Рішення № 17847971, 25.01.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2011 р. Справа № 18/140-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с.Іванівка, Херсонська область

до Елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія», с.Капустинці

про стягнення 22360 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

За участю представників сторін:

Позивача ОСОБА_2

Відповідача Андрусенко Я.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія»(далі відповідач) про стягнення 22360 грн., з яких 11180 грн. заборгованості за Договором на надання послуг по обробці сільськогосподарських угідь № 8 від 19.07.2006 року та 11180 грн. пені.

Відповідно до ухвали суду від 23.07.2009 року порушено провадження у справі № 18/140-09 та призначено розгляд справи на 11.08.2009 року.

Дослідивши наявні у справі документи, відзив відповідача та враховуючи його пояснення, судом встановлено, що відповідач заперечуючи проти позову, вважає обробку його полів самовільною, такою, що здійснена без відома директора підприємства, який у відповідний період перебував у відрядженні.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на підписання договору та акту виконаних робіт неуповноваженою особою, а саме за директора договір та акт виконаних робіт підписав агроном підприємства. При цьому, судом встановлено, що на відповідних документах стоїть печатка підприємства, яка свідчить про погодження підприємством відповідного правочину. Однак, відповідач на вимогу суду не надав обґрунтованих пояснень хто на підприємстві відповідальний за печатку, хто її поставив на документах та на якій підставі.

Виходячи з викладеного, господарський суд, для правильного і всебічного вирішення спору, дійшов висновку про надіслання матеріалів справи № 18/140-09 до слідчих органів у звязку з необхідністю встановити за яких обставин були підписані та скріплені печаткою підприємства договір та акт виконаних робіт, зокрема, це відбулось на підставі доручення керівництва (в т.ч. усного), самовільно чи шляхом протиправного заволодіння документацією підприємства.

У звязку з чим, ухвалою від 19.11.2009 року провадження у справі зупинялось на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за спільним клопотанням сторін від 08.10.2009 року строк вирішення спору продовжувався.

Матеріали справи №18/140-09 з постановою слідчого прокуратури Володарського р-ну від 06.09.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи повернулися до господарського суду 14.12.2010 року, у звязку з чим, провадження у справі було поновлено ухвалою від 16.12.2010 року та призначено справу до розгляду на 11.01.2011 року.

В судовому засіданні 11.01.2011 року оголошувалась перерва до 18.01.2011 року.

В судовому засіданні 18.01.2011 року сторони надали пояснення по суті спору з врахування встановлених під час слідства обставин.

В судовому засіданні 18.01.2011 року оголошувалась перерва до 25.01.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором на надання послуг по обробці сільськогосподарських угідь № 8 від 19.07.2006 року, укладеним між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Елітно-насіннєвою агрофірмою «Мрія». Зазначений Договір укладений зі сторони позивача Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зі сторони відповідача - в особі директора ЕНАФ «Мрія»Андрусенка Миколи Вікторовича, Договір підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено авіаційну обробку 523 га площ сільськогосподарських угідь господарства (228 га рапсу, 230 га гороху та 65 га озимої пшениці), що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.07.2006 року, складеним зі сторони позивача Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зі сторони відповідача - директором ЕНАФ «Мрія»Андрусенком Миколою Вікторовичем.

При цьому, як вбачається з Акту приймання-передачі виконаних робіт, роботу передав ОСОБА_1, роботу прийняв працівник ЕНАФ «Мрія»ОСОБА_3, що засвідчено печаткою відповідача (оригінал Акту оглянуто судом, копія долучена до матеріалів справи)

Згідно з умовами Договору № 8 відповідач зобовязався оплатити виконані роботи за ціною 20 грн. за гектар, що виходячи з зазначеного в Акті обсягу виконаних робіт, складає 10460 грн.

Крім того, згідно з п. 3.5 Договору № 8 відповідач зобовязався оплатити переліт повітряного судна до місця роботи з розрахунку 2400 грн. за 1 год. перельоту, що складає 720 грн.

Пунктом 3.7. Договору № 8 передбачено, що кінцевий розрахунок повинен бути проведений відповідачем до 01.08.2006 року.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобовязання за Договором № 8 по оплаті виконаних робіт та відшкодуванню витрат на переліт не виконав, у звязку з чим його заборгованість складає всього 11180 грн.

У звязку з не оплатою виконаних робіт позивач надсилав відповідачу претензію від 23.10.2007 року № 81, яка залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач в ході розгляду спору факт укладення Договору № 8 від 19.07.2006 року та підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт від 20.07.2006 року заперечував, також відповідач заперечував факт надання зазначених в Акті приймання-передачі виконаних робіт послуг по авіаобробці полів. Вважає, що оскільки відповідні роботи ним не замовлялись, такі роботи вважаються виконаними позивачем самовільно і не породжують зобовязань з їх оплати.

Щодо викладених в запереченнях відповідача обставин, матеріали справи надсилались до слідчих органів для зясування за яких обставин були підписані та скріплені печаткою підприємства договір та акт виконаних робіт від імені Елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія», зокрема, це відбулось на підставі доручення керівництва (в т.ч. усного), самовільно чи шляхом протиправного заволодіння документацією підприємства.

За наслідками проведення слідчих дій встановлено, що Договір та Акт приймання-передачі робіт підписані агрономом підприємства відповідача ОСОБА_3 за усним дорученням директора підприємства та скріплені печаткою підприємства. При цьому, слідчими не встановлено факту злочинного заволодіння печаткою підприємства.

Крім того, відповідач, заперечуючи факт належного виконання позивачем робіт, посилається на завдання шкоди жителям сусіднього села Каленна, яким пошкоджено городину.

Однак, з наданих відповідачем актів від 24.11.2006 року не можливо встановити причину пошкодження городини та характер таких пошкоджень, за даними матеріалів слідства відповідні факти не досліджувались і не встановлювались. Відповідач доказів причетності позивача до пошкоджень городів жителів села Каленна та завдання відповідної шкоди жодними доказами не довів, доказів звернення до позивача з відповідною претензією про відшкодування збитків не надав.

Крім того, згідно з умовами Договору № 8 передбачалась обробка 600 га площі полів відповідача, виконання робіт щодо 523 га площі прийнято уповноваженою особою відповідача агрономом ОСОБА_3 згідно Акту приймання-передачі робіт від 20.07.2006 року, посилання відповідача про пошкодження 8,45 га городини не спростовує факту надання відповідних послуг. В той же час, суд не вбачає підстав для розгляду обставин щодо пошкодження городів жителів с. Каленне, оскільки відповідні обставини є підставою для відшкодування завданої шкоди, що не є предметом розгляду в даній справі.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність у нього примірників Договору № 8 та Акту приймання-передачі виконаних робіт, оскільки відповідні документи підписані відповідною посадовою особою та скріплені печаткою відповідача, надані позивачем в оригіналах для огляду суду, крім того, матеріалами слідства обставин, які свідчать про факт підробки документів, не встановлено.

Як вбачається з матеріалів слідства, в діях агронома ОСОБА_3 формально вбачаються ознаки перевищення службових повноважень.

Згідно ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з пояснень працівників відповідача, які надавались в ході проведення слідчих дій, відповідачем надавались позивачу препарати для обробки та персонал регулювальників, чим спростовуються посилання відповідача, що йому не було відомо про обробку позивачем його полів.

Порушення посадовими особами відповідача посадових обовязків та перевищення повноважень не спростовує факту надання позивачем послуг по авіаобробці полів та прийняття відповідних робіт відповідачем.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 11180 грн. заборгованості обґрунтована з огляду на встановлені судом обставини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. При цьому, ст. 229 Господарського кодексу України встановлює, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції.

У звязку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 3.8. Договору неустойку в розмірі 1% від суми боргу з 01.09.2006 року за 1033 дні прострочення, що за його розрахунком складає 11180 грн.

Як передбачено п. 3.8. Договору, в разі прострочення платежу замовник сплачує виконавцю 1% боргу з 01.09.2006 року за кожний день прострочення до повного погашення боргу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, передбачена п. 3.8. Договору неустойка фактично є пенею.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що встановлений п. 3.8. Договору розмір пені 1% перевищує передбачений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір в межах подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, нарахування пені має здійснюватись в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Оскільки, п. 3.8. Договору передбачено нарахування пені з 01.09.2006 року за кожний день прострочення до повного погашення боргу, пеня підлягає стягненню за період з 01.09.2006 року по заявлений в позові 07.07.2009 року, крім того, відповідачем не заявлено про застосування строку давності до вимоги про стягнення пені.

В той же час, судом встановлено, що позивачем не обґрунтовано розмір облікової ставки НБУ протягом спірного періоду нарахування та допущено арифметичну помилку в розрахунку пені, після виправлення якої за розрахунком суду сума пені складає 6373,92 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 11180 грн. основного боргу та 6373,92 грн. пені. В решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Елітно-насіннєвої агрофірми «Мрія»(09340, Київська обл., Володарський р-н, с. Капустинці, код 03753310) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 11180 грн. боргу, 6373,92 грн. пені, 175,54 грн. витрат по сплаті державного мита та 185,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В задоволенні решти позову відмовити.

СуддяКошик А. Ю.