ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" червня 2011 р. Справа № 5016/1882/2011(16/146)
м. Миколаїв
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «1-ША КОМПАНІЯ»(54055, м. Миколаїв, пр. Леніна, 183, кв 71)
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв» (54042, м. Миколаїв, вул. Скороходова, 194-А)
про: стягнення 31247,12 грн.
суддя Фролов В.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1/11 від 12.01.2011 р.
в засіданні приймає участь:
Товариство з обмеженою відповідальністю «1-ША КОМПАНІЯ»звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв» про стягнення 31247,12 грн. за договором поставки.
Також просить покласти на відповідача судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин не зявлення не повідомив та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи.
Представник відповідача позов визнає. У відзиві на позовну заяву вказує на часткове погашення заборгованості у сумі 291544,36 грн. Зазначає, що решта боргу у сумі 20943,80 грн. не погашена за відсутності у підприємства грошових коштів. Просить відмовити позивачу у стягненні з ТОВ «АМВ-Миколаїв»1670,81 грн. 3% річних та 8632,51 грн. пені.
Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю «1-ША КОМПАНІЯ»(далі - Позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв»(далі - Відповідач) було укладено договір поставки №01- 10-10 (далі - Договір). За вказаним Договором Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 312488,16 грн. за видатковою накладною №РН-0000217 від 01.12.2010 року. Відповідно до п. 9.1 розділу 9 Договору Відповідач зобов'язався до 28 лютого 2011 року оплатити зазначений у видатковій накладній товар. 30.04.2011 р. з Відповідачем було проведено звірку взаєморозрахунків, про що складено акт. Сума боргу за актом звірки складає 750855,62 грн., в тому числі за видатковою накладною №0000217 від 01.12.2010 р. борг дорівнює 270 943,80 грн.
Боржником частково за товар було сплачено, але з простроченням платежу. Оплата за товар відбувалась:
-27.04.2011 року, частково сплачено борг на суму 23 399,36 грн.,
-29.04.2011 року частково сплачено борг на суму 18 145,00 грн.,
-05.05.20011 року частково сплачено борг на суму 250 000,00 грн. Таким чином, за поставку товару за видатковою накладною від 01.12.2010 р. сплачено загальну суму 291 544,36 грн.
Непогашеною залишилась сума в розмірі 20 943,80 грн.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 вищевказаного договору поставки Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити товар, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти та оплатити товар.
Згідно з п. 9.1 розділу 9 «Порядок розрахунків»оплата товару здійснюється Покупцем протягом 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту поставки товару.
Кінцева оплата товару повинна була здійснитись 28 лютого 2011 року:
Відповідно до ст. 526 ЦК та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу та ст. 230 Господарського Кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись згідно із законом чи договором неустойкою (штрафом, пенею). Отже майнова відповідальність за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання, тобто зобов'язання, в силу якого боржник зобов'язаний сплатити певну грошову суму за будь-якою цивільно-правовою угодою, настає відповідно до закону чи договору у вигляді неустойки (штрафу, пені).
Згідно з п. 11.2 Договору поставки «За прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та п'яти відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення».
Однак, відповідно до ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. №543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу та за наведеним розрахунком позивача дорівнює 8 632,51 грн.
Згідно з п. 11.2 розділу 11 Договору «Відповідальність сторін»за прострочення платежу ТОВ «АМВ-Миколаїв» зобов'язався сплатити 5% річних за весь час прострочення.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальна сума 3% річних складає: 1 670,81 грн. (розрахунок додається).
30.03.2011.р Позивачем було надано Відповідачу претензію щодо погашення грошового зобов'язання.
Відповідач претензію отримав, але за товар не розрахувався.
Загальна сума боргу Відповідача перед ТОВ «1-ША КОМПАНІЯ»складає 31247,12 грн., з яких: основного боргу - 20943,80 грн., пені - 8632,51 грн., 3% річних - 1670,81 грн.
Відповідач просить відмовити позивачу у стягненні з ТОВ «АМВ-Миколаїв»1670,81 грн. 3% річних та 8632,51 грн. пені.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 нарахування процентів річних входять до складу грошового зобовязання і не є санкціями за невиконання або неналежне виконання грошового зобовязання.
Враховуючи викладене, 1670,81 грн. 3% річних підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.
При вирішенні даного спору суд вважає доцільним застосувати положення ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи наведене, а також ступінь виконання зобов'язання боржником, той факт, що порушення зобов'язання відповідачем у справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд вирішив зменшити розмір нарахованою позивачем пені до 4000,00 грн.
За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.
Державне мито підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв»(вул. Скороходова, б. 194-А, м. Миколаїв, 54042, код ЄДРПОУ 34889133; р/р 26007301000097 в Миколаївській ФАКБ "ВТБ" м.Миколаїв МФО 386241) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1-ША КОМПАНІЯ»(пр. Леніна., буд. 183, кв. 71, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 36317627 на р/р 26007112579980 в Миколаївському РУ «Фінанси та кредит», МФО 326933) 20943,80 (двадцять тисяч девятсот сорок три гривні 80 коп.) грн. боргу за договором від 01.10.2010 р. №01-10-10; 1670,81 (одну тисячу шістсот сімдесят гривень 81 коп.) грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання, 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 коп.) грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, 266,14 (двісті шістдесят шість гривень 14 коп.) грн. державного мита; 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Д.Фролов
Судове рішення № 17835534, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 29.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5016/1882/2011(16/146). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: