Рішення № 17834166, 29.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р. Справа № 5016/1396/2011(16/106)

м. Миколаїв

за позовом: приватного підприємства «Зернова група»(0324, м. Київ, Соломянський район, вул. Миколи Василенка, 7-А; для листування: 54010, м. Миколаїв, провулок Транспортний, 9)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б)

про: стягнення 204308,90 грн.

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 14.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № 143 від 17.06.2011 р.

в засіданні приймає участь:

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 29.06.2011 р. о 09 год. 50 хв.

Приватне підприємство «Зернова група»звернулось до господарського суду м. Миколаєва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон»про стягнення 204308,90 грн., з яких 141820,22 грн. безпідставно сплачених коштів, 49806,46 грн. інфляційних витрат, 12682,22 грн. процентів річних. Також просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов заперечує.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджується матеріалами справи, 12.05.2008 року між ПП „Зернова група" (позивачем), Державним підп риємством „Вознесенський Комбінат хлібопродуктів" (боржник у справі про банкрутство № 5/230/06, що знаходиться у провадженні господарського суду Миколаївської області) і Головою комітету кредиторів боржника було підпи сано мирову угоду, за умовами якої позивач, як інвестор, повинен був в обмін на активи боржника погасити його заборгованість перед іншими кредиторами, включеними до реєстру кредиторів, одним з яких, на дату підписання мирової угоди, був відповідач ТОВ „Сільськогосподарське підприємство „Нібулон", із вимогами до боржника в сумі 141 820,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України від 14.05.1992 року № 2343-ХП „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом та є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Сподіваючись на затвердження мирової угоди, позивач 12.05.2008 року платіжним дорученням № 23 сплатив на рахунок ТОВ СП „Нібулон" кошти в сумі 141 820,22 грн. призначенням платежу „погашення кредиторських вимог ТОВ „СП „Нібулон" по справі № 5/230/06 за ДП „Вознесенський КХП" згідно мирової угоди від 12.05.2008 р., без ПДВ" (відповідач підтверджує отримання коштів листом від 15.05.2008 року № 3573/1-3). 19.05.2008 року розпорядник майна ДП „Вознесенський КХП" подав до господарського суду Миколаївської області заяву про затвердження вказаної мирової угоди.

Мирову угоду у справі про банкрутство не затверджено. Відповідач листом до позивача від 15.05.2008 року за № 3573/1-3, просив останнього визначитися щодо обґрунто ваності платежу з урахуванням положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Станом на дату платежу 12.05.2008 року мирова угода, як підстава цього платежу, не набрала чинності, а відтак платіж не мав правової підстави, тому відповідач, знаючи про це, повинен був згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України одразу ж повернути кошти позивачу.

У подальшому, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.10.2009 року по справі № 5/230/06 було залишено без задоволення заяву розпорядника майна Вознесенського КХП про затвердження мирової угоди.

Листом (без номера і дати) що отриманий відповідачем 28.03.2011 року, позивач просив відповідача повернути йому сплачені 12.05.2008 року кошти в сумі 141 820,22 грн., як такі, що сплачені без правових підстав. Відповідач листом від 04.04.2011 року № 3107-1/28 запропонував обговорити ситуацію але кошти не повертає, що зумовило звернення позивача до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Згідно ст. 536 ЦК, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встанов лено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Законом (ст. 625 ЦК України) визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати ти суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прос трочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вказане положення ст. 625 ЦК поширюється на зобов'язання щодо повернення безпідставно отри маних коштів у силу того, що предметом цього зобов'язання є гроші.

Отже, так як обов'язок повернути безпідставно отримані кошти виник у відповідача з моменту їх отримання (13.05.2008 року), останній має сплатити борг з урахуванням інфляції та 3% річних починаючи з цієї дати.

Сума 3 % річних (за 1088 днів, з 13.05.2008 по 05.05.2011 року) складає 12 682,22 грн. (141 820,22 * 3 /100 / 365 * 1088 = 12 682,22).

Сума інфляційних втрат за період з червня 2008 року по березень 2011 року складає 49 806,46 грн.

Відповідач не погоджується з розрахунками з огляду на таке. ТОВ СП «НІБУЛОН»після отримання грошових коштів від Позивача за платіжним дорученням від 12.05.2008р. №23 в сумі 141820,22 грн., негайно, а саме, 15.05.2008р., звернулось до Позивача з листом за №3573/1-3 про відсутність правових підстав на отримання вказаних грошових коштів та з пропозицією визначитись з їх призначенням (отримання вказаного листа підтверджується чеком поштового відділення №0273 від 15.05.2008р., реєстром вихідних документів та повідомленням про вручення поштового відправлення). Крім того, повторно 28.07.2008р. листом №5736/1-3 ТОВ СП «НІБУЛОН»повідомило Позивача про неприйняття вказаних коштів (отримання вказаного листа підтверджується чеком поштового відділення №091 від 28.07.2008р., реєстром вихідних документів та повідомленням про вручення поштового відправлення).

До того ж, Відповідач не отримував від Позивача вимог про повернення коштів, в тому числі вимогу про повернення безпідставно сплачених коштів без дати, на яку посилається Позивач.

Таким чином, посилання Позивача про безпідставне одержання чи збереження Відповідачем грошових коштів, отриманих за платіжним дорученням від 12.05.2008р. №23, є необґрунтованим, оскільки Відповідач неодноразово повідомляв Позивача про неприйняття коштів, а Позивач не вчинив дій на отримання вказаних коштів, тобто не повідомив ані порядку, ані термінів (строків) повернення коштів, ані розрахункових рахунків, на які Відповідач зобов'язаний здійснити повернення. Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого порушеного цивільного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, право на нарахування та отримання втрат від інфляції та 3 процентів річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання виникає у кредитора виключно з моменту направлення ним боржнику вимоги про виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги Позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за період з червня 2008р. по березень 2011р. такими, що не відповідають вимогам цивільного закону, оскільки у вказаний період Позивачем не направлено Відповідачу жодної вимоги на повернення грошових коштів.

Судом оголошувалась перерва в судовому засіданні для здійснення розрахунків інфляційних втрат та 3% річних за період, починаючи з дати відправлення відповідачу вимоги про повернення коштів 24.03.2011 року, що підтверджується фіскальним чеком № 7902 від 24.03.2011 р. і описом вкладення в цінний лист (копії додаються), отримання вимоги 28.03.2011 р. визнано відповідачем у листі від 04.04.2011р. № 3107-1/28.

Відповідно до наданих розрахунків сума інфляційних збитків за період з квітня по травень 2011 року з безпідставно отриманої суми 141 820,22 грн. складає 2 992,97 грн.:

141 820,22 * 1,008 * 1,013 = 144 813,19;

144 813,19 - 141820,22 = 2 992,97

Сума 3 % річних з 8-го дня після отримання вимоги (з 04.04.2011 р. по день подання цієї заяви 29.06.2011 р., 86 днів) складає 1 002,46 грн.

141 820,22 * 3/100/365 * 86 = 1 002,46

На день розгляду справи відповідач не надав доказів про повернення помилково перерахованих грошових коштів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Державне мито підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

Зважаючи на наведене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон»(54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1 поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б, рах. 260070162188 у філії ПАТ «Укрсімбанк», м. Миколаїв, МФО 326739, код ЄДРПОУ 14291113) на користь приватного підприємства «Зернова група»(0324, м. Київ, Соломянський район, вул. Миколи Василенка, 7-А, рах. 26008301010037 у ПАТ «ВТБ Банк», м. Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 34484688) 141820,22 (сто сорок одну тисячу вісімсот двадцять гривень 22 коп.) грн. безпідставно сплачених коштів, 1002,46 (одну тисячу дві гривні 46 коп.) грн. процентів річних, 2992,97 (дві тисячі девятсот девяносто дві гривні 97 коп.) грн. інфляційних витрат, 1458,16 (одну тисячу чотириста пятдесят вісім гривень 16 коп.) грн. державного мита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено 04.07.2011 р.

Суддя В.Д.Фролов