Рішення № 17847544, 05.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/13905.07.11 За позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави

в особі Київської міської ради

доБлагодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук

"Міжнародний діловий центр"

проприпинення права постійного користування земельною ділянкою

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Орленко А.О. (посв.)

від позивача:не зявився

від відповідача:Тищенко М.В. (голова правління), ОСОБА_3 (Дов.)

У судовому засіданні 05.07.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.05.2011 року на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Благодійного фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" (далі - відповідач) про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,1990 га, розташованою по вул. І. Франка, 28, у м. Києві Благодійним Фондом сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" та повернення вказаної земельної ділянки Київській міській раді.

В обґрунтування позовних вимог Заступник Генерального прокурора зазначає, що земельна ділянка площею 0.1990 га, що розташована у м. Києві по вулиці І. Франка, 28 використовується Благодійним Фондом сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" не за цільовим призначенням із порушенням положень земельного законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.06.2011 року.

09.06.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав:

- твердження прокурора, про те, що земельна ділянка огороджена дерев'яною, цегляною та металевою огорожею, частина земельної ділянки захаращена будівельним та побутовим сміттям, яке може негативно впливати на екологію навколишнього природного середовища, крім того, частина земельної ділянки використовується як гостьова автостоянка, при обстежені двоповерхової нежитлової будівлі, встановлено, що переважна частина приміщень використовується комерційними структурами не відповідають дійсності, оскільки нежитлові будівлі, що розташовані на земельній ділянці по вул. І.Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва, взагалі ні ким не використовуються, оскільки перебувають у стані ремонту реконструкції згідно Дозволу на виконання будівельних робіт виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за № 1118-Шв/Т від 26.01.2009p., тa Ордеру № 0810001 і виданого Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва КМДА. Благодійний фонд сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" жодного договору оренди нежитлових приміщень з жодною особою не укладав. Крім цього, як свідчать фотографії земельної ділянки та будівель, що розташовані на ній, вказана земельна ділянка ні ким, окрім позивача, не використовується. - Акт № А305/02 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2011р. складений не уповноваженими на те особами, оскільки нормативно-правові акти не надають право старшим державним інспекторам з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві право обстежувати будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці та робити з цього приводу будь-яки висновки. При цьому будь-яких фактів щодо використання сторонніми особами земельної ділянки Фонду у Акті не наведено. - під час складання Акту № А305/02 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2011р. було порушено вимоги щодо їх змісту та порядку складання, а саме: його складено за відсутності представника відповідача, що перевірявся, на Акті відсутні підписи представника відповідача та свідків, що мали бути присутніми під час проведення перевірки, в Акті відсутні схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів, на плані-схемі не вказана загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо); - в діях відповідача відсутні порушення земельного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки, оскільки земельна ділянка використовується в межах тієї ж категорії, в межах якої її надано, а саме: як земля житлової та громадської забудови. Крім цього, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2011р. за № 1011/18306 затверджена Класифікація видів цільового призначення земель. Такого цільового призначення землі як для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель не визначено.

Також, представник відповідача заявив клопотання № 62 від 09.06.2011р. про припинення провадження у справі. Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач зазначив, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є субєктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу (рішення Конституційного суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010 року.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку із здійсненням субєктом владних повноважень управлінських функцій.

Беручи до уваги викладене, відповідач зазначає, що даний спір не підвідомчий господарським судам України.

Суд не погоджується з даними обґрунтуваннями відповідача, оскільки згідно п. 15 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України 02.02.2010 № 04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства" господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності. Господарським судам підвідомчі спори щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором на користування земельною ділянкою, укладеним суб'єктом господарювання і органом місцевого самоврядування. Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Проаналізувавши зміст та юридичну сутність спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах в межах даної справи відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обовязковим для адміністративних правовідносин, а кожна сторона виступає як рівна одна до одної, а між сторонами існує спір про право, а тому суд вважає, що дана справа підвідомча господарському суду відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України і підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Враховуючи зазначене, суд відмовив у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Крім того, відповідачем подано клопотання про фіксування судового процесу у справі № 57/139 з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

В судовому засіданні 14.06.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.07.2011р.

24.06.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокурора надійшли письмові пояснення по справі з урахуванням поданого відповідачем відзиву та клопотання про припинення провадження у справі.

01.07.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 57/139 до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 2а-8874/11/2670 за позовом Благодійного Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у м. Києві про визнання дій Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у м. Києві під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Благодійним фондом сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" при використанні земельної ділянки, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. І.Франка, 28 протиправними.

Клопотання залишено судом без задоволення як необґрунтоване, оскільки заявником не доведено неможливості розгляду на даний час справи, що розглядається господарським судом м. Києва до вирішення справи № 2а-8874/11/2670 за позовом Благодійного Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" до Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у м. Києві про визнання дій Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів України у м. Києві під час проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Благодійним фондом сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" при використанні земельної ділянки, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. І.Франка, 28 протиправними. Враховуючи матеріали справи, мотиви клопотання, строк розгляду справи, заперечення прокурора та позивача проти заявленого відповідачем клопотання суд вважає, що відповідач не позбавлений права у випадку наявності в майбутньому доказів, які можуть спростовувати викладені в позові обставини звернутись до суду відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням по справі.

В судовому засіданні 01.07.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 05.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року відмовлено в задоволенні заяви Заступника Генерального прокурора України про забезпечення позову у справі № 57/139.

04.07.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло повторно клопотання про залучення до справи № 57/139 додаткових документів та припинення провадження у справі з підстав необґрунтованості позовних вимог прокурора та непідвідомчістю даного спору господарським судам України.

Клопотання залишено судом без задоволення, оскільки відповідно до ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України питання дослідження позовних вимог відноситься до правового і оцінки доказів, що є прерогативою суду. Твердження ж відповідача про те, що питання за позовом органу місцевого самоврядування - Київської міської ради про припинення права користування земельною ділянкою має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, не приймається судом до уваги з підстав, які були викладені судом вище при розгляді клопотання відповідача № 62 від 09.06.2011р. про припинення провадження у справі по 10.06.2011р.

Розглянувши матеріали справи додані до позовної заяви та надані в судове засідання, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 03.02.2000 № 10/731 "Про надання і вилучення земельних ділянок" затверджено проект відведення земельної ділянки Благодійному фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" площею 0,20 га для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель на вул. І. Франка, 28, у Радянському районі міста Києва за рахунок земель міської забудови.

23.10.2001р. відповідачу був виданий Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1990 га серія ІІ-КВ № 006712, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 88-4-00051.

Судом встановлено, що земельну ділянку площею 0,1990 га на вул. І. Франка, 28 було надано відповідачу у постійне користування для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель на вул. І.Франка, 28 у Радянському районі м. Києва.

На необхідність додержання обов'язків землекористувачів наголошено і в рішенні Київської міської ради про надання Благодійному Фонду спірної земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, 17 травна 2011 року старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Головного управління Держкомзему у м. Києві Котовою К.Ю. за участю начальника відділу землеустрою, охорони та моніторингу земель Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів Тугая Д.В. був складений Акт № А305/02 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2011р. (далі - Акт).

В даному Акті Старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Котовою К.Ю. було встановлено порушення Благодійним фондом сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" цільового порядку використання земельної ділянки, а саме, що спірна земельна ділянка огороджена дерев'яною, цегляною та металевою огорожею, її частина - орієнтовною площею 100 кв.м захаращена будівельним та побутовим сміттям, що може негативно впливати на екологію навколишнього природного середовища. Частина земельної ділянки орієнтовною площею 300 кв.м використовується як гостьова автостоянка. Окрім того, установлено, що будівлі, які належать Благодійному Фонду і для обслуговування яких була надана земельна ділянка, використовуються не для навчально-лабораторних цілей, а з комерційною метою - приватними структурами. Отже, земельна ділянка по вул. І.Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва використовується не за цільовим призначенням, яке встановлено державним актом на право постійного користування землею від 23.10.2001 № 88-4-00051, що є порушенням ст. 96 ЗК України.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що даний акт перевірки не можу бути належним доказом по справі оскільки не відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а саме:

- Акт № А305/02 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2011р. складений не уповноваженими на те особами, оскільки нормативно-правові акти не надають право старшим державним інспекторам з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві право обстежувати будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці та робити з цього приводу будь-яки висновки. При цьому будь-яких фактів щодо використання сторонніми особами земельної ділянки Фонду у Акті не наведено.

- під час складання Акту № А305/02 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2011р. було порушено вимоги щодо їх змісту та порядку складання, а саме: в порушення п. 5.4 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312 (далі - Порядок), державним інспектором в акті не зазначено посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки та посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці.

-Акт складено за відсутності представника юридичної особи, що перевіряється, про дату та час перевірки позивач не повідомлявся взагалі, в Акті відсутні підписи представника позивача,

-в Акті не наведена план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів), не вказано загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, нецільове використання тощо).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і обєктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний звязок, суд вважає, що дані заперечення відповідача є необґрунтованими. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

За таких обставин судом встановлено, що при складанні Акту перевірки старший державний інспекторам з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві діяв відповідно до повноважень наданих йому законом щодо обстеження спірної земельної ділянки, фотографування її та вчинення інших дій повязаних з такою перевіркою.

Посилання відповідача щодо відсутності повноважень у старшого державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві право обстежувати будівлі та споруди, що розташовані на земельній ділянці та робити з цього приводу будь-яки висновки не спростовує обставини викладені в Акті щодо використання саме земельної ділянки не за цільовим призначенням, додатковим доказом чого є фотографії долучені до Акту перевірки здійснені державним інспектором, з яких вбачається, що частина спірної земельної ділянки - орієнтовною площею 100 кв.м захаращена будівельним та побутовим сміттям, що може негативно впливати на екологію навколишнього природного середовища.

Наявність зазначених порушень відповідачем не спростована.

Також суд враховує, що перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства проводяться державними інспекторами у відповідності до Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 p. № 312 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 р. № 1223/8544.

У пункті 3.2 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлено, що позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему.

У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин: отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції;

У пункті 4.1 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель зазначено, що державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.

В свою, чергу посилання відповідача на недоліки складеного Акту спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що Акт перевірки в звязку з відсутністю відповідача підписали два свідки, із зазначенням своїх паспортних даних, також містяться підписи та прізвища осіб, які склали акт. Також в Акті міститься план-схема земельної ділянки площею, 0,1990 га, відомості про орієнтовну площу забруднення та нецільового використання земельної ділянки площею 100 кв.м. та 300 кв.м., відомості про відправлення копії акта відповідачу 17.05.2011р., про що свідчить підпис інспектора Котової К.О.

В матеріалах справи також міститься лист № 2016 від 18.05.2011р. Головного управління Держкомзему у м. Києві на адресу Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві в якому зазначається, що оскільки посадові особи відповідача умисно ухиляються від прибуття для надання усних та письмових пояснень, Головне управління Держкомзему у м. Києві просить сприяти в запрошенні вищезазначених осіб до Управління Держземінспекції для вжиття заходів адміністративного впливу за ст. 53 КУпАП, згідно наданих повноважень.

Таким чином, на день розгляду справи відсутні докази, які б свідчили про неправомірність та необґрунтованість обставин викладених в Акті № А305/02 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.05.2011р.

Відповідач заперечуючи проти позову також зазначає, що в його діях відсутні порушення земельного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки, оскільки земельна ділянка використовується в межах тієї ж категорії, в межах якої її надано, а саме: як земля житлової та громадської забудови. Крім цього, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2011р. за № 1011/18306 затверджена Класифікація видів цільового призначення земель. Такого цільового призначення землі як для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель не визначено.

За таких обставин, на думку відповідача, в такому випадку порушення земельного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки відсутнє, оскільки земельна ділянка використовується в межах тієї ж категорії, в межах якої її надано, а саме: як земля житлової та громадської забудови.

Проте, суд не приймає зазначені твердження відповідача та вважає доведеним той факт, що відповідачем використовується спірна земельна ділянка не за цільовим призначенням. При цьому суд виходить з наступного обґрунтування.

Пункти "а" та "б" статті 96 Земельного Кодексу передбачають, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, частиною першою статті 19 Земельного кодексу України встановлений вичерпний перелік категорій земель України за основним цільовим призначенням.

Пунктом 20 рішення Київської міської ради від 03.02.2000p., № 10/731 "Про надання і вилучення земельних ділянок" затверджено проект відведення земельної ділянки та надано в постійне користування Благодійному Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" земельну ділянку площею 0,20 га для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель на вул. І. Франка, 28 у Радянському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

Пунктом 20.2 зазначеного вище Рішення попереджено відповідача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Згідно коду 1263 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, та Розділу 3 секції В класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010р. № 548, землі, які використовуються для розміщення навчальних та дослідних закладів, належать до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації із землеустрою.

В Законі України "Про землеустрій" визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

З аналізу даної норми випливає, що цільове призначення земельної ділянки - це встановлені законодавством і конкретизовані відповідним органом влади допустимі межі використання земельної ділянки її власником або користувачем.

Тобто у межах категорії земель, земельні ділянки поділяються за конкретним цільовим призначенням. Зміна функціонального використання будівлі тягне за собою зміну спеціального цільового призначення частини земельної ділянки

Судом встановлено, що з урахуванням проекту відведення спірної земельної ділянки відповідач повинен використовувати її в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії виключно за спеціальним цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування навчально-лабораторних будівель.

Відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Обов'язок використання земельної ділянки за цільовим призначенням, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, є обов'язком власника або користувача земельної ділянки. Отже, суб'єктом правопорушення, передбаченого пунктом "ґ" статті 211 Земельного кодексу України (невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням), є власник або користувач земельної ділянки, на якого законодавством чи договором оренди, відповідно, покладено обов'язок використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.

Як сам зазначив відповідач нежитлові будівлі, що розташовані на земельній ділянці по вул. І.Франка, 28 у Шевченківському районі м. Києва, взагалі ні ким не використовуються, оскільки перебувають у стані ремонту реконструкції згідно Дозволу на виконання будівельних робіт виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за № 1118-Шв/Т від 26.01.2009p., ma Ордеру № 0810001 і виданого Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва КМДА. Крім цього, як свідчать фотографії земельної ділянки та будівель, що розташовані на ній, вказана земельна ділянка ні ким, окрім позивача, не використовується.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем експлуатація та обслуговування навчально-лабораторних будівель не здійснюється.

Таким чином безпідставними є твердження відповідача щодо того, що ним не порушувалось цільове призначення земельної ділянки оскільки категорія земель, до якої належить спірна земельна ділянка не змінювалась.

Відповідно до п. "г" ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 1 ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. "а" ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

Твердження відповідача, що прокурором не дотримано порядок досудового врегулюванню спору відповідно до норм Земельного кодексу України є необґрунтованими оскільки згідно резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикція судів на всі правовідносини, що виникають в державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України", рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Отже, виходячи з вищевказаних обставин, прокурор та позивач має право звернутись до суду шляхом вчинення прямого позову.

Згідно ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч. 3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. № 3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини цього рішення під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

У зв'язку з тим, що нецільове використання земельної ділянки порушує інтереси держави в особі Київської міської ради як розпорядника земель у межах міста Києва, позов пред'явлено в інтересах саме цієї особи.

Також суд звертає увагу відповідача, що відповідальність, яка визначена ст.ст. 141, 143 ГК України передбачена саме за нецільове використання земельної ділянки, тобто використання для інших цілей, аніж передбачено рішенням та державним актом, а не за зміну категорій земель, вичерпний перелік, яких міститься у ст. 19 Земельного кодексу України.

Таким чином, установлене у ході перевірки нецільове використання Благодійним Фондом земельної ділянки тягне за собою припинення права цієї юридичної особи на постійне користування землею.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належних доказів, які б спростовували зазначені вище обставини суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1990 га, розташованої по вул. І. Франка, 28, у м. Києві Благодійним Фондом сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 28; ідентифікаційний код 23697676).

3.Зобовязати Благодійний Фонд сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 28; ідентифікаційний код 23697676) повернути земельну ділянку площею 0,1990 га, розташовану по вул. І. Франка, 28, у м. Києві Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36).

4.Стягнути з Благодійного Фонду сприяння розвитку гуманітарних та економічних наук "Міжнародний діловий центр" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 28; ідентифікаційний код 23697676) в доход державного бюджету України 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 11.07.2011р.