Рішення № 17847550, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/19122.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерготрейд"

простягнення 102739,88 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача:не зявились.

У судовому засіданні 22.06.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерготрейд" про стягнення 102 739,88 грн., з яких: 100 298,28 грн. сума основного боргу, 1 914,00 грн. збитки від інфляції, 527,60 грн. 3% річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2011 порушено провадження у справі №35/191, розгляд справи призначено на 25.05.2011.

У судовому засіданні 25.05.2011 представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві, та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/191 від 04.05.2011.

За результатами розгляду заяви відповідача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відхилив останню як безпідставну та необґрунтовану, оскільки позивачем не було надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Крім цього, позивач в поданій заяві просить суд накласти арешт на грошові суми, що належать відповідачеві, в той час як відповідно до п. 6.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні при накладенні арешту на грошові суми відповідача слід обмежувати піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат.

Відповідач у судове засідання 25.05.2011 своїх представників не направив, про причини їх неявки не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження в справі №35/191 від 04.05.2011 не виконав, витребувані судом документи не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.06.2011.

У зв'язку із неявкою у судове засідання 08.06.2011 представника відповідача та неподанням відповідачем витребуваних судом документів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.06.2011.

У судове засідання 22.06.2011 відповідач своїх представників не направив, про причини їх неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження в справі №35/191 від 04.05.2011 не виконав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі відповідно до вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України направлялась за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, та адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до наявного в матеріалах справи витягу від 18.05.2011р., і була завчасно отримана відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 1424101. Однак у судові засідання 25.05.2011, 08.06.2011 та 22.06.211 відповідач не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" (далі позивач, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд" (далі відповідач, постачальник) було укладено договір постачання природного газу № 1/572 КЕ (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобовязується передати, а споживач прийняти та оплатити природний газ в обсязі 280,300 тис. м.куб. в термін та в порядку, обумовлених даним договором.

Згідно з п. 1.2. Договору вартість природного газу, що реалізується обумовлена у протоколі погодження ціни до даного договору.

Відповідно до п.2.2.5. Договору позивач зобовязався у випадку зменшення запланованих обсягів споживання природного газу, терміново офіційним листом (попередньо по факсимільному звязку) не пізніше ніж за чотири робочих дні до 15 і 25 чисел місяця повідомити відповідача про зменшення обсягу споживання природного газу. Лист про зменшення обсягів природного газу повинен бути погоджений з газорозподільною або газотранспортною організаціями та скріплено їх печатками. У випадку не надання належним чином оформленого такого листа, поставлений природний газ сплачується у відповідності з замовленими обсягами планового споживання.

Як передбачено п. 4.3. Договору, платежі за природний газ позивач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів у такому порядку: 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, Позивач сплачує відповідачу до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того позивач сплачує цільову надбавку у розмірі 12 % до тарифу на природний газ, визначеної на підставі Протоколу погодження ціни на природний газ.

Відповідно до п. 4.3.2. Договору оплата планового та фактичного обсягів, що перевищує замовлений плановий обсяг споживання, здійснюється у календарній послідовності. У випадку оплати Позивачем суми, що перевищує фактично спожитий ним місячний обсяг газу, і при наявності обумовленого у п. 2.5.5. договору письмового повідомлення, відповідач зараховує її як передплату наступного періоду споживання природного газу.

Строк дії договору, згідно із п. 7.1. Договору, встановлений сторонами до 31.12.2008, а частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 7.3. Договору, якщо сторони за один місяць до закінчення строку дії договору не сповіщають про свій намір припинити договірні відносини, даний договір вважається пролонгованим на новий строк.

01.12.2009 між сторонами було підписано Додаткову угоду про продовження строку дії (пролонгації) Договору постачання природного газу №1/572 КЕ від 10.10.2008, відповідно до якої сторони погодили продовжити термін дії Договору до 31.12.2010 та затвердили Реєстр планового споживання природного газу на 2010 рік.

Як пояснив представник позивача та свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі № КЕ-0003494 від 30.11.2010, № КЕ-0002973 від 21.07.2010 у серпні та листопаді 2010 року відповідачем був поставлений природний газ у меншому обсязі, ніж передбачено Реєстром планового споживання природного газу на 2010 рік.

З наявного в матеріалах справи акту звірки розрахунків від 13.12.2010 станом на 13.12.2010 заборгованість відповідача перед позивачем становила 201939,94 грн.

Однак, 31.01.2011 відповідач поставив позивачу 34426 м.куб. природного газу на загальну суму 101641,66 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі №КЕ-0000054 від 31.12.2011р.

Отже, станом на 31.01.2011 залишок коштів на рахунку відповідача становить 100298,28 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що на рахунку відповідача обліковується залишок коштів на суму 100298,28 грн. за послуги з газопостачання, які не були фактично надані відповідачем, а тому зазначені кошти підлягають поверненню позивачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Як передбачено ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із статтями 669, 670 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, договору.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату звернення позивача із позовом до суду та дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач свої зобовязання за Договором про постачання природного газу № 1/572 КЕ від 10.10.2008 не виконав, природний газ у обумовлених сторонами обсягах не поставив, суму попередньої оплати (залишку коштів на рахунку відповідача) у розмірі 100298,28 грн. не повернув.

В ході розгляду справи відповідачем не були надані докази сплати суми заборгованості чи поставки природного газу у погоджених сторонами обсягах.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про постачання природного газу № 1/572 КЕ від 10.10.2008 р. у розмірі 100298,28 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного положення закону, позивачем правомірно було нараховані інфляційні збитки у розмірі 1914,00 грн. та 3% річних у розмірі 527,60 грн. згідно наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону та правильність якого перевірена судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості, не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про постачання природного газу №1/572 КЕ від 10.10.2008 у розмірі 100298,29 грн., інфляційних втрат у розмірі 1914,00 грн. та проценті річних у розмірі 527,60 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Енерготрейд" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29, кв. 2, ідентифікаційний код 33240206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Поділля" (23257, Вінницька обл., Вінницький район, с. Степанівка, вул. Обревського, буд. 1, ідентифікаційний код 34143431) 100298,28 грн. (сто тисяч двісті девяносто вісім гривень 28 коп.) основного боргу, 1914,69 грн. (одну тисячу дев'ятсот чотирнадцять гривень 69 коп.) інфляційних втрат, 527,60 грн. (п'ятсот двадцять сім гривень 60 коп.) процентів річних, 1027,40 грн. (одну тисячу двадцять сім гривень 40 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяМ.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.07.2011