Рішення № 17849669, 09.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11 Справа № 1/90/2011

За позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ в особі філії "Донецьквуглезбут", м. Донецьк

до Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області

про стягнення 389194 грн. 62 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 29.12.10 № 29-12/51-Д;

від відповідача не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 389194 грн. 62 коп. збитків.

Відповідач з доводами позивача щодо поставки вугілля невідповідної якості не погоджується та у запереченнях на позовну заяву за листом від 11.07.11 № 1-7/1547 зазначає, що рішенням господарського суду м. Києва від 17.03.09 у справі № 42/76 за позовом ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" до ДП "Вугілля України" про стягнення 284166 грн. 56 коп. грн. не доведено склад цивільного правопорушення у вигляді збитків з боку ДП "Донбасантрацит". Також відповідачем подана заява за листом від 11.07.11 № 1-7/1546 про застосування судом до вимог позивача правил позовної давності у відповідності до ст. 257 ЦК України.

Позивач за листом від 27.07.11 № 645-юр доводи відповідача відхиляє та посилається на те, що регресна вимога може бути предявлена протягом трьох років з дня виконання зобовязання про відшкодування збитків, що за матеріалами справи становить 27.07.09, тому правила позовної давності застосовуватися судом не повинні.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представника позивача, суд дійшов до наступного.

Так, між Державним підприємством "Вугілля України” /позивачем/ та Державним підприємством "Донбасантрацит” /відповідачем/ було укладено договір постачання вугільної продукції від 01.03.07 № 13-07/2-ЕН, за умовами якого відповідач зобовязався поставити, а позивач прийняти та оплатити вугілля на умовах, передбачених у договорі.

У той же час, позивач мав договірні відносини з Відкритим акціонерним товариством "Центренерго" також за договором на постачання вугільної продукції від 15.02.07 № 15-02/1-П, за умовами якого Державне підприємство "Вугілля України" прийняло зобов'язання поставляти вугільну продукцію покупцеві, якісні характеристики якої мають відповідати умовам розділу 3 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позову позивач посилається на рішення господарського суду м. Києва від 17.03.09 по справі № 42/76, яким задоволено позов ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" до ДП "Вугілля України" про стягнення 281244 грн. 47 коп. збитків, які виникли через неналежне виконання умов договору від 15.02.07 № 15-02/1-П через поставку неякісного вугілля у квітні-травні 2007 року за залізничними накладними №№ 49340833, 48337473, 49542919, 49543050, 49543067, 49543037, 49543045, 49543034, 49543056, 49323205.

Позивачем підтверджено факт виконання даного рішення суду та перерахування 281244 грн. 47 коп. органу виконавчої служби за платіжним дорученням від 27.07.09 № 17037 за наказом суду від 29.05.09 № 42/76, з яких позивач просить стягнути 246830 грн. 12 коп. у відшкодування витрат по провізній платі з перевезень повернутого вугілля від станції Трипілля до станції Красний Луч, штрафів, нарахованих за простій вагонів, плати за користування, подачу і зберігання вагонів.

Як свідчать матеріали справи, до ціни позову також включено 139800 грн. 00 коп. вартості залізничного тарифу, сплаченого позивачем за перевезення вугілля до Трипільської ТЕС (відокремленого підрозділу ВАТ "ДЕК "Центренерго"), що підтверджується змістом документів на перевезення вугілля залізницею по спірних відправках, де платником зазначене ДП "Вугілля України", а саме: № 49542919 у сумі 20832,00 грн. без ПДВ, № 49543050 13280,00 грн. без ПДВ, № 49543067 21280,00 грн. без ПДВ, № 49543037- 10606,00 грн. без ПДВ, № 49543045 18620,00 грн. без ПДВ, № 49543034 15982,00 грн. без ПДВ, № 49543056 10656,00 грн. без ПДВ, № 49323205 5262,00 грн. без ПДВ, а усього 139821,60 грн. з ПДВ.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання підстав відшкодування збитків здійснюється зокрема ст. 224 ГК України, якою визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, завдані ним збитки витрати, зроблені управненою стороною, втрату або пошкодження її майна. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Стаття 228 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути їх з третіх осіб у порядку регресу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав свої зобовязання, передбачені п. 5.5 договору постачання вугільної продукції № 13-07/2-ЕН, укладеного з відповідачем, про сплату вартості послуг по перевезенню вугілля залізницею за залізничними накладними №№ 49542919, 49543050, 49543067, 49543037, 49543045, 49543034, 49543056, 49323205 на суму 139821 грн. 60 коп., але не отримав його у власність у зв'язку з поверненням вантажу за вимогою вантажовідправника через його неякісність.

Позивач просить стягнути 139800 грн. 00 коп. збитків по залізничному тарифу.

Факти поставки вугілля за спірними відправками, яке не відповідає вимогам по якості, передбаченим договором, підтверджуються результатами розгляду справи № 42/76, рішеннями, прийнятими вантажовідправником про повернення (переадресацію) вугілля після його прийняття за якістю у встановленому порядку, визнанням відповідачем претензій позивача у досудовому порядку.

Дослідження порядку приймання вугілля за якістю за спірними відправками згідно актів від 27.04.07 та від 16.05.07, на які посилається позивач, суд не вважає доцільним, оскільки предметом спору не є стягнення вартості неякісної продукції, коли підстави позову за договором постачання вугільної продукції № 15-02/1-П потребують участі одержувача ВАТ "ДЕК "Центренерго", залучення якого по даній справі суд не вважає необхідним, оскільки рішення № 42/76 виконане.

Таким чином суд вважає, що матеріалами справи підтверджуються протиправні дії відповідача, що полягають у порушенні договірного зобов'язання щодо поставки вугілля належної якості.

Заподіяння збитків в результаті цих дій полягає у тому, що внаслідок поставки вугілля неналежної якості позивач поніс витрати по провізній платі в сумі 139800 грн. 00 коп. за перевезення повернутого вугілля від станції Трипілля до станції Красний Луч, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 32777521- 20832,00 грн. без ПДВ, № 32777552 95668,00 грн. без ПДВ;

- по штрафах, нарахованих Укрзалізницею за простій вагонів під час проведення лабораторних досліджень у сумі 4376 грн. 81 коп., що підтверджується накопичувальними картками №№ 29.04.355, 16.05.426, 20.05.421, 15.05.398, 16.05.423;

- платі за користування, подачу і зберігання вагонів, додаткових зборів, пов'язаних з пере адресацією вагонів, плати за маневрові роботи у загальній сумі 100518 грн. 32 коп., що підтверджується відомостями про надання послуг, пов'язаних з подачею, збиранням та користуванням вагонами № 4/07-15, накопичувальною карткою № 19.05.433, № 5.07-20, тобто реальність понесених витрат доведена позивачем.

Причинний зв'язок між протиправними діями та заподіяними збитками полягає у факті порушення відповідачем договірного зобов'язання щодо поставки вугілля належної якості, у той час, як п. 6.4 договору на постачання вугільної продукції № 13-07/2-ЕН передбачає, що за постачання неякісного вугілля, вугілля пошарово завантаженого в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця до вантажоотримувача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, (витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та інше).

Вина відповідача презюмується та саме відповідач повинен довести її відсутність.

Клопотання відповідача про застосування правил спеціальної позовної давності, яке обґрунтоване посиланням на ч. 4 ст. 258 ЦК України щодо річного строку позовної давності для вимог у зв'язку з недоліками проданого товару, судом відхиляється, оскільки вимоги за позовом не стосуються безпосередньо вартості неякісного вугілля, а мають похідний характер, що доводиться рішенням суду по справі № 42/76.

Тому суд погоджується з доводами позивача, що спеціальний строк позовної давності по справі не закінчився, оскільки згідно із ч. 6 ст. 261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання, що за матеріалами даної справи визначається з дня сплати боргу за рішенням суду по справі № 42/76 за платіжним дорученням від 27.07.09 № 17037.

На суму 139800 грн. 00 коп. збитків з провізної плати до Трипільської ТЕС строк позовної давності також позивачем не пропущений.

За таких обставин позов на суму 386630 грн. 12 коп. є обґрунтованим та підлягає задоволенню у цій частині.

На суму 2564 грн. 50 коп. витрат, які є судовими витратами по справі № 42/76, у позові слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати по даній справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Донбасантрацит”, м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, б. 10, ідент. код 32446546 на користь Державного підприємства “Вугілля України”, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, б. 4, ідент. код 32709929 збитки у сумі 386630 грн. 12 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3866 грн. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234 грн. 44 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позову на суму 2564 грн. 50 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення 15.08.11.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова