отримавши від позивача теплову енергію на вищезгадану суму, повинен був, керуючись приписами ст. 692 Цивільного кодексу та частин 6-7 ст. 276 Господарського кодексу України, у визначений договором строк оплатити її вартість, однак не зробив цього, - а значить - припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем основного грошового зобовязання за договором №43/1 від 29.01.07 року у сумі 51995,02 грн., час сплати якого згідно умов договору є таким, що настав

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки. Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Позивач не ставить питання про стягнення пені, що є його правом.

При вирішенні спору в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спосіб захисту порушеного права сторонами за цим спором обрано у відповідності до вимог ст. 16 ЦКУ.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до приписів ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України суд судові витрати у повному обсязі покладає на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги закону, умови договору та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст.11.16,509,525,526,529,530,549,611,612,614,623-625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193,227,232,275,276 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,ч.3 ст.22,ст.ст.32-34,43,44,47-1,49,75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганська, ідентифікаційний код 07652214, який знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Оборонна, 32, - на користь Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", ідентифікаційний код 02132266, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Леніна, 126, - основний борг за отриману теплову енергію у сумі 51995 (пятдесят одна тисяча девятсот девяносто пять) грн. 02 коп., інфляційні нарахування у сумі 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 79 коп., 3% річних у сумі 357 (триста пятдесят сім) грн. 47 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 530 (пятсот тридцять) грн. 31 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 15.08.11 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 серпня 2011 року.

Суддя А.П.Середа