Рішення № 17847527, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/17822.06.11 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 4499,48 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 предст. за довіреністю;

від відповідача: не зявились.

У судовому засіданні 22.06.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4 499,48 грн., з яких: 4213,85 грн. сума основного боргу, 153,30 грн. пеня, 101,33 грн. інфляційна складова боргу, 31,00 грн. 3% річних, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 порушено провадження у справі №35/178, розгляд справи призначено на 18.05.2011.

У судовому засіданні 18.05.2011 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/178 від 15.04.2011, та повідомив про зміну організаційно-правової форми Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" на Публічне акціонерне товариства "Київенерго".

У наданих поясненнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання 18.05.2011 не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/178 від 15.04.2011 не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.05.2011.

Представник відповідача у судовому засіданні надав документи на підтвердження часткової оплати заборгованості перед позивачем.

У судовому засіданні 30.05.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 06.06.2011.

У судовому засіданні 06.06.2011 представник позивача подав суду додаткові документи та клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представники відповідача у судове засідання 06.06.2011 не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.06.2011.

Представник позивача у судовому засіданні 22.06.2011 надав письмові пояснення, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з урахуванням часткових оплат відповідача.

Представники відповідача у судове засідання 22.06.2011 не з'явились, про причин неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2009 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", що в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Київенерго", в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (далі позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач) було укладено договір №3472093 на постачання електричної енергії (далі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.1 додатку 2 до Договору "Порядок розрахунків", розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 16 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 2.1. додатку 2 до Договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 21 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

Відповідно до п. 4.3 додатку 2 до Договору, обсяги електричної енергії, які підлягають сплаті споживачем за звітній розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1.-4.1.7 додатка та підтверджуються Актом про використану електричну енергію, якій споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач свої зобовязання за Договором не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2000 по 01.03.2011 у відповідача виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.03.2011р. становить 3911,07 грн., та за період з 01.02.2010 по 01.03.20114 - заборгованість за використану реактивну електричну енергію, яка станом на 01.03.2011 становить 302,78 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобовязання в частині повної та своєчасної оплати використаної активної електричної енергії, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 3911,07 грн., та використаної реактивної електричної енергії, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 302,78 грн.

24.05.2011 відповідач сплатив заборгованість перед позивачем за використану реактивну електричну енергію, перерахувавши останньому 302,78 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції №К2/О/30 від 24.05.2011.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив борг у сумі 302,78 грн. і в цій частині у сторін не залишилось неврегульованих питань, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору між сторонами в частині позовних вимог про стягнення 302,78 грн. основного боргу.

З огляду на зазначене, суд припиняє провадження в справі в частині вимог про стягнення основного боргу в розмірі 302,78 грн. за використану реактивну електричну енергію.

Доказів сплати заборгованості за використану активну електричну енергію, що виникла за період з 01.02.2010р. по 01.03.2011р. в розмірі 3911,07грн. відповідач суду не надав.

Надані відповідачем квитанції №К70/Т/7 від 29.04.2011, №К2/О/29 від 24.05.2011 та №К70/R/6 від 27.05.2011 не приймаються судом в якості доказів сплати заборгованості за заявлений позивачем період, оскільки з призначення платежу, що вказане у зазначених квитанціях вбачається, що відповідачем були оплачена використана відповідачем електроенергія у березні, травні і червні 2011.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п. 4.2.1. за внесення платежів за отриману електричну енергію з порушенням термінів, відповідним Додатком. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 153,30 грн., інфляційні нарахування у розмірі 101,33 грн., 3% річних у розмірі - 31,00 грн., відповідно до наданих розрахунків, які відповідають вимогам закону та правильність яких перевірена судом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повної оплати поставленої електроенергії у встановлені договором строки та не навів підстав для звільнення від обовязку її оплатити.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 3911,07 грн., пені в розмірі 153,30 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 101,33 грн., 3% річних 31,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на часткову сплату відповідачем суми боргу після звернення позивача із позовом до суду, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м.Київ, пл. І.Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 3911,07 грн. (три тисячі девятсот одинадцять гривень 07 коп.) основного боргу, 153,30 грн. (сто пятдесят три гривні 30 коп.) пені, 101,33 грн. (сто одну гривню 33 коп.) інфляційних втрат, 31,00 грн. (тридцять одну гривню 00 коп.) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 302,78 грн.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 11.07.2011