Рішення № 17848739, 16.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.11р.Справа № 40/5005/9035/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро", с.Голубівка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця", с.Новостепанівка

про стягнення 76377 грн. 89 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - дов. від 15.03.2011р. №07;

від відповідача: не з»явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" (далі-Відповідач) і просить стягнути 59911 грн. 25 коп. боргу, 3053 грн. 25 коп. пені, 2989 грн. 00 коп. відсотки, 10424 грн. 56 коп. інфляційні витрати та судові витрати.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав.

Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштове повідомлення 12945837), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до витягу державного реєстратора станом на 15.08.2011 року юридична адреса Відповідача: 51234, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новостепанівка.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою "Олімпекс-Агро" у період з 01.04.2009р. по 30.04.2009р. були надані Відповідачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" послуги з обробки землі на суму 59911 грн. 25 коп., що підтверджується актом №4 передачі-приймання виконаних робіт від 30.04.09р. на суму 59911 грн. 25 коп. (а.с.11).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші право чини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України).

Стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку; зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення обєктів інтелектуальної власності та інших дій субєктів, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку; майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 901 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин про надання послуг, в результаті чого у відповідача виникли зобовязання по оплаті отриманих від Позивача послуг.

Враховуючи, що сторонами термін виконання зобовязання оплати товару не встановлений, в силу статті 530 Цивільного кодексу України кредитор (Позивач у справі) вправі вимагати виконання у будь-який час; боржник зобовязаний виконати таке зобовязання в семиденний термін з дня предявлення вимоги кредитором.

Форма вимоги законом не встановлена.

Як вбачається з матеріалів справи Позивачем було спрямовано на адресу Відповідача вимогу від 19.10.2009р. вих. №248 про сплату боргу, яку було отримано Відповідачем, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, 24.10.2009р. (а.с.12-15).

Отже Відповідач повинен був розрахуватися за отриманий товар до 01.11.2009р.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед Позивачем відповідачем не надано.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів на суму боргу, в розмірі 10424 грн. 56 коп. та 3% річних, розрахованих від суми основного боргу у сумі 2989 грн. 00 коп.

Що стосується вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача пені у розмірі 3053 грн. 08 коп., то вони є безпідставними.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається між сторонами договір про надання послуг не укладався та відповідно розмір пені не встановлений, тому у Позивача відсутнє право щодо стягнення пені, а у Відповідача обовязок щодо її сплати.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька Вівця" (51234, с. Новостепанівка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 30764202, р/р 26003109966001 в КБ „ПриватБанк”, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс-Агро" (51230, с.Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 30195842, п/р 26004010019921 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) 59 911 грн. 25 коп. - боргу, 10 424 грн. 56 коп. інфляційних витрат, 2 989 грн. 00 коп. річних, 733 грн. 24 коп. витрати по сплаті державного мита, 226 грн. 56 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

16.08.2011р.