Рішення № 17845379, 16.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.11р.Справа № 20/5005/9269/2011

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Апостолове, Дніпропетровська обл.

про стягнення 6300 грн. 80 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_3, довіреність № 832 від 16.05.11р.

від відповідача: представник не з'явився:

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 5376,30 грн., пеню - 486,30 грн., 3% річних 94,12 грн., індекс інфляції - 334,08 грн. та судові витрати.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив не надав. Ухвалу з повідомлення про дату та час розгляду справи було направлено відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві та яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців: АДРЕСА_1, яку відповідач отримав, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 01.08.11 р.

Відповідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 11.08.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2004 року між позивачем Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (енергопостачальник) та відповідачем Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (споживач) був укладений договір №ПР/Э-04-1135/НЮ-3926дч про постачання електричної енергії, згідно умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу, а відповідач своєчасно оплачує енергопостачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього (п. 1 договору).

Відповідач зобов'язався щомісячно знімати покази розрахункових засобів обліку і в термін згідно додатку № 6 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та надавати залізниці звіти встановленої додатком № 7 форми (п. 2.2.3 договору).

Останній звіт наданий відповідачем за вересень 2010р.

Згідно п. 6.39 "Правил користування електричною енергією" (Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96р. зі змінами) (далі ПКЕЕ) у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 2.2.4 договору відповідач зобов'язався оплачувати залізниці вартість спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 "Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів", № 7 "Звіт про використану електроенергію" , №4 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу".

Виходячи з вищевикладеного за жовтень 2010р. відповідачу було нарахована заборгованість за середньодобовим обсягом споживання за вересень 2010р., а в листопаді 2010р. був виконаний розрахунок обсягу спожитою електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та направлено рахунок №1140-А/11 від 30.11.2010р. на суму 5927,04 грн., з якої кредитний залишок становив 550,74 грн.

Відповідач доказів погашення боргу не надав, позовні вимоги не заперечив.

Відповідно п. 1.3. Правил користування електричною енергією постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно п. 5.1. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.2.2. договору у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує енергопостачальнику пеню за кожен день прострочення за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно п. 3 додаткової угоди ПР/Е-04-1135-НЮ-3926дч-ДУ1 від 10.07.2007р. до договору з 05 по 08 число кожного місяця, наступного за звітним споживач самостійно одержує платіжний документ для оплати спожитої електричної енергії, оплата здійснюється протягом 5 банківських днів після отримання рахунку.

З огляду на викладене, відповідач був змушений самостійно отримати рахунок в строк з 05.12.2010 . Отже, з 09.12.2010 розпочався перебіг строку оплати - 5 банківських днів. Зі спливом 5 банківських днів, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання розпочалось нарахування штрафних санкцій.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 483,30 грн. за період 15.12.2010р. 15.07.2011р.

Відповідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України „ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” (зі змінами) розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, пеня нарахована більше ніж за півроку, тому вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.. За розрахунком суду розмір пені складає 415,52грн. за період з 15.12.2010р. по 15.06.2011р. , з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 334,08 грн. за період 15.12.2010р. 15.07.2011р., 3% річних 94,12 грн. за період 15.12.2010р. 15.07.2011р.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 5376,30 грн., пені - 415,52 грн., 3% річних 94,12 грн., індексу інфляції - 334,08 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 5376 (п'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 30 коп., пеню - 415 (чотириста п'ятнадцять) грн. 52 коп., 3% річних 94 (дев'яносто чотири) грн. 12 коп., інфляційні втрати - 334 (триста тридцять чотири) грн. 08 коп., витрати по сплаті державного мита 95 (девяносто пять)грн. 28 коп. , витрати по інформаційно - технічному забезпеченню процесу - 220 (двісті двадцять )грн. 46 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

15.08.2011р.