Рішення № 17849410, 08.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" серпня 2011 р. Справа № 12/5007/70/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №08/3932-000023 від 12.04.2011 р.

від відповідача не з"явився

Розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 10443,32 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 10443,32 грн., з яких: 5923,63 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 4147,69грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини, 201,40 грн. інфляційних нарахувань, 28,43 грн. 3% річних, 142,17 грн. пені.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Новоград_Волинським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі) договору від 30.10.2006р. № 910 (а.с. 6-10, 32-38), позивач здійснює постачання відповідачу електричної енергії.

В п. 10.1 договору сторони визначили, що цей договір укладається на строк до 31 грудня 2006р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно ч.1 ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п.5.1 договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 1 листопада поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").

У разі неподання відповідачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем на рівні спожитої електроенергії відповідних періодів поточного року.

В п.4.2.2. договору зазначено, що у випадку споживання електроенергії та потужності понад кількість, обумовлену розділом 5 цього договору за відповідальний період (місяць) при одно-, дво- чи тризонній системі обліку, відповідач виключно банківськими коштами сплачує позивачу двократну вартість електроенергії та потужності, витраченої понад обумовлений даним договором обсяг електричної енергії та потужності згідно з Законом України "Про електроенергетику" за тарифами, які діяли в період, коли було виявлено перевищення.

Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Листом, який був отриманий відповідачем 16.12.2010 р., Новоград-Волинський РЕМ довів відповідачу обсяги відпуску електроенергії на 2011 рік на рівні фактичних обсягів споживання електроенергії відповідних періодів 2010 р. (а.с.30,31). Зокрема на на березень місяць 2011 року доведено обсяг постачання електроенергії в кількості 1924 кВт/год.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2011 року відповідачем фактично було спожито - 7280 кВт/год, що підтверджується Звітом про використану електроенергію (а.с. 18).

Таким чином, відповідач допустив споживання електроенергії понад договірну величину на 5356 кВт/год.

У зв'язку з викладеним, у відповідності до ст.26 Закону України "Про електроенергетику", відповідачу була нарахована санкція за перевищення договірних величин споживання та виставлено рахунок по сплаті двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електроенергії на суму 4147,69грн. (5356х0,7744грн. (тариф на електроенергію)).

Крім того, в п.7.3 вищезазначеного договору, сторони погодили, що остаточний розрахунок повинен здійснюватися - не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання з урахуванням сальдо на початок місяця.

Пунктом 2.2.3. договору передбачено, що відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 17 числа по 16 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, рахунок від 17.03.2011 на суму 6765,16 грн. (а.с.11), який був ним отриманий в цей же день був оплочений частково в сумі 841,53 грн., внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за використану електроенергію за березень 2011р. в сумі 5923,53 грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1 та 7.4 вищезазначеного договору, за внесення платежів, передбачених пунктами цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком (дод. №4), відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу за період з 22.03.2011р. по 20.05.2010р. нарахована пеня в сумі 142,14грн. (розрахунок пені (а.с. 15)).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3% річних за період з 22.03.11 по 20.05.11 складає 28,43 грн. (а.с. 17).

Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано інфляційні за квітень 2011 року, сума яких становить 201,40 грн.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, суд встановив, що фактично позивач нарахував суму меншу ніж є насправді, тому розрахунки позивача суд вважає правильними, а вимогу щодо стягнення з відповідача 142,17 грн. пені та 28,43 грн. 3% річних такою, що підлягає задоволенню.

Щодо інфляційних нарахувань, то судом встановлено, що позивач припустився помилки, оскільки відповідно до повідомлення Державного комітету статистики України від 11.05.2011 індекс інфляції у квітні 2011 року становив 101,3 відсотка порівняно з березнем 2011 року. Натомість, як вбачається з розрахунку позивача, останній застосував індекс інляції за квітень 2011 року у розмірі 103,4 відсотка, що призвело до штучного збільшення розміру інфляційних.

Згідно розрахунку суду інфляційні за квітень 2011 року становлять 76,95 грн., які і підлягають задоволенню. В частині стягнення 124,45 грн. (201,40 грн. - 76,95 грн.) суд відмовляє.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 10318,87 грн., з яких: 5923,63 грн.-заборгованість за спожиту електричну енергію; 4147,69грн. - підвищена плата за споживання електричної енергії понад договірні величини; 76,95 грн. - інфляційні нарахування; 28,43 грн. - 3% річних; 142,17 грн. - пеня.

В частині стягнення 124,45 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.26 Закону України "Про електроенергетику", керуючись ст.ст.49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 11700, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10014, м.Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622

- 5923,63 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію;

- 4147,69грн. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини;

- 76,95 грн. інфляційних нарахувань;

- 28,43 грн. 3% річних;

- 142,17 грн. пені;

- 103,19 грн. державного мита;

- 233,19 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

3. В частині стягнення 124,45 грн. інфляційних нарахувань в позові відмовити.

Рішення господарського суду вступає в законну силу в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 11 серпня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. із зв. повід).