Рішення № 17847698, 06.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/23406.07.11

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", м. Київ

про стягнення грошових коштів в порядку регресу 13392,08 грн. грн

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 дов. від 01.01.11р.

Від відповідачаНе зявились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про відшкодування боргу та стягнення грошових коштів в порядку регресу на суму 13392,08 грн. (Договір добровільного страхування наземного транспорту № 205.0022897).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.07.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 06.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2010р. по вул. Декабристів в місті Василькові Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобіля «Mitsubishi Padjero», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, з автомобілем «Hyundai Santa Fe», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Автомобіль «Hyundai Santa Fe», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є обєктом страхування відповідно до Договору №205.0022897 добровільного страхування наземного транспорту, укладеного 19.06.2009р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»та ОСОБА_4.

Позивачем отримано деталізовану Довідку відділення ДАІ з обслуговування Васильківського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, згідно якої фактичні обставини ДТП, що трапилось 30.04.2010р., підтверджують вину ОСОБА_4 у скоєнні даного ДТП, а саме допущені порушення ч. 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області № 3-1718/10 від 13.05.2010р. встановлено вину ОСОБА_3 у настанні ДТП 30.04.2010р. та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Отже ,судом встановлено, що особою винною у настанні страхового випадку є ОСОБА_3.

Під час дослідження страхового випадку Позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, власника транспортного засобу «Hyundai Santa Fe», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»за № ВВ/4484772.

30.04.2010р. до позивача надійшла заява від страхувальника про настання страхового випадку по Договору страхування.

12.05.2010р. спеціалістом ТОВ «Незалежна експертна компанія»проведено огляд транспортного засобу та складено відповідний протокол № 105, а 19.05.2010р. складено Висновок №105, згідно із яким вартість матеріального збитку, завданого Страхувальникові в результаті пошкодження Застрахованого автомобіля, становить 12988,78 грн.

Відповідно до Рахунку-фактури № ВА-002898 від 26.05.2010р., складеного ТОВ «Український автомобільний холдинг», вартість відновлюваного ремонту Застрахованого автомобіля склала 13309,08 грн.

18.06.2010р. позивачем складено Страховий акт № 2010-04-30/001. 02.06.2010р. на підставі Страхового акта та Заяви страхувальника від 16.06.2010р. та Заяви вигодонабувача від 15.06.2010р. позивачем було виплачено 80 % страхового відшкодування в розмірі 10647, 26 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4536 від 23.06.2010р.

14.07.2010р. страхувальником надано рахунок-заказ №ВА-0001475 від 13.07.2010р. складений ТОВ «Український автомобільний холдинг», згідно якого вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 13309,08грн.

Окрім того, страхувальник поніс витрати в звязку з отриманням деталізованої довідки ДАІ (форма №2) в розмірі 83,00 грн. 19.07.2010р. позивачем складено Страховий акт № 2010-04-30/001-1. 23.07.2010р. На підставі Страхового акту, позивачем було виплачено решту страхового відшкодування в розмірі 2744, 82 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5189 від 23.07.2010р. Всього розмір страхового відшкодування доку ментально підтверджується та визначається у розмірі - 13392, 08 грн.

09.08.2010р. позивач на адресу відповідача направив претензійну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (від 09.08.2010р. №3737)

В свою чергу відповідачем було надано відповіді у листах від 11.11.2010р. вих. № 12795-21 та від 19.11.2010р. вих.. № 13148-21. (15.11.2010р. отримано повідомлення з вимогою надати якісні фото пошкоджень застрахованого транспортного засобу; 24.11.2010р. отримано лист, в якому відповідач повідомляє про прийняте рішення про відшкодування боргу в порядку регресу). Але, після листування та проведених переговорів, відповідач добровільно не виконав узгоджених зобовязань перед позивачем.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1191, 1192 ЦК України, ст..ст.9,12,27 ЗУ “Про страхування” ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2 код ЄДРПОУ 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “НАСТА” (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5-б код ЄДРПОУ 35893575), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 13 392 (тринадцять тисяч триста девяносто дві) грн. 08 коп., 133 (сто тридцять три) грн. 92 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 12 липня 2011 року.