Ухвала суду № 17847670, 13.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.07.11№ 05-5- 40 / 7650 Суддя Пукшин Л.Г., розглянувши

позовну заяву ФОП- ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (ПАТ ВіЕйБі Банк)

про стягнення заборгованості 393 173,51 грн

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.07.11 підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 63 ГПК якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Відповідно до п.11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.

З доданої до позовної заяви квитанції № 3 від 11.07.2011 року вбачається, що в графі „Призначення платежу” зазначено „оплата за ІТЗ Кушнір”, без зазначення найменування суду, до якого звертається позивач з позовною заявою.

Крім того, у квитанції № 3 від 11.07.2011 року зазначено отримувачем Господарський суд м. Києва, відповідно ж до листа Територіального управління державної судової адміністрації у м. Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 року при зверненні до Господарського суду міста Києва витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватись платниками та зараховуватись до державного бюджету за наступними реквізитами: р/р 31218264700001; Отримувач: ГУ ДКУ у м. Києві, ідентифікаційний код 24262621; Банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019; код платежу: 22050003.

Таким чином, платіжний документ № 3 від 11.07.2011, доданий заявником до позову, не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу саме у зазначеній справі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом (абзац перший пункту пятого Розяснення ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Невиконання вимоги щодо оформлення платіжного доручення на перерахування державного мита тягне повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту четвертого статті 63 Господарського процесуального кодексу України (абзац другий підпункту 5.2 Розяснення ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

У квитанції на перерахування державного мита № 5 від 07.10.2010 у рядку “призначення платежу” не вказано, за розгляд якої саме позовної заяви сплачено мито, із зазначенням назви суду, до якого направляється заява, та сторін - учасників процесу.

Таким чином, позивачем не додано до позовної заяви належних доказів сплати державного мита.

Відповідно до ст. 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 19.05.2011 р. N 3382-VI) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (ст. 57 ГПК України).

Доданий до позовної заяви фіскальний чек № 0060 від 11.07.2011 свідчить про відправлення поштової кореспонденції адресату ПАТ ВІЕЙБІ Банк на адресу 01001 Київ, в той час, як у позовній заяві зазначено адресу відповідача 04119 Київ. Враховуючи викладене, зазначений фіскальний чек не може вважатись доказом надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки свідчить про направлення поштової кореспонденції на іншу поштову адресу.

Відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів

Керуючись п. 4, 6, 10 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Пукшин Л.Г.