Рішення № 17848151, 10.06.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2011 р. Справа № 8/016-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Родос Плюс», ідентифікаційний код: 32733910, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13,

до відповідача: державне підприємство Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів», ідентифікаційний код: 08476587, місцезнаходження: 08001, Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів-1,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності від 07.12.2010 року за № 39;

від відповідача: директор державного підприємства Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів» Павленко О.А., який діє на підставі статуту, та ОСОБА_2., який діє на підставі доручення від 15.03.2011 року за №15, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне підприємство «Родос Плюс»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до державного підприємства Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про організацію продажу брухту та відходів чорних металів від 12.05.2010 року за № 11/4 (далі за текстом: Договір) у вигляді основного боргу у сумі 248 233,09 грн. (двісті сорок вісім тисяч двісті тридцять три гривні 09 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 3866,30 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 30 коп.) і судових витрат.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань за Договором, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 248 233,09 грн. (двісті сорок вісім тисяч двісті тридцять три гривні 09 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 3866,30 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 30 коп.).

Відповідно до ухвали від 18.01.2011 року порушено провадження у справі №8/016-11 та призначено її розгляд на 01.02.2011 року.

01.02.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 18.01.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Позивач підтримав свою заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою суду від 01.02.2011 року відмовлено, в звязку з тим, що остання є необґрунтованою та недоведеною. Відповідач в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 18.01.2011 року не виконав, будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Ухвалою суду від 01.02.2011 року відкладено розгляд справи на 15.02.2011 року.

15.02.2011 року в судове засідання зявився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 01.02.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився, вимог ухвали суду від 01.02.2011 року не виконав, будучи повідомленим про день та час розгляду справи. Ухвалою суду від 15.02.2011 року відкладено розгляд справи на 04.03.2011 року.

04.03.2011 року в судове засідання Позивач не зявися та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. В судове засідання зявився Відповідач який виконав вимог попередніх ухвал суду, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в задоволенні позову відмовити. Ухвалою суду від 04.03.2011 року розгляд справи відкладено на 15.03.2011 року.

15.03.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відповідач заявив клопотання про продовження строку вирішення справи, яке ухвалою суду від 15.03.2011 року задоволено. Суд заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про потребу призначення у справі №8/016-11 судово-економічної експертизи, в звязку з чим ухвалою суду від 15.03.2011 року у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз і витрати по оплаті проведення експертизи покладенні на Відповідача, та зупинено провадження у справі на час проведення вказаної експертизи.

23.05.2011 року до суду повернулись матеріали справи №8/016-11 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без проведення експертизи, в звязку з тим, що Відповідач вимоги ухвали суду від 15.03.2011 року не виконав та оплату вартості проведення судово-економічної експертизи не здійснив. Ухвалою суду від 24.05.2011 року провадження у справі №8/016-11 поновлено та розгляд справи призначено на 07.06.2011 року.

07.06.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. В судовому засіданні 07.06.2011 року оголошено перерву до 08.06.2011 року.

08.06.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. В судовому засіданні 08.06.2011 року оголошено перерву до 10.06.2011 року.

10.06.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявився Відповідач, який дав пояснення, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача і Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 10.06.2011 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем та Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача і Відповідача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 6 передбачає, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 628 передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

12.05.2010 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 6, 202, 628 Цивільного кодексу України, було укладено договір про організацію продажі брухту та відходів чорних металів від 12.05.2010 року за № 11/4.

Відповідно до вимог п. 1.1. Договору, на умовах, викладених в даному Договорі, Продавець зобовязується передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити демонтований лом та відходи чорних металів.

Згідно із п. 4.5. Договору, сторони домовились, що після підписання договору Покупець (Позивач) сплачує Продавцю (Відповідачу) попередню оплату у розмірі 240000,00 грн. Дана попередня оплата є задатком для початку виконання робіт і не може визначатись як оплата за конкретний тоннаж товару. Після встановлення ціни та формування партії її вартість буде вираховуватись з даної попередньої оплати.

Договір у п.2.3. передбачає, що вартість товару складається з вартості чорного металобрухту торгово-промислової палати України на день підписання прийомо-здаточного акту з відрахуванням вартості демонтажних робіт. Демонтажні роботи, в залежності від складності виконаних робіт, не повинні перевищувати суму 600,00 гривень за тону з врахуванням податку на додану вартість.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що відповідно до рахунку від 12.05.2010 року за № 15, який виставлений Відповідачем Позивачу на виконання Договору, Позивачем було перераховано 240000,00 грн. (двісті сорок тисяч гривень 00 коп.). Даний перерахунок Позивачем коштів підтверджується виписками з банку від 14.05.2010 року та 17.05.2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог п. 3.1. Договору, поставка товару проводиться на умовах EXW «склад Продавця»згідно «ІНКОТЕРМС -2000».

Згідно п. 3.2. Договору, продавець (Відповідач) зобовязується передати в повному обсязі товар, який був утворений шляхом демонтажу виконаного Покупцем (Позивачем).

Договір у п. 6.4. передбачає, що продавець (Відповідач) зобовязаний своєчасно допускати робітників Покупця (Позивача), з технікою та обладнанням для проведення демонтажних робіт, навантаження та транспортування товару, а Покупець (Позивач) зобовязаний приступити до виконання робіт у строки визначенні додатковими угодами до даного договору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 18.05.2010 року позивач приступив до демонтажу конструкцій Відповідача та на протязі місяця виконав демонтаж двох сталевих конструкцій.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору Відповідач в порушення вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України після розбирання Позивачем металевих конструкцій частково передав, а Відповідач прийняв товар у вигляді металобрухту чорних металів, загальна вага якого становила 166,81 тон.

Передача Відповідачем Позивачу частково металобрухту після розбирання Позивачем металевих конструкцій на виконання умов Договору підтверджується поясненнями ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., довідкою будинкоуправління від 10.03.2011 року за №64, актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.12.2010 року, накладними від 30.06.2010 року за №114-а, від 30.06.2010 року за №114, від 30.06.2010 року за №115, видатковою накладною від 27.05.2010 року за №89, довіреністю від 02.06.2010 року серії ЯПД за №568199, дорученням на імя ОСОБА_11., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, подорожніми листами від 24.05.2010 року за №983154, від 26.05.2010 року за № 983150, від 28.05.2010 року за №983147, від 27.05.2010 року за №983149, від 24.05.2010 року за №983155, від 22.05.2010 року за №983157, від 26.05.2010 року за №983153, від 28.05.2010 року за №983144, від 27.05.2010 року за № 983151, від 16.06.2010 року за № 983123, дорученням на імя ОСОБА_11., журналом здачі-видачі ключів під розпис Макарівського заводу ЗБВ, листом державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза»від 14.06.2010 року за 1333, журналом виїзду автомобілів під розпис Макарівського заводу ЗБВ, видатковою накладною від 27.05.2010 року за №89, журналом розрахунку витрат електроенергії Макарівського заводу ЗБВ, накладними від 30.06.2010 року за №114-а, від 30.06.2010 року за №114, від 30.06.2010 року за №115, актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року за №10, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за травень 2010 року, довіреністю від 02.06.2010 року серії ЯПД за №568199, прибутковим касовим ордером від 04.06.2010 року за №36, книгою обліку реєстрації накладних Макарівського заводу залізобетонних виробів, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Вищевказаними письмовими доказами у справі спростовується позиція Позивача, що він взагалі не отримував від Відповідача металобрухт.

Таким чином, після часткової передачі Відповідачем Позивачу металобрухту у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.), що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 16.12.2010 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи та який підписаний і скріплений печатками Позивача та Відповідача. Відомості за даними первинних бухгалтерських документів Відповідача, які зазначені у даному акті звірки взаємних розрахунків станом на 16.12.2010 року, відповідно до якого заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.), Позивачем не оспорювались, не оскаржувались та не спростовувались.

Суд приходить до висновку, що заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором після часткової передачі Відповідачем Позивачу металобрухту станом 10.06.2011 року складає 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.).

Наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем за Договором у сумі 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.) суд вважає доведеним фактом, який підтверджується матеріалами справи та Відповідачем належними і допустимими доказами не спростований. Судом береться до уваги, що доказів повної передачі чи передачі іншої частини металобрухту Відповідачем, придбаного Позивачем металобрухту за Договором суду не надано.

У звязку з цим вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості з Відповідача у сумі 248 233,09 грн. (двісті сорок вісім тисяч двісті тридцять три гривні 09 коп.) підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача основної заборгованості за Договором у сумі у сумі 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.).

Крім основної суми заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача 3-и проценти річних у сумі 3866,30 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 30 коп.).

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по неповній передачі Позивачу металобрухту за договором станом на 10.06.2011 року, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобовязань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто не виконав встановлених Договором зобовязань, внаслідок чого є підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача 3-х процентів річних. Позивач під час розгляду справи підтвердив суду свої вимоги щодо стягнення з Відповідача 3-х процентів річних.

За розрахунком Позивача розмір 3-х процентів річних становить 3866,30 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят шість гривень 30 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється необґрунтованим та невірним, в звязку з тим, що Позивачем суду доведено та Відповідачем не спростовано суму основної заборгованості 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.) за Договором замість зазначеної у позові суми основної заборгованості 248 233,09 грн. (двісті сорок вісім тисяч двісті тридцять три гривні 09 коп.), внаслідок чого розрахунок 3-х процентів річних, який здійснювався Позивачем і зазначався в позові, є не правильним. У звязку з цим, арифметичним підрахунком враховуючи суму основного боргу 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.), яка судом задовольняється, суд приходить до висновку, що сума 3-х процентів річних становить 1314,16 грн. (одна тисяча триста чотирнадцять гривень 16 коп.).

Враховуючи несвоєчасну та неповну передачу Відповідачем металобрухту за Договором, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку щодо часткової обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача 3-х процентів річних, внаслідок чого ці вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню судом шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача 3-х процентів річних у сумі 1314,16 грн. (одна тисяча триста чотирнадцять гривень 16 коп.).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем і Відповідачем суду в якості доказів своєї позиції по справі, є письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобовязань, взятого ним, відповідно до Договору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані частково та заперечувались Відповідачем по суду.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 2521,00 грн. (дві тисячі пятсот двадцять одна гривня 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів суду здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 2521,00 грн. (дві тисячі пятсот двадцять одна гривня 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача в повному обсязі, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов - задовольнити частково.

2.Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Макарівський завод залізобетонних виробів», ідентифікаційний код: 08476587, місцезнаходження: 08001, Київська обл., Макарівський р-н, смт Макарів-1, на користь приватного підприємства «Родос Плюс», ідентифікаційний код: 32733910, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, заборгованість за договором про організацію продажу брухту та відходів чорних металів від 12.05.2010 року за № 11/4 у вигляді основного боргу у сумі 84362,57 грн. (вісімдесят чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 57 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 1314,16 грн. (одна тисяча триста чотирнадцять гривень 16 коп.), державне мито у сумі 2521,00 грн. (дві тисячі пятсот двадцять одна гривня 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.). В іншій частині позову відмовити.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 10.06.2011 року