Рішення № 17847781, 07.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/12607.07.11 За позовомМалого колективного підприємства «Транспортник»;

доВідкритого акціонерного товариства «Свемон Київ»;

проповернення майна, яке притримується без достатньої правової підстави та

стягнення збитків у сумі 324450,00 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:ОСОБА_1., директор, довіреність б/н від 22.12.2010 р.;

ОСОБА_2., представник, довіреність б/н від 09.06.2010 р.;

Від відповідача: ОСОБА_3., представник, довіреність б/н від 10.03.2011 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011 р. порушено провадження у справі №18/126, справа призначена слуханням на 16.06.2011 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі була оголошена перерва з 16.06.2011 р. до 07.07.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить зобовязати відповідача повернути по акту прийому-передачі притримане майно:

автомобіль марки «МАЗ 54322»(сідловий тягач), 1986 р. випуску, державний номер НОМЕР_1;

марки «КАМАЗ 54112»(сідловий тягач), 1992 р., державний номер НОМЕР_2;

марки «КАМАЗ 54112»(сідловий тягач), 1992 р., акт №1 про зняття з обліку ДАЇ від 29.12.2010 р.;

марки «КАМАЗ 54112»(сідловий тягач), 1989 р., акт №2 про зняття з обліку ДАЇ від 29.12.2010 р.;

марки «МАЗ 9397»(напівпричіп), 1989 р., державний номер НОМЕР_3, яке належить на праві приватної власності малому колективному підприємству «Транспортник»(код ЄДРПОУ 25565832);

стягнути з відповідача 324450,00 грн. збитків, 3244,50 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданих письмових запереченнях на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору оренди території для стоянки №9 від 01.01.2010 р., як на підставу своїх вимог, не довів факт його порушення, а саме, факт незаконного притримання належного йому майна та факт наявності збитків у вигляді неодержаних доходів.

Відповідач неодноразова усно та письмово звертався до позивача з пропозицією вивезення останнім належного йому майна, однак позивач належне йому майно не вивозить.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

02.01.2009 р. між сторонами укладений договір оренди території для стоянки автомобіля №9, за умовами якого відповідач передає позивачеві у строкове платне користування місце на території виробничої бази ВАТ «Свемон Київ»по вул. Причальній, 11 у м. Києві для стоянки чотирьох автомобілів тягачів з напівпричепами.

Відповідно до п. 2.1. договору строк орендного користування складає з 01.01.2009 р. до 31.12.2009 р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розмір орендної плати з ПДВ складає 1200,00 грн.

01.01.2010 р. між сторонами укладений договір оренди території для стоянки автомобіля №9, за умовами якого відповідач передає позивачеві у строкове платне користування місце на території виробничої бази ВАТ «Свемон Київ»по вул. Причальній, 11 у м. Києві для стоянки чотирьох автомобілів тягачів з напівпричепами.

Відповідно до п. 2.1. договору строк орендного користування складає з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розмір орендної плати з ПДВ складає 1350,00 грн.

16.12.2010 р. позивачем на адресу відповідача був направлених лист б/н, в якому позивач повідомив, що з 25.12.2010 р. припиняє користування ділянкою для стоянки вантажних автомобілів та запропонував провести взаєморозрахунки до зазначеного терміну.

Згідно з актом прийомки передачі площі під стоянку вантажних автомобілів від 17.01.2011 р. відповідно до п. 6 договору оренди №9 від 01.01.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв орендовану площу.

27.12.2010 р. позивач звернувся до прокуратури Дарницького району м. Києва з заявою, в якій зазначив про те, що в діях посадових осіб ВАТ «Свемон Київ»вбачає ознаки шахрайства, зловживання службовим становищем і вимагання хабара; просив перевірити наведені факти і порушити кримінальну справу.

17.02.2011 р. позивач звернувся з заявою до Прокуратури м. Києва, в якій повідомив про звернення до прокуратури Дарницького району м. Києва та просив втрутитись в дії зазначеної прокуратури і вирішити питання про прискорення повернення автотранспорту, що належить позивачеві.

Відповідно до листа прокуратури Дарницького району м. Києва від 11.03.2011 р. вих. №52/604с-11 позивачеві рекомендовано звернутися до Господарського суду міста Києва для вирішення спору, що виник між сторонами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та дослідженні в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наведеного нижче.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем безпідставно утримується майно останнього, а саме:

автомобіль марки «МАЗ 54322»(сідловий тягач), 1986 р. випуску, державний номер НОМЕР_1;

марки «КАМАЗ 54112»(сідловий тягач), 1992 р., державний номер НОМЕР_2;

марки «КАМАЗ 54112»(сідловий тягач), 1992 р., акт №1 про зняття з обліку ДАЇ від 29.12.2010 р.;

марки «КАМАЗ 54112»(сідловий тягач), 1989 р., акт №2 про зняття з обліку ДАЇ від 29.12.2010 р.;

марки «МАЗ 9397»(напівпричіп), 1989 р., державний номер НОМЕР_3, яке належить на праві приватної власності малому колективному підприємству «Транспортник»(код ЄДРПОУ 25565832) не підтверджено жодними належними засобами доказування.

Натомість, згідно з листом відповідача вих. №104 від 08.06.2011 р., адресованим позивачеві, відповідач просить позивача вивезти належні останньому транспортні засоби. Факт направлення зазначеного листа позивачеві підтверджується поштовим фіскальним чеком №9734 від 08.06.2011 р.

Відповідач у відповіді вих. №9 від 20.06.2011 р. на вищезазначений лист зазначив про те, що ніяких дій, повязаних з майном, належним позивачеві, до прийняття судового рішення здійснювати не буде.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивачем не доведений факт утримання відповідачем майна, що належить позивачеві.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Під шкодою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідок саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) повязана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Реальні збитки це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Неодержаний прибуток (упущена вигода) це і розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим субєктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку ще не є підставою для його стягнення. Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При обрахуванні розміру збитків у виді упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті очні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або ж інших цінностей, якби зобовязання було виконано боржником належним чином.

Згідно з частинами 2, 4 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування цивільно-правової відповідальності необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і вини особи, яка заподіяла шкоду.

У даному випадку у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначені обставини, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 14.07.2011 р.